з дна водоймища. За годину землесос викидав 200 кубічних метрів мулу. Колектив земснаряда під керівництвом В. Прокопчука налічував усього 26 осіб. Самовіддано трудилися на поглибленні водосховища машиністи Р. Шиян і М. Трач, М. Ліуш та І. Максимишин, електрик Л. Мередько. У 80-х роках, щоб зекономити кошти, пальне й механізми, гідроінженери земснаряду встановили на сваях пульпопроводи, по яких вийнятий ґрунт подавася на берег. Ця рацпропозиція дозволила зекономити близько 65 тисяч карбованців.
Технічна обкатка моря завершилася після десяти років його існування. Вода чітко відмалювала контури берегів, які з півночі та заходу є пологими, а зі сходу крутими. На трьох мілинах уворилися острів, півострів та очеретяна обмілина. Бетонна сорочка водосховища за період обкатки на ділянках західного й східного узбережжя витримала випробування часом. Бурштинське море зайняло площу 12 квадратних кілометрів і вмістило близько 50 мільйонів кубометрів води. Максимальна його глибина становить 10м, середня 4 м. Коливання рівня води сягають не більше 1 метра. Завдяки надходженню теплої води з водовідвідного каналу її температура в морі у липні становить біля +23° С. Узимку море замерзає лише частково, біля греблі. За день і ніч водосховище приймає й викидає в середньому 60-70 тисяч кубічних метрів води. Поповнюється воно водою річки Гнила Липа та її невеликих приток.
В першу чергу водосховище - це промисловий об'єкт, невід'ємна частина електростанції. Щодоби Бурштинська ТЕС усмоктує шосту частину води рукотворного моря. На водоочисній вода проходить ретельне очищення з повним хімічним знесолюванням І тільки потім поступає для в котельний агрегат.Нагріта турбінами вода, викидається у спеціальний водовідвідний канал. Проходячи ним майже п'ятикілометрову відстань, вона знову охолоджується. Частина води використовується для технічного та побутового водопостачання. По спеціальних трубопроводах вона надходить у Бурштин і кілька сусідніх сіл, де своїм теплом обігріває житлові та промислові приміщення.
Природні рекреаційні ресурси Рогатинщини представлені мінеральними водами, лікувальними грязями, кліматичними, водними, лісовими ресурсами. Лісовий фонд, яким володіє наш край, може бути цікавим для прихильників сільського, екологічного, унітарного видів туризму, а розмаїття тваринного світу у лісах Рогатинщини може привернути увагу любителів полювання.
Значний рекреаційний потенціал мають такі населені пункти, як м.Рогатин, смт.Букачівці, села Добринів, Княгиничі, Приозерне, Черче, Липівка та інші.
Внаслідок значної аграрної трансформованості території природно-заповідний фонд району на сьогоднішній день не дуже багатий:
1. Ботанічна пам’ятка природи національного значення «Чортова гора». Площа – 12,5 га. Унікальний осередок степової рослинності. Це залишок льодовикового періоду. Тут проростають цінні пам’ятки давньої флори: горицвіт весняний, рутковиця мала, льон жовтий, морена рожева, скорцорена пурпурова, ковила волосиста, а також рідкісні рослини: однокусник будяколистий, офрис мухоносний, катран татарський, змієголовник австрійський. Серед тваринного світу найбільш поширені ящірки.
Таємницею оповите походження Чортової гори. Про неї теж є легенда і переказ. Рогатинці були дуже побожними людьми (доказом чого є чотири церкви!). Це не сподобалося нечистій силі – чортам. Вони вирішили знищити Рогатин. Чорти підняли на руки великі брили каміння й землі, щоб знищити місто. Але запіяли півні, коли чортам було ще далеко до Рогатина, а це знак, що володіння нечистої сили закінчується, і вони залишили гору там, де вона знаходиться сьогодні. В переказі говориться, що на тій горі стояла палата якогось шляхтича, його прозвали «Чорт».[43]
2. Лісові заказники місцевого значення:
- «Журавенківський». Площа – 48,0 га. Знаходиться на території Букачівського лісництва. Унікальне для Рогатинського Опілля букове насадження природного походження. Вік – 90-100 років. Зустрічаються види рослин, занесені до Червоної книги України: пальчатокорінник плямистий, любка дволиста, коручка темночервона, лунарія оживаюча, баранець звичайний та інші.
- «Журитин». Площа – 50,9 га. Знаходиться на території Пуківського лісництва. Унікальний для Рогатинського Опілля лісовий масив природного походження з чистих деревостанів бука з домішкою клена, берези та граба. В трав’янистому покриві зустрічаються рідкісні папороті – багаторядник шипуватий, багаторядник списовидний, папороть букова. Генетичний резерват бука лісового. Вік – 90-110 років[39, с.165].
3. Ботанічний заказник місцевого значення «Бубонець». Площа – 25,0 га. Знаходиться в с.Загір’я. Ділянка з рідкісними степовими угрупуваннями. Більшість видів занесені до Червоної книги України – ковила волосиста, сон чорніючий, ковила пірчаста, офрис комахоносний, змієголовник австрійський.
4. Гідрологічні заказники місцевого значення:
- «Під Верховиною». Площа – 27 га. Знаходиться в с.Княгиничі. Збережене в природному стані низинне болото. Регулятор водного режиму ріки Свірж.
- «Болото». Площа – 6 га. Знаходиться в с.Добринів. Збережене в природному стані низинне болото. Регулятор водного режиму.
5. Комплексна пам’ятка природи місцевого значення «Великі Голди». Площа – 24,03 га. Знаходиться в с.Лучинці. Висота – 300м. над р.м. Унікальний скельно-флористичний комплекс, де збереглася багата степова рослинність: вівсюнець пустельний, осока низька, горицвіт весняний, очиток іспанський, сон широколистий, юринея павутиниста. Місце зростання лілії лісової, любки дволистої, билинця комариного, пальчаткокорінника травневого – видів, занесених до Червоної книги України[32, с. 34].
6. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Ожеред». Площа – 7,6 га. Знаходиться в с.Добринів. Рідкісний для Рогатинського Опілля осередок степової рослинності: горицвіт весняний, рутковиця мала, льон жовтий, маренка рожева, скорзонера пурпурова, синяк червоний, осока низька, ковила волосиста, осока гірська, чемерниця чорна та інші.
7. Заповідні урочища:
- «Журавенківське». Загальна площа – 82,9 га. Знаходиться на території сіл Журавеньки та Козарі. Це стариця Дністра, значна площа якої заболочена. Основу рослинного покриву заболоченої частини складають високотравні угрупування очерету, рогозу вузьколистого та лепешняка великого. В обведеній частині виявлена найбільша із відомих на Україні популяція реліктової папороті – сальвінії плаваючої.