Курсова робота

Туристична галузь України

Зміст

Вступ

Розділ I. Загальна характеристика туристичних архітектурних ресурсів України.

1.1 Загальна характеристика туристичних регіонів України.
1.2 Туристична галузь архітектурного комплексу України.

Розділ II. Архітектурні туристичні ресурси України.

2.1 Київ – центр туристичного комплексу України.
2.2 Оцінка архітектурно-туристичних пам'яток Криму.
2.3 Ренесансна архітектура Львова (XVI – пер.пол. XVII ст.).
2.4 Проблеми та перспективи розвитку архітектурного комплексу України.

Висновки

Словник

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

У багатьох державах світу туризм розвивається як система, яка надає всі можливості для ознайомлення з історією, культурою, звичаями, духовними і релігійними цінностями даної країни і її народу, і дає прибуток в скарбницю. Не кажучи вже про те, що “годує" ця система дуже багато фізичних і юридичних осіб, так чи інакше пов'язаних з наданням туристичних послуг. Крім значної статті прибутку туризм є ще і одним з могутніх чинників посилення престижу країни, зростання її значення в очах світової спільноти і пересічних громадян.

Туристична діяльність в розвинених країнах є важливим джерелом підвищення добробуту держави. У 2003 році США від реалізації туристичних послуг іноземним громадянам отримали 58 млрд. $, Франція і Італія - по 27 млрд. $, Іспанія -25 млрд. $

  Актуальність роботи. В Україні туристичний бізнес розвивається з переважною орієнтацією на виїзд. Переважну більшість діючих у нас туристичних фірм вважають за краще займатися напрямом своїх співвітчизників за рубіж, і лише невелика їх частина працює на залучення гостей в Україну - тобто все робиться так, що капітал від туристичного бізнесу попливе за рубіж. Яка ж картина міжнародного ринку туристичних послуг зараз, як він в перспективі змінюється? В умовах, що створилися, ці питання представляються актуальними.

Вибір об?єкта дослідження. У сучасному світі відпочинок, туризм, оздоровлення є найвищою соціальною цінністю. Тому за останні кілька десятків років у світі поступово зростає значення туризму. Це пов’язано в першу чергу із значним зростанням доходів населення економічно розвинутих країн, зростанням загальноосвітнього рівня людей, розвитком транспортного сполучення.

Крім того, індустріальний розвиток цивілізації, забруднення екологічних систем навколо великих промислових районів, збільшення психологічного навантаження на людину через прискорення темпу життя, змушує все більшу кількість людей шукати відпочинок та оздоровлення в поки що екологічно благополучних регіонах світу. Таким чином, у багатьох державах обслуговування туристів стало не лише самостійною галуззю економіки, але й життєво необхідною формою задоволення потреб людини.

Наукове і практичне значення дослідження. На сьогодні туристична галузь в світі є однією з найбільших галузей економіки, яка, за результатами 2005 року, утворила 10,7 % світового внутрішнього продукту і поглинула біля 11% витрат споживачів.

Туризм є одними з найбільш вагомих джерел утворення робочих місць і, за прогнозами, створюватимуть 2500 нових робочих місць на протязі наступних п’яти років. Це одна з небагатьох галузей економіки, де залучення нових технологій не приводить до скорочення працюючого персоналу.

Володіючи величезним природнім потенціалом, Україна усвідомлює необхідність розвитку архітектурно-туристичної інфраструктури. Відвідавши нашу країну, туристи мають можливість не тільки відпочити і відтворити функціональні можливості свого організму, але й ознайомитись з її історією та культурою.

Від часів язичницьких капищ минулого до сьогодення християнських, буддистських та мусульманських храмів Україна була та лишається рідною домівкою для багатьох релігій та освячених вірою та часом святинь. Софія Київська, Києво - Печерська Лавра – видатні, проте далеко не єдині історико - архітектурні пам’ятки віри та духовності.

Архітектурні пам’ятки України можуть розповісти сиву історію античних міст - держав, повідати про боротьбу із кочовими племенами, про прийняття християнства, показати козацьке бароко та витвори сучасних зодчих. Музеї під відкритим небом перенесуть у минуле на декілька століть, особливо, якщо ви навідаєтесь у час народних гулянь – вир радості та безтурботності дозволить вам на цілий день забути про ХХІ століття.

У всіх країнах світу, на всіх континентах відомі музейні зібрання є гордістю держав, їх духовною скарбницею. Україна по праву пишається своїми музеями, які становлять частину культурної спадщини всього людства. Саме завдяки музейним працівникам збережено духовні цінності Української держави.

Славні і багаті традиції музейного будівництва сягають часів Київської Русі і знаменитої книгозбірні Ярослава Мудрого. Важливо згадати імена таких відомих істориків, археологів, етнографів, мистецтвознавців, як Микола Біляшівський, Данило Щербаківський, Дмитро Яворницький, Олександр Лазаревський, Іларіон і Віра Свєнціцькі, які активно працювали на ниві започаткування і розбудови музейних закладів. Розвиток цих традицій продовжується.

Немає сумніву, що музеї і заповідники України як культурно-освітні і науково-дослідні заклади і далі робитимуть вагомий внесок в реалізацію культурної політики держави.

Мета роботи. Розглянути архітектурні туристичні ресурси з точки зору стратегії розвитку туристичної індустрії в Україні, що складається у виробленні політики в галузі туризму як одного з пріоритетних напрямків розвитку національної культури й економіки.

Основу ї політики в галузі туризму повинні складати такі фактори:

- державне стимулювання внутрішнього й іноземного (в'їздного) туризму, у тому числі через удосконалення системи оподатковування;

- забезпечення внутрішньої конвертованості туристичних послуг шляхом