Даний розділ присвячений опису та характеристиці туристичних ресурсів Опілля: природних та історико-культурних.

До природних туристичних ресурсів слід віднести водні ресурси, особливості ландшафту території, рослинний та тваринний світ, а токож природні умови території, зокрема кліматичні.

Говорячи про природні ресурси Опілля, то слід зазначити, що порівняно із історико-культурними, вони не є дуже чисельними, хача слід сказати, що природні умови по всій території Опілля сприятливі для здійснення туристичної діяльності. До основних природних туристичних ресурсів регіону слід віднести річки Дністер, Гнила Липа, Свірж, Нараївка, Тенітницька Рудка. Сюди ж можна віднести Бурштинське водосховище. Хоча воно має антропопогенне походження, але в туристичній діяльності може використовуватись як природній ресурс для здійснення зокрема активних видів відпочинку. Також сюди відносимо ботанічну пам’ятку природи національного значення «Чортова гора», лісові заказники місцевого значення «Журавенківський» та «Журитин», ботанічний заказник місцевого значення «Бубонець», гідрологічні заказники місцевого значення «Під Верховиною» та «Болото», комплексна пам’ятка природи місцевого значення «Великі Голди», ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Ожеред» тощо.

Завдяки своїй багатовіковій історії, історико-культурний потенціал Опілля є дуже великий. Якщо порівнювати його з історико-культурними памятками інших регіонів області, то він переважає кожен із них. Фактично в кожному населеному пункті наявна якайсь архітектурна памятка (церква, костел тощо). Хоча найбільш цінні із них знаходяться все ж-таки в містах Галич, Рогатин, Бурштин, cмт Більшівці, селах Шевченкове та Пиозерне та в багатьох інших. Серед найбільших із них слід назвати Церква Різдва Пресвятої Богородиці (м. Рогатин), Церква Успіня Пресвятої Богородиці Діви Марії (м.Галич), Церква Святого Духа (м.Рогатин), Костел Святої Анни (м.Рогатин), Храм святого Пантелеймона (с. Шевченкове), Садибу Рея (с.Приозерне), Костел кармелітів (cмт Більшівців) та багато інших.

Розділ 3. Перспективи розвитку туристичної діяльності в регіоні. Розробка екскурсійного маршруту.

3.1. Фактори, що прискорюють та гальмують розвиток туризму на території Опілля

Діяльність суб’єктів туристичної діяльності в Україні регулюється рядом законодавчих документів, актів, указів, постанов тощо. Вони створюються задля направлення галузі в певне русло, вказують пріоритетні напрями розвитку. Важливо зазначити ще й наступне: при впровадженні  його метою визначалося створення правової бази для становлення туризму як високорентабельної галузі економіки та важливого засобу культурного розвитку громадян, забезпечення зайнятості населення, збільшення валютних надходжень, захист законних прав та інтересів туристів і субєктів туристичної діяльності, визначення їх обовязків і відповідальності. Тому можна дійти до цілком логічного висновку, що вся створена система органів, видана кількість законів, розпоряджень, указів є черговою жертвою бюрократизму в нашій державі. І саме це є головною проблемою сьогодення у суспільстві. Не можна вважати, що, видавши пару законів, ситуацію можна змінити на краще. Доки не прийде усвідомлення у потребі туризму як провідної галузі економіки, ніяких змін на краще не відбуватиметься.[50]. Зараз все ще на стадії поступового впровадження знаходиться “Державна програма розвитку туризму в Україні до 2010 року”. Вона спрямована на вирішення таких існуючих в Україні проблем, як відсутність пропаганди рекреаційних можливостей країни на державному рівні та ефективної моделі інвестиційної політики в цій галузі, високі ціни на готельні послуги при їхнiй низькій якості, надмірний податковий тиск на туристичні підприємства, складні, порівняно iз всесвітньо визнаною міжнародною практикою, візові та митні процедури і подібне. За попередніми підрахунками, обсяги реалізації

власних послуг принесуть до українського бюджету 5,5 мільярдів гривень при загальному фінансовому обігові в галузі в розмірі 34 млрд.[46]

Загалом всі фактори, що стримують розвиток туристичної галузі на території Опілля можна розділити на дві групи: зовнішні і внутрішні.

До зовнішніх можна віднести загальну ситуацію в державі на туристичному ринку, тенденції на світовому туристичному ринку. Головними зовнішніми факторами, які стримують розвиток туризму в Україні вцілому, є викликана млявістю та несподіваністю економічних реформ несприятливість існуючих умов для підприємництва взагалі та туристичного зокрема, недосконалість і навіть певна агресивність нормативно-правового поля (і в тому числі – правил і умов перетинання кордонів іноземцями) і, як наслідок, відсутність необхідних інвестицій для розвитку туризму – як внутрішніх (через тривалу економічну кризу), так і іноземних (через несприятливий інвестиційний клімат). Несприятливість бізнесового клімату спричинила той факт, що з майже 3000 українських туристичних підприємств, які мають дійсні ліцензії на надання туристичних послуг, фактично на ринку працюють лише близько третини. А якщо додати до цього ще й не підйомний тягар податків і відсутність будь-яких преференцій з боку держави, то ситуація стає зовсім критичною.

Говорячи про внутрішні фоктори, що гальмують розвиток туризму на території Опілля, можна віднести:

- недостатній рівень розвинутості безпосередньо мережі та об’єктів туристичної інфраструктури, їх невідповідність світовим стандартам. Слід пам’ятати, що виробнича база галузі формувалася, в основному, за радянських часів з орієнтацією переважно на невибагливого туриста, тому серед об’єктів інфраструктури переважають великі (порівняно з аналогічними закордонними) комплекси, із значною концентрацією місць та низьким рівнем комфортності;

- відсутність скоординованої висококваліфікованої та грамотної системи дій з проведення туристичного продукту на туристичний ринок, яка б давала відчутні результати. Проблеми виникають насамперед з рекламою місцевих курортів та памяток культури. Зовсім інакше за кордоном. Наприклад, Великобританія, котру і так не має особливої потреби рекламувати, витрачає на ці цілі 80 млн. фунтів