ВИСНОВКИ

Українські Карпати з їх сприятливими природними умовами і багатими лікувальними ресурсами відноситься до найбільш перспективних рекреаційних районів України. Це регіон, в якому зосереджено третину рекреаційного потенціалу країни. Це цілющі води різного хімічного складу, родовища озокериту і лікувальних грязей, чисте гірське повітря, багата рослинність гірських ландшафтів Карпат і їх передгір’я, які створюють умови для розвитку сітки курортів, туристичних закладів. В карпатському регіоні сформувався рекреаційний комплекс, який представляє собою сукупність рекреаційних закладів і підприємств інфраструктури, які об’єднані тісними виробничими і економічними зв’язками, а також загальним використанням природних і економічних ресурсів.

На території Українських Карпат функціонує більш як 50 санаторіїв, майже сотня туристичних готелів та баз відпочинку. Санаторно-курортне лікування і відпочинок в Карпатах – основні функціональні підсистеми регіонального рекреаційного комплексу, які опираються в своєму розвитку на унікальну по різноманітності і багатству природно-ресурсну базу.

В рекреаційному розвитку Українських Карпат важливу роль відіграють курорти грязе- та озокеритолікування. В бакалаврській роботі якомога глибше висвітлина ця тема. Зібравши інформацію про лікувальні грязі та озокерит можна зробити висновок, що найбільш вони поширені на курортах Львівської області (Трускавець, Моршин, Немирів, Любінь Великий) та на курорті Черче, що знаходиться в Івано-Франківській області. Тут ефективними є наступні методи лікування: грязьові аплікації, грязьові ванни, електрофорез грязьових розчинів, грязьові компреси, салфетно-аплікаційний і кюветно-аплікаційний методи озокеритолікування.

Проаналізувавши фізико-хімічні властивості озокериту та пелоїдів, можна стверджувати, що вони здійснюють позитивний вплив на організм людини, що проявляється в попередженні та лікуванні складних випадків остеохондрозу, хвороби Бехтерєва, деформуючого артрозу, захворювання центральної нервової системи, варикозне розширення вен, запальні захворювання суглобів, запальні процеси в жінок, безпліддя та хронічні простатити в чоловіків.

Це пов’язано з ти, що лікувальні грязі та озокерит володіють високою теплоємністю і теплоутримуючою здатністю і містять, як правило, терапевтичноактивні речовини (солі, гази, біостимулятори і т.д.) і живі мікроорганізми. Найважливішою особливістю грязі є велика теплоутримуюча здатність і погана теплопровідність, завдяки чому забезпечується довгий контакт із шкірою людини. У пелоїдах містяться сірководень, вуглекислота, іони, кислоти, які не тільки контактують зі шкірою, а й проникають у неї через потові залози, забезпечуючи організм людини корисними речовинами, а висока в’язкість і пластичність забезпечують щільне прилягання грязі до тіла. Пелоїди створюють бактерицидний ефект щодо бактерій групи кишкової палички, золотистого та білого стафілокока, а також інших патогенних бактерій. Озокерит є не тільки фактором теплолікування, але і діє на організм хімічними засобами, що входять до його складу. Великий інтерес представляє наявність в озокериті біологічно активних речовин.

Родовищами лікувальних грязей знаходяться в Немирові, Черче, Любені Великому та Моршині. Ознайомившись з ними можна зробити висновок, що найпоширенішими на курортах Українських Карпат є торфові грязі які ще називають органічними, оскільки вміст органічних речовин у перерахунку на суху речовину складає 50–99 %. Торфові грязі найбільш багаті гуміновими речовинами, володіють високою біологічною активністю. Ці якості стимулюють ферментативну активність, процеси регенерації та мають протизапальну дію. Щодо родовища озокериту то Бориславське родовище, яке знаходиться у Львівській області, є одним з найбільших у світі за запасами високоякісного озокериту і розробляється з р. Поклади озокериту наявні також у Старунському та Дзвиняцькому родовищах, що розміщені в Богородчанському районі, та на даний час вони не експлуатуються.

Узагальнивши зібрану інформацію було виявлено проблеми розвитку грязе- та озокеритолікування в рекреаційних закладах Українських Карпат, а також запропоновано шляхи щодо покращення цього розвитку.

Список використаних джерел

1. Барановський Н. Озокерит / Н. Барановський, М. Сухарев. – М. : ГОСТОПТЕХИЗДАТ, 1959. – 208 с.

2. Большая медицинская енциклопедія / В. Петровский. – М. : Советская енциклопедія, 1981. – Т. 3. – 1516 с.

3. Вайсфельд Д. Лечебное применение грязей / Д. Вайсфельд, Т. Голуб. – К. : Здоров’я, 1980. – 144 с.

4. Варивода М. Курорти Прикарпаття / М. Варивода, В. Кушнір. – К. : Здоров’я, 1989. – 160 с.

5. Варивода М. Моршин / М. Варивода. – Львів : Каменяр, 1989. – 48 с.

6. Ветитнев А. Курортное дело: учебное пособие / А. Ветитнев. – М. : КНОРУС, 2006. – 528 с.

7. Гольденберг М. Озокерит и его лечебные свойства / М. Гольденберг. – К. : Здоров’я, 1969. – 48 с.

8. Грязи и их лечебное применение. – К. : Здоров’я, 1969. – 242 с.

9. Дмитрів І. Унікальний Черченській живець – українська мацеста / І. Дмитрів // Демократична Україна, 2005. – 17 червня.

10. Закон України «Про курорти».

11. Клиническая физиотерапия / [под. ред. В. Ожешковского]. – К. : Здоров’я, 1984. – 448 с.

12. Коритко Р. Історія санаторію Черче / Р. Коритко. – Львів : ЗУКЦ, 2009. – 179 с.

13. Курортология и физиотерапия / [под. ред. В. Боголюбова]. – М. : Медицина, 1985. – Т. 2. – 560 с.

14. Кусков А. Курортология и оздоровительной туризм / А. Кусков, О. Лысиков. – Ростов-на-Дону : Феникс, 2004. – 320 с.

15. Кушнір В. Лікування дітей на курорті Моршин / В. Кушнір, Т. Керилова. – К. : Здоров’я, 1991. – 124 с.

16. Кушнір В. Пізнай і відчуй Моршин / В. Кушнір. – Івано-Франківськ: Нова зоря, 2008. – 38 с.

17. : В х т.[за ред. ]. – Донецьк: «Донбас», 2004. – 324 с.

18. Немирів плюс сірководневі води дорівнює здоровя // Тур. Експрес, 2006. – № 7 (18).

19. Озокерит в лечебной практике. – М., 1960. – 204 с.

20. Основи курортології: посібник для студентів лікувальних закладів /