Дипломна робота

на тему:

«Туристсько-краєзнавча характеристика Опілля ( в межах Івано-Франківської області)»

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………... 3

Розділ 1. Загальна характеристика історико-культурного регіону Опілля

1.1 Формування території та опис природніх умов Опілля……………………………………….…………..…………………5

1.2 Історичне минуле як основа формування історико-культурного

потенціалу регіону…………………………………………………....9

Розділ 2. Характеристика туристичних ресурсів Опілля.

2.1 Природні ресурси регіону……………………………………………28

2.2 Історико-культурні ресурси – основа туристичного потенціалу

Опілля…………………………………………………………………37

Розділ 3. Перспективи розвитку туристичної діяльності в регіоні.

3.1 Фактори, що прискорюють та гальмують розвиток туризму на

тeриторії Опілля ……………………………………………………59

3.2 Розробка екскурсійного маршруту……………………………..…...62

Загальні висновки……………..……………………………………………….76

Список використаних джерел……..………………………………………….79

Список додатків

ВСТУП.

Опілля як один із історико-етнографічних регіонів України досі широко не вивчалися. Відсутність ґрунтовного вивчення цієї території України вплинула на вибір мною обраної теми. Актуальність дослідження зумовлена насамперед тим, що його результати певною мірою узагальнюють і доповнюють знання про даний історико-географічний регіон, тому стоїть важливе завдання виявити окремі регіональні особливості території. Особливої уваги набуває і комплексний підхід до аналізу даного регіону, де характеризуються всі види туристичних ресурсів, що тут є в наявності, а не якийсь окремий їхній вид.

Об’єктом дослідження є історико-географічний регіон Опілля, територія якого окреслює всі населені пункти сучасного Перемишлянського та частину поселень Миколаївського, Жидачівського районів Львівської області, усі поселення, що розташовані зліва від течії Дністра, Галицького, Рогатинського районів Івано-Франківської області та частину поселень зліва від Дністра і справа від Золотої Липи Бережанського та Підгаєцького районів Тернопільської області .

Предметом дослідження є всі види туристичних ресурсів (природні, історико-культурні, соціально-економічні) даної території.

Мета роботи — зібрати та проаналізувати інформацію про історико-географічний регіон Опілля, визначити вид туристичних ресурсів, що тут переважають, визначити шляхи їх застосування та їх важливість для туристичної діяльності. Досягнення цієї мети передбачає виконання таких конкретних завдань:

· Визначити географічну локалізацію території Опілля;

· Вивчити та дослідити історичне минуле регіону;

· Зробити чіткий розподіл території Опілля як в міжобласних межах в цілому, так і в межах Івано-Франківської області зокрема;

· Визначити туристичні ресурси, що містить дана територія, та встановити їх приналежність до того чи іншого виду туристичних ресурсів;

· Зазначити можливості використання туристичних ресурсів в туристичній діяльності загалом, а також в екскурсійній діяльності зокрема;

· Розробити екскурсійний маршрут, в який були б включені туристичні ресурси Опілля.

Методи дослідження. Провідними в роботі є описові методи. Використовуємо також реконструктивні методи, зокрема порівняльно-історичний, елементи зіставної методики тощо.

Розділ 1. Загальна характеристика історико-культурного регіону Опілля.

1.1. Формування території та опис природніх умов Опілля.

Формування географічної оболонки Опілля тривало впродовж багатьох геологічних епох. В атмосфері й у товщі Землі відбувалися глобальні структурні перетворення, що спричиняли зміни рельєфу і залишили свої сліди у вигляді новоутворених порід та мінералів. Ці кам'яні мовчазні свідки є єдиним "історичним документом" того, що діялося на Землі мільйони років тому.

Своєрідним фундаментом для території Опілля стала Руська платформа, що утворилася 600 мільйонів років тому з кристалічних порід протерозойської ери. Тривалий час платформа майже не реагувала на горотворчі явища, зазнаючи тільки вертикальних рухів земної кори. Це приводило, то до затоплення її мілководними морями, то до утворення суші, непомітно піднесеної над водою. За свідченням палеографів велетенське глибоке море залило територію Опілля в карбоновий період палеозойської ери (біля 300 мільйонів років тому). Упродовж тривалого часу дно моря вкривалося рештками безхребетних водоплаваючих організмів - молюсків, коралів, губок. Після відступу моря з території Опілля у третинній добі (75-100 млн. років тому) під дією високих температур, зміни тиску та хімічного складу середовища мул кам'янів і перетворювався у червонобарвні пісковики і піщано-сланцеві породи. Біля 37 мільйонів років тому виверження вулканів та часті землетруси призвели до утворення Карпатських гір. В результаті сильної вулканічної діяльності тверді мінерали верхньокрейдяного періоду вкрилися м'якими породами - опокою, мергелем, глиною, гіпсом, солями і грубими кварцовими пісками з домішками гальки. Після припинення тектонічної діяльності настало потепління, викликане дією парникового ефекту. Опілля вкривається широколистяними лісами та обживається такими тваринами як печерний ведмідь, великорогий олень, шерстистий носоріг та мамонт. Четвертинний період приніс нові глобальні катаклізми для нашого краю. За останніх пів мільйона років відбулося чотири великі зледеніння. 475-425 тисяч років тому частину Карпат вкрив міндельський льодовик. Його товщина сягала біля 1000 метрів. До Опілля він не дійшов. Товстим пластом льоду регіон покрився лише під час рисського зледеніння, яке відбулося близько 250-125 тисяч років тому. Воно знищило всю рослиннисть і змусило тварин відійти на південь. Не дивлячись на те, що лише один із льодовиків досяг території Опілля, всі зледеніння мали величезний вплив на формування сучасного рельєфу. Вони утворили русла сучасних рік, сприяли росту холодостійких лісів. Паводки, спричинені таненням льоду та снігу, нанесли на Опілля каміння та жовту глину, так званий лес, а також оголили породи утворені в третинному періоді біля сучасних сіл Коростовичі та Бовшів. Окрім того, стоячі льодовикові води утворили непрохідні трясовини. Знаходилися вони у заплавних долинах поблизу Конюшок, Обельниці, Юнашкова, Чагрова й Людвиківки, де виявлено великі поклади торфу. Археологи стверджують, що в ХИ-ХШ ст. в заболочених місцевостях Опілля видобувалася залізна руда, яку називали болотною. Принесли стрімкі води льодовика сюди й інші корисні копалини, але запаси їх були дуже малими і швидко вичерпалися[31, с.52].

В післяльодовикову епоху активне гниття організмів сприяло утворенню верхнього родючого шару - гумусу. На окремих ділянках сформувалися лесовидні суглинки та опідзолені чорноземи, які вважаються самими родючими ґрунтами. Вони мають зернисту структуру, добре прогріваються й