В 1759 році в замкових казематах були ув'язнені п'ятеро опришків загону Івана Бойчука. В 1762 році у замку були засуджені восьмеро опришків. Їх піддавали пекельним мукам, а після того стратили перед замком.

З літературних джерел відомо, що в 1767 році замок знаходився в напівзруйнованому стані. У 1788 році австрійський імператор Йосиф II під час візитації Галичини відвідав галицький замок, який за словами Є. Геленіуша, в кінці ХVІІ ст. вже стояв в руїнах. Замок поступово за-непадав і вже на гравюрі Львівського професора Гане, яку він умістив у своїй книзі подорожей з 1791 року, спостерігається початок руїн. З 1796 року згідно губернаторського розпорядження замок почали роз-бирати під керівництвом інженера Хегерштейна. З його мурів були побудо-вані деякі будинки в м. Галичі.

З кінця ХVIIIст. цим замком ніхто не цікавився і поступово стихії природи підточили його остаточно. В квітні 1858 року завалилася східна частина рештків мурів замку.

Нині Галицький замок охороняє держава. Згід-но з Генеральним планом розвитку Національно-го заповідника "Давній Галич" на 2001 —2010pp. тут ведуть реставраційні роботи. У проекті реставрації цієї національної пам'ятки передба-чено відновити вцілілі мури, південно-західну вежу та каплицю св. Катерини, відтворити обо-ронну стіну між вежею і каплицею.

В даному розділі розглядались питання, що пов’язані із перспективами розвитки туризму на Опіллі, а також чинники та фоктори, що призупиняють цей розвиток. Завдяки своїй історико-культурній спадщині, наявності численних природних памяток даний регіон має величезні перспективи щодо розвитку туристичної діяльності.

Але є ряд негативних факторів, що не дають цьому розвитку здійснюватись. Першим із них і мабуть основним є не заличення коштів в туристичну інфраструктуру регіону. Хоча варто сказати, що така тенденція спостерігається у всіх регіонах України і майже у всіх галузях господарства.

Інші негативні чинники – відсутність чи недостатність висококваліфікованих спеціалістів туристичної галузі в регіоні, шкідливі викиди в навколишнє середовище, зокрема забруднення повітря викидами Бурштинської ТЕС, відсутність чітких програм туристичного розвитку даного регіону, відсутність самодіяльних туристичних організацій, туристичних клубів, що б популяризовували туризм серед населення зокрема серед молоді.

Також в даному розділі розроблявся екскурсійний маршрут, що вклячав в себе відвідування історико-культурних памяток Опілля. Даний маршрут має пізнавальний характер і призначений в основному для молодих людей, зокрема студентів, що мають бажання більше дізнатись про культуру та культурну спадщину даного регіону.

Загальні висновки

Отже, Опілля — етногеографічний регіон, який повністю або частково охоплює Бродівський, Буський, Жидачівський, Золочівський, Кам'янка-Бузький, Миколаївський, Перемишлянський, Пустомитівський райони Львівської обл.; Галицький і Рогатинський райони Івано-Франківської обл.; Бережанський, Бучацький, Зборівський, Козівський та Підгаєцький райони Тернопільської обл. Територія розташована між річками і , на півдні підходить до , а на півночі — до .

Багато дослідників виділяють в межах Івано-Франківської області Рогатинське, Бурштинське та Галицьке Опілля. На мою думку таке районування в розрізі даного дослідження є не доцільним, і регіон Опілля тут слід розглядати як цілісну територію. Основною причиною такого твердження є те, що, по-перше: регіон і так за площею є порівняно невеликим; по-друге, всі його частини історично між собою звязані і туристичні ресурси в різних частинах регіону кардинально не відрізняються між собою.

Говорячи про туристичні ресурси території, то слід зазначити, що регіон ними добре забезпечений. Зокрема слід виділити історико-культурний потенціал Опілля, хоча природні ресурси мають також велику цінність у здійсненні тут туристичної діяльності.

Але хоча територія Опілля добре забезпечена туристичними ресурсами, варто сказати, що туристична діяльність тут розвинута недостатньо, а туристичні ресурси використовуються не на повну потужність. Основною причиною такої ситуації, я вважаю не зацікавлення інвесторів, щодо вкладання коштів в розвиток туризму на даній території, хоча і для цього також є ряд причин, зокрема зовнішніх. Нестабільна політична ситуація в країні відштовхує іноземних інвесторів загалом до держави, та доокремих її регіонів зокрема. В тому числі і до території Опілля. Хоча варто сказати, що така тенденція стосується всіх галузей господарства України, а не тіліки туристичної.

Є ще ряд недоліків, що гальмують розвиток туризму на Опіллі. Серед них слід виділити перш за все негативний вплив на екологічну ситуацію з боку Бурштинської ТЕС, що є основним забруднювачем повітря не тільки в даному регіоні, а й в області в цілому.

Основним видом туристичної діяльності на Опіллі, я вважаю, повинна бути екскурсійна діяльність. Регіон більш ніж насичений історико-культурними памятками, деякі із них мають загальнодержавне значення, і вони можуть включатись в екскурсійні маршрути. Дані маршрути можуть проходити тільки по території одного із районів, по території двох районів, або можуть бути включені в екскурсійні маршрути, що проходять через територію кількох областей. Наприклад, автобусна екскурсія Івано-Франківськ – Львів може включати відвідання туристичних обєктів Галицького та Рогатинського районів.

В даному регіоні може також успішно здійснюватись оздоровча діяльність. В цьому випадку основний акцент слід зробити на бальнеологічному курорті на території села Черче. Треба сказати, що така діяльність в даному центрі успішно здійснюється, але тут не використовуються всі потужності курорту. Основною причиноє цього є відсутність сучасного обладнання для здійснення оздоровчої діяльності.

Ще одним перспективним видом туристичноїї діяльності на Опільщині є активний відпочинок. Регіон має для цього всі можливості. Наприклад, на річці Дністер можуть здійснюватись сплави на водних видах транспорту. Зараз існують певні такі маршрути, але через відсутність спеціалізованих баз та відповідної, вони мають аматорськай характер та не є масовим видом відпочинку.

Опілля