1.3 Законодавчо - нормативне забезпечення та методичні

рекомендації з організації екскурсійної діяльності

Правову базу діяльності туристично-екскурсійної галузі України закладено Законом України “Про туризм” від 15 вересня 1995 р. Він є основоположним законодавчим актом, що визначає загальні правові, організаційні, виховні та соціально-економічні засади реалізації державної політики в галузі туризму та екскурсійної діяльності, всебічно регламентує ці напрямки в Україні, створює умови для стимулювання ділової активності суб'єктів туристичного підприємництва, забезпечує оптимальний рівень державного регулювання процесу розвитку вітчизняного туризму. Він став правовим підґрунтям для розробки цілого комплексу га-лузевих нормативно-інструктивних документів, що регламентують конкретні аспекти туристичної діяльності.

Центральним органом державної виконавчої влади в галузі туризму з 2002 року є Державна туристична адміністрація України

Нормативно-правова база туристично-екскурсійної діяльності регулюється як спеціальним, так і загальним законодавством.

До норм загального законодавства належать: Конституція України; Закони України “Про захист прав споживачів”; “Про порядок виїзду із України і в'їзду в Україну громадян України”; “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”; “Про страхування”; “Про рекламу”, “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, “Про аварійно-рятувальні служби”, “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про підприємництво”, “Про охорону культурної спадщини”; Декрет КМУ від 10.05.93 “Про стандартизацію і сертифікацію” тощо.

Спеціальне законодавство в галузі туризму та екскурсій представлене наступними нормативно-правовими актами:

- Законом України “Про туризм”;

- Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з організа-ції іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, екскурсійної д-ті;

- Положенням про порядок видачі дозволів на право здійснення туристичного супроводу фахівцям туристичного супроводу;

- Наказом Державного комітету статистики України від 04.03.98 “Про затвердження форм державної статистичної звітності з питань туризму та інструкцій щодо їх заповнення”;

- ГОСТ 28681.1-95 “Туристично-екскурсійне обслуговування. Проектування туристичних послуг”;

- ГОСТ 26681.2-95 “Туристично-екскурсійне обслуговування. Туристичні по-слуги. Загальні вимоги”;

- ГОСТ 28681.3-95 “Туристично-екскурсійне обслуговування. Вимоги по за-безпеченню безпеки туристів та екскурсантів”;

- ГОСТ 28681.0-90 “Стандартизація в сфері туристично-екскурсійної діяльності. Основні положення” [32] .

Згідно із Законом України “Про туризм” екскурсійні послуги є складовою частиною ту-ристичного продукту чи можуть надаватися окремо, а гіди-перекладачі, екскур-соводи та інші фахівці туристичного супроводу в уста-новленому порядку по-винні отримати дозвіл на право здійснення туристич-ного супроводу (крім осіб, які працюють на відповідних посадах підприємств, установ, організацій, яким належать чи які обслуговують об'єкти відвідування) [32].

За Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, екскурсійної діяльності “екскурсія — туристична послуга, тривалістю до 24 годин, у супроводі гіда-екскурсовода, за наперед затвердженим маршрутом, для забезпечення задоволення духовних, естетичних, інформаційних потреб туристів.” [46].

Аналіз законодавчих джерел свідчить, що в основу організації та надання екскурсійних послуг покладено певні законодавчі вимоги, яких повинні дотримуватися усі суб’єкти, що провадять екскурсійну діяльність.

Статтею 21 Закону України “Про туризм” передбачається, що відносини між підприємством – надавачем екскурсійних послуг та споживачем – екскурсантом регулюються шляхом укладення договору на екскурсійне обслуговування, за яким одна сторона за встановлену договором плату зобов'язується надати за замовленням іншої сторони обслуговування, істотною частиною якого є послуги екскурсовода (гіда-перекладача) загальною тривалістю не більше 24 годин, які не включають у себе послуги з розміщенням. Договір на екскурсійне обслуговування укладається за правилами, визначеними цивільним законодавством, у тому числі шляхом видачі ваучера [32].

Відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, екскурсійної діяльності затверджені такі вимоги до здійснення екскурсійної діяльності:

1. Екскурсійне обслуговування туристів повинно включати організацію всіх видів екскурсій, відвідування музеїв, виставок, об'єктів соціального характеру та інших екскурсійних об'єктів, передбачених умовами екскурсії.

2. Екскурсійне обслуговування туристів повинно здійснюватися за програмами, складеними суб'єктом туристичної діяльності, який здійснює обслуговування, згідно з придбаним туром. Крім зазначених у програмі екскурсійних заходів, суб'єкт туристичної діяльності може організовувати за бажанням туристів додаткове екскур-сійне обслуговування за окрему плату.

3. Екскурсії як окремий вид послуг можуть надаватися різним категоріям населення.

4. Суб'єкти туристичної діяльності, які мають власний екскурсійний продукт та самостійно його реалізують, повинні оформити технологічну карту екскурсії; контрольний текст екскурсії; матеріали “Портфеля екскурсовода”; схеми маршрутів транспортних екскурсій; договори з транспортними підприємствами, музеями, заповідниками, культурними закладами; прейскурант цін на екскурсійні послуги.

5. Екскурсоводами можуть працювати особи, які мають вищу, не-закінчену вищу або середню спеціальну освіту і відповідний диплом.

6. Екскурсовод повинен проводити екскурсії лише за наявності наряду-путівки, яка після закінченні екскурсії повертається суб'єкту туристичної діяльності, який веде їх облік [46].

Висновки до першого розділу

Підсумовуючи викладене у розділі можна зробити такі висновки:

Екскурсійна справа на Прикарпатті має майже двохсотлітню історію свого розвитку. Історичні передумови сприяли розвиткові туристичного руху насамперед в руслі краєзнавчої та народознавчої роботи, яка розвивалася, незважаючи на складні політичні та соціально-економічні умови .

Основою законодавчого регулювання туристично-екскурсійної діяльності є Закон України “Про туризм”, Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, екскурсійної діяльності, державні стандарти в галузі туристично-екскурсійного обслуговування.

Методологія екскурсійної справи передбачає поєднання в екскурсії показу та розповіді, ставить відповідні вимоги до кваліфікації та особистісних якостей екскурсовода і передбачає, що результатом проектування послуги “екскурсія” є низка технологічних документів.

Основна складова для організації екскурсійної діяльності – історико-культурні ресурси та природні рекреаційні ресурси).

Івано-Франківська область володіє ресурсами для організації історичних, природознавчих, релігієзнавчих, мистецтвознавчих, архітектурних і багатьох інших видів екскурсій, що свідчить про значний туристично-екскурсійний потенціал Прикарпатського краю. Одним із найбільш перспективних туристичних регіонів країни на ряду з Причорномор’ям та Кримським півостровом є Прикарпаття та Українські Карпати.

РОЗДІЛ 2.