· Окупація Росією в XIX ст. що негативно вплинула на стан багатьох історико-культурних пам’яток та період світових воєн, під час якого область зазнала ще більшої руйнації, адже через її територію проходила лінія фронту;

· XX – XXI ст. – відбудова та розширення міст району. Реставрація деяких груп пам’яток (сакральні, громадські споруди, пам’ятки народної архітектури) та ще більший занепад інших (пам’ятки оборонного будівництва). Дослідження археологічних об’єктів, створення музеїв.

Після аналізу історичного розвитку району було визначено наявні історико-культурні ресурси та розподілено їх на групи, згідно класифікації, що наводиться в книзі Кравціва B.C. «Науково-методичні засади реформування рекреаційної сфери». Отже, до історико-культурних ресурсів Бучацького району відносяться такі групи пам’яток:

· Археологічні об’єкти (серед яких, ранньохристиянські печерні храми біля сіл Стінка і Рукомиш, городище в с. Стінка, стоянка в с. Миколаївка та могильник у с. Жнибороди);

· Пам’ятники та пам’ятні місця, пов’язані з історичними подіями; життям та творчістю діячів історії та культури (це «Золота липа», під якою був укладений Бучацький мирний договір між Річчю Посполитою і Османською імперією 18.10.1672 р., та будинок Агнона, де проживав до 18 років єврейський письменник Шмуель Йосеф Чачкес, єдиний нобелівський лауреат-літератор, що походить з України);

· Пам’ятники оборонного будівництва та палацово-паркові ансамблі (руїни замку в м. Бучач, с. Підзамочок, замок в с. Золотий Потік, та руїни замку і палац в с. Язлівець);

· Сакральні споруди (серед яких: церква Покрови Пресвятої Богородиці, Василіанський монастир та в м. Бучач; та в с. Ялівець та церква в урочищі Монастирок);

· Пам’ятки народної архітектури (до яких відносяться кілька дерев’яних храмів району);

· Громадські споруди (будинок гімназії та відома бучацька Ратуша побудована в 1750 р. в стилі декоративного бароко, що не має аналогів в архітектурі цього періоду);

· Музеї (бучацький краєзнавчий музей, музей політв’язнів та музей-меморіал ім. В. Стуса в м. Бучач).

Отже, можна зробити висновок, що Бучацький район, як і вся Тернопільська область загалом, багатий на історико-культурні ресурси. Однак, ці ресурси вкрай рідко використовуються в рекреації. На туристичному ринку представлено тільки кілька маршрутів, що включають в себе історико-культурні пам’ятки району. Причиною цьому є насамперед недостатньо розвинена інфраструктура (недостатня кількість готелів, хостелів, мотелів, турбаз та санаторіїв; неналежний стан доріг; відсутність дорожніх знаків про розташування конкретних туристично-екскурсійних об’єктів).

Але також велике значення має стан історико-культурних пам’яток та, зокрема, пам’яток архітектури і містобудування, так як саме вони найбільше приваблюють туристів. Нажаль більшість з них на сьогоднішній день має незадовільний стан. Держава або зовсім не виділяє кошти на їх реставрацію, або ж вони перебувають на реставрації довгі роки. Найкраща ситуація в такій групі історико-культурних пам’яток, як сакральні споруди, адже вони реставруються та підтримуються за рахунок церковних коштів, а не державного бюджету. Натомість, найгірше приходиться спорудам оборонного будівництва, оскільки більшість з них збереглись у вигляді руїн і не можуть повністю відбудовуватись і пристосовуватись до потреб населення.

З метою розширення використання історико-культурних пам’яток Бучацького району в рекреації мною було розроблено екскурсійний тур містом під назвою «Бучач – місто Потоцьких» та велосипедний туристичний маршрут районом «Твердині Бучацького краю».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Білецький П. Українське мистецтво другої половини XVІІ-XVІІІ століття – Київ, 1988р.

2. Бучач і Бучаччина /Під редакцією Островерха М. – Нью-Йорк-Париж-Сідней-Торонто: Наукове т-во ім. Т.Г. Шевченка, 1972. – 943с.

3. Бучач сьогодні [Електронний ресурс]: Бучацький портал. Доступний з: http://buchach.org.ua/

4. Бучач. Туристичний путівник – Тернопіль: Збруч, 2005р.

5. Високий Замок: щоденна суспільно-політична газета / голов. ред. Н. Балюк / Бучач, місто Пінзеля та Меретина, О. Зьобро – №220(3869), 22 листопада 2008р.

6. Вікіпедія [Електронний ресурс]: Вільна енциклопедія. Доступний з: http://uk.wikipedia.org/

7. Віртуальний музей ГУЛАГу [Електронний ресурс]: Музей політв’язнів у м. Бучач. Доступний з: http://www.gulag-museum.org.ua/ua/index_buch.htm

8. Гнатевич М. Бучач // Слово – 1854. – №47. – 4с; №48. – 4с.

9. Двадцять хвилин [Електронний ресурс]: Региональный новостной портал: Бучацький замок відкриває нерозвідані підземелля / В. Мороз // Доступний з: http://20minut.ua/news/138803

10. Дерев’яні храми України [Електронний ресурс]: Тернопільська область – Дерев’яні церкви / О. Крушинська // Доступний з: http://www.derev.org.ua/tern/tern.htm

11. Дзеркало Тижня: український суспільно-політичний тижневик / голов. ред. В. Мостовський / Бучацька ратуша… попливе, Р. Якель – № 40 (364), 13-19 жовтня 2001р.

12. Єдина Україна [Електронний ресурс]: Стежками подільського краю / Г. Заріцька // Доступний з: http://diaspora.ukrinform.ua/news.php?id=73

13. Єрнст Ф. Українське мистецтво XVII-XVIII cт. – Київ, 1919. – 138с.

14. Жарких М.І. Храми Поділля – Київ, 2007р.

15. Жнибороди-Бучач-Тернопілля [Електронний ресурс]: Історико-краєзнавчий проект. Доступний з: http://zhnyborody.te.ua/

16. Жолтовський П.М. Визвольна боротьба українського народу в пам’ятках мистецтва XVI-XVIII cт. – Київ: Видавництво АН УРСР, 1958. – 293 с.

17. Замки та храми України [Електронний ресурс]: Тернопілля / І. Пустиннікова // Доступний з: http://www.castles.com.ua/ternopilla.html

18. ЗІК [Електронний ресурс]: Західна інформаційна корпорація: Реставрація Бучацької ратуші може бути завершена у 2008, якщо держава дасть ще 4 млн грн. / Доступний з: http://zik.com.ua/ua/news/2007/11/02/98006

19. Історія міст і сіл Української РСР: В 26 томах: Тернопільська обл. – Київ: Головна редакція УРЕАН УРСР, 1973.-640с.

20. Історія українського мистецтва: В 6 томах. – Київ, 1968. – Т.4 – 513 с.

21. Ї: незалежний культурологічний часопис / голов. ред. Т. Возняк / Втрачені та віднайдені світи Агнона, О. Степаненко – №48, вересень 2007р.

22. Карпати. Туризм. Відпочинок: Всеукраїнський туристичний журнал / голов. ред. В. Заник