групи: основну, яка приймала відповідне лікування з озокеритовими аплікаціями температури 45–50° на ділянку правого підребер’я і симетрично – на ділянку спини, і контрольну групу, яка приймала анало-гічне лікування, але без озокеритових аплікацій. При цьому у більшості хворих обох груп відзначалась спри-ятлива динаміка об’єктивних і суб’єктивних ознак хво-роби, показників дуоденального зондування та мікро-скопічної картини міхурової і печінкової жовчі. Однак суттєвої різниці в ефективності застосовуваних ліку-вальних комплексів не виявлено. В обстежуваних основ-ної групи наприкінці лікування поліпшувались білковоутворююча і ферментоутворююча функції печінки. У хворих контрольної групи достовірно підвищився вміст альбумінів, зменшився вміст альфа-2, бета- і гама-глобулінових фракцій білка, а також ак-тивність аланінамінотрансферази в сиворотці крові (до початку лікування ці показники були зменшені). На підставі цих даних автори зробили висновок, що озокеритотерапію доцільно застосовувати для лікуван-ня хвороб травної системи. При значних змінах білковоутворюючої функції печінки та підвищенні актив-ності трансфераз крові слід надавати перевагу більш щадним методам (грязелікування, електрогрязелікування).
На курорті Моршин грязь застосовують у вигляді електогрязелікування і тампонів, а озокерит – у вигляді аплікацій.
Дітям гальваногрязелікувальні процедури проводять, як і звичайну гальванізацію відповідної області, але замість гідрофільних прокладок використовують грязьо-ві коржі товщиною 3–4 см, які кладуть у марлеві мі-шечки. Поверх коржів накладають металеві пластинки, до яких підводять струм від апарату для гальванізації. Розміри пластин повинні бути дещо меншими, ніж гря-зьових коржів. Поверх електродів накладають клейон-ку, а зверху мішечок з піском. Хворого накривають про-стирадлом і ковдрою, після чого вмикають струм. Темпе-ратура грязі 38–40°, щільність струму 0,02–0,05 мА/см2 (залежно від віку дитини). Процедури три-валістю 15–20 хв. призначають через день, курс ліку-вання – 10–12 процедур.
Озокерит застосовують за кюветно-аплікаційною ме-тодикою. Згідно з нею розплавлений озокерит налива-ють у металеві кювети завглибшки 5 см на попередньо покладену туди клейонку, яка повинна виступати за краї кювети на 5 см. Розміри кювети відповідають площі накладання озокериту. Охолоджуючись в кюветі, озоке-рит перетворюється на корж 2–5 см. Такий корж тем-пературою 40–45° виймають із кювети разом із клейон-кою і накладають на шкіру; поверх неї кладуть прости-радла (озокеритки), ватник або ковдру і все закутують. Процедури тривалістю 20–30 хв призначають через день; на курс лікування – 8–10 процедур (аплі-кацій) [15, c. 44].
На курорті Любінь Великий застосовують лікувальну торф’яну грязь. Для використання ЇЇ важливу роль відіграють такі фізико-хімічні властивості, як висока вологість і теплоємність, низька теплопровідність, добрі пластичнов’язкі показники, висока мінералізація, наявність гумінових речовин, органічних і мінеральних кислот, а також продуктів їх розпаду, солей і основ. Важливими факторами є також доступність видобутку торфу і зручність транспортування його до місця застосування.
Грязь видобувають на заболочених торфовищах поблизу санаторію. Товщу торф’яного покриву пронизують численні сірководневі джерела. Тому любінська лікувальна грязь належить до сульфатно-гідрокарбонатно-кальцієво-натрієвого типу з великим змістом іонів магнію. Торф містить значну кількість гумінових кислот, бітумів, летких органічних кислот і основ, що мають у комплексі дуже цінні лікувальні властивості. Грязь курорту Любіть Великий цілком відповідає вимогам, що ставляться до грязей, призначених для використання в лікувальних цілях.
Тиск шару грязі, немов масаж, прискорює звернення крові і лімфи, а також процеси обміну речовин. Хімічні речовини через шкіру проникають в організм і, насищаючи, лікують його. А тепло прискорює ці процеси. Крім того, після процедури поліпшується і зовнішній вигляд шкіри, адже її поверхня очищається від звичайної грязі, сторонніх частинок і бактерій. Сьогодні використовується в основному аплікаційну методику лікування грязь наносять не на все тіло, а на якусь певну його частину. «Рукавички» на кисті рук, «високі рукавички» на кисті і передпліччя, «шкарпетки» на стопи і гомілковостопні суглоби, «брюки» на нижню частину тулуба, «комір» на шию і плечі, і так далі [32, c. 9].
Іноді застосовується і загальна аплікація, при якій гряззю покривається все тіло пацієнта до самої шиї, але при цьому обов’язково залишається відкритою ділянка серця. Після нанесення грязі використовують сонячні ванни на відкритих, захищених від вітру майданчиках, або штучний нагрів. Сьогодні в санаторіях часто застосовують електрогрязелікування, тобто одночасно впливають на організм гряззю і електричним струмом. На шкіру накладають грязьові коржики, на них електроди, всі покривають зверху клейонкою, а потім придавлюють (фіксують) мішечками з піском. Після цього включають невеликої сили струм. Триває така процедура 20–30 хв.
У сучасній медицині використовується і ще одна процедура, яка називається пелоїдотерапією. Вона поєднує дію на організм лікувальної грязі і ультразвука. На певну область тіла накладають гарячий грязьовий «коржик» завтовшки 1–2 см, загорнуту в марлю, зверху встановлюють ультразвуковий випромінювач, який потім повільно переміщають по поверхні «коржики». Триває така процедура від 6 до 15 хв. [4, c. 75].
Дуже важливо пам’ятати, що грязелікування процедура надзвичайно серйозна, вона належить до сильнодіючих, тому призначити її може тільки лікар і лише після ретельного обстеження. Показаннями до застосування грязі можуть бути наслідки травм кісток, суглобів, зв’язок, артрити, захворювання нервової системи, хронічні гепатити, холецистити, виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки, хронічні пневмонії (запалення легенів), захворювання вуха, гінекологічні і проктологічні захворювання. Список обширний, але не менш великий і список протипоказань. Не можна застосовувати грязелікування під час гострих стадій будь-яких хвороб, в першу чергу, інфекційних, в моменти загострення хронічних захворювань, при активній фазі туберкульозу, не можна вдаватися до грязелікування людям, що мають захворювання крові і серця, а також злоякісні новоутворення. Пам’ятаєте також, що не можна наносити грязь на ділянки з пошкодженою шкірою, навіть якщо це