Йосифом II у дусі європейсь-кого просвітительства державні, релігійні й освітні реформи мали загалом позитивний характер. Було ослаблено кріпосне ярмо, осо-бисту залежність кріпака замінено панщиною, селяни набули еле-ментарних людських прав, декларовано свободу віросповідання, впроваджено світську систему освіти. В ході цих реформ закри-то переважну більшість монастирів усіх конфесій на підвладних австрійським Габсбурґам територіях, оскільки цісар вважав таку їх кількість надто великою та безкорисною для суспільства і дер-жави. Для прикладу, в Галичині із 170-ти римо- та греко-католицьких монастирів залишилося тільки 14, ліквідовано і єдиний православний монастир — Манявський скит. Із 4-х монастирів Городенківщини (два у Городенці, Монастирок, Далешева) не вцілів жоден. Було заборонено й діяльність ордену єзуїтів не тіль-ки в західноукраїнських землях, а також у великих імперських володіннях [59].
Розглянемо деякі церкви у м. Тлумач. В силу різних причин місту вдалося зберегти не надто багато історичних споруд.
Новий греко-католицький храм Пресвятої Трійці зведений у центрі міста є окрасою Тлумача, своєрідною перлиною архітектурного сьогодення райцентру. Внутрішні художні роботи храму виконані митцями Львівської академії мистецтв. Церкву споруджено за проектом архітектора І.Мельника з м.Івано-Франківск. За ці роки навколо Храму Пресвятої Трійці утворилась особлива аура, ії куполи (висота сягає 35 метрів) об'єднані і увібрали в себе настрій духовної величі. Зовнішня архітектура храму гармоніює з внутрішніми розписами. Духовним доповненням внутрішнього убранства церкви є іконостас, виконаний провідними митцями Києва, під патронатом нашого краянина Б.О.Клюка.
Храм Пресвятої Трійці у своєму правозаступництві гордиться історичною і сакральною реліквією минулого - статуєю фатімської Божої Матері, яку привіз у місто покійний нині отець Іван Плав'юк у 1933 році з м.Фатіми. Церква Пресвятої Трійці зводилася за кошти міської громади, і пожертви людей які мешкають за межами Тлумача, краю і України [66].
Греко-католицька церква Пресвятої Трійці стала справжньою святинею для віруючих, водночас увійшовши в золотий реєстр архітектурних пам'ятників століття.
Унікальним зразком гармонійної єдності архітектурних форм декоративних частин будівлі є дерев’яна церква св. Миколи із села Живачів Тлумацького району, збудована 1763р., невідомим майстром [66].
РОЗДІЛ 3. МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІСТОРИКО – КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ІВАНО – ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ В ЕКСКУРСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
3.1 Напрямки використання історико-культурної спадщини Івано-Франківської в туристсько-екскурсійній діяльності та їх територіальна структура
Аналізуючи історико-культурні ресурси слід зазначити, що туристичний та екскурсійний потенціал – це суміжні поняття, які часто неможливо відокремити один від одного. В зв’язку з цим необхідно визначити категорію ресурсів, які можливо застосовувати в екскурсійній практиці. Оскільки екскурсія – це послуга туристичного характеру тривалістю до 24 годин, то екскурсійний маршрут слід будувати застосовуючи об’єкти у такій кількості і такої складності, які можна оглянути, вкладаючись у визначені часові рамки. Таким чином в екскурсійній діяльності можливе використання рекреаційних ресурсів для організації гірського, гірськолижного, пішого, культурно-пізнавального, екологічного, спортивного, релігійного, пригодницького та інших видів туризму.
На сьогодні прокладено екскурсійні маршрути по багатьох туристичних центрах області та за різною тематикою. Систематизуючи можна поділити їх на групи відповідно до загальноприйнятої класифікації: оглядові (багатопланові); історичні; воєнно-історичні; етнографічні; мистецтвознавчі; релігієзнавчі; природознавчі екскурсії та маршрути екологічного спрямування.
Проаналізуємо можливості використання історико-культурних ресурсів області відповідно до вищенаведеної класифікації.
Багатопланові екскурсії як змістовний спосіб організації вільного часу проводять в більшості населених пунктів. Проте велика різноманітність природних умов та історико-культурної спадщини вимагає організації спеціалізованих маршрутів.
Дослідження свідчать про велику історико – культурну спадщину регіону. В області є п'ять міст, що згадуються в давньоруських літописах. Серед них Тисмениця (1143), Снятин (1158), Тлумач (1213), Коломия (1240). Найдавнішим є Галич, перша згадка про який відноситься до 898 р. Цінними пам'ятками є церква Пантелеймона під Галичем (XII ст.), Манявський скит (XVII ст.), дерев'яні гуцульські і бойківські храми [64].
Історичні, краєзнавчі, архітектурні, мистецтвознавчі та етнографічні екскурсії проводять в Івано-Франківську, Верховині, Криворівні, Галичі, Крилосі, Коломиї, Косові, Шешорах, Осмолоді, Поляниці, Яремче, Пневі, Делятині. Основні об’єкти – пам’ятки церковного та світського будівництва, історичні події, місця бойової слави, етнографічний колорит і народні художні промисли.
Унікальним на території області є музей народної архітектури та побуту Прикарпаття в Галичі. Експозиція цього музею під відкритим небом містить взірці типової побутової архітектури та побуту населення Галичини. Цей скансен – один із шести створених в Україні музеїв такого типу.
Область має значний потенціал для організації релігієзнавчих екскурсій – станом на 2000 рік в Івано-Франківській області зафіксовано 513 культових споруд, зних – 482 церкви (355 дерев'яних і 127 мурованих), 24 костели і 7 синагог [49].
На сьогодні в області нараховується 50 дерев'яних церков, які охороняються державою. Найдавніші з них — Благовіщенська церква (1587 рік) у місті Коломия, Успенська церква (1623 рік) в селі Пістинь Косівського району, Різдва Богородиці (1678 рік) у селищі Ворохта на Яремчанщині. А в селі Росільна Богородчанського району знаходиться дерев'яна церква, зведена без жодного цвяха [74].
Найяскравішим зразком дерев’яного будівництва є церква Святого Духа з укріпленнями в місті Рогатин (1666 рік). Іконостас Святодухівської церкви, створений у 1650 році, вважається перлиною українського малярства [64].
Особливої уваги заслуговує пам’ятка архітектури XVII ст. Манявський Скит, заснований у 1611 р. Й. Княгиницьким. Це аскетичний чоловічий монастир східного обряду, визначний осередок духовності, культури і мистецтва України. Зараз це відреставрований ансамбль кам'яних і дерев'яних споруд, вдалий синтез гірського рельєфу і фортифікаційних забудов. Тут створено шедевр сакрального живопису Богородчанський іконостас [64].
Гошівський монастир отців Василіян і церква Преображення Господнього на Ясній Горі у с. Гошеві Долинського району, заснований у 1570 році є місцем паломництва