2.1 Історична спадщина як основа туристично-екскурсійного потенціалу Івано- Франківської області

Історичні та археологічні дослідження свідчать, що наш край був залишки стоянок давнього, середнього і нового кам»яного віку. Найдавніші з них мають вік 100 тисяч років.

В кінці кам»яного віку, на початку ІІІ – го тисячоліття до Р.Х., на теренах району сформувалася культура давніх землеробів, яка широко відома під назвою трипільської (виявлені поселення на території сіл Олешкова та Хом»яківки).

На території краю чимало могильників і городищ – часів Київської Русі та Галицько-Волинськогокнязівства (Х – ХУ ст.) [26].

Вся історія краю – це боротьба за волю та незалежність народу. Назавжди в історії Прикарпаття увійшли такі події. Як повстання Мухи (1490 – 1492 рр.), покутське повстання 1648 року під проводом Семена Височана, рух опришків ХУІІІ ст.., героїчні змагання січових стрільців, Українська Галицька Армія та Українська Повстанська Армія. Учасники цих подій сповнили свій обов»язок – всі кров»ю свідчили про право української нації на свою державу [ 58, c.2-3].

Що стосується історичного розвитку Прикарпаття, слід зазначити, що новітнє українське державотворення в краї було позначене важливими змінами соціально-економічного, політичногоі культурного характеру.

Перші роки переходу української економіки з командно-адміністративних до ринкових принципів функціонування супроводжувалися болючими змінами, пов»язаними із закриттям чи перепрофілюванням великих підприємств; падіння обсягів виробництва, зростання безробіття, що зумовлювало нову хвилю трудової еміграції з території Івано- Франківської області [58, с.388 - 389 ].

Сьогодні більшість міст та селищ краю набули виразного європейського вигляду, зберігаючи при цьому свою історичну неповторність. Зокрема, такі давні і цінні пам'ятки як церква Пантелеймона під Галичем (XII ст.), церква Святого Духа з мистецьким іконостасом в Рогатині (XVI ст.), Манявський Скит (XVII ст.), дерев'яні гуцульські і бойківські храми відомі далеко за межами України [63].

Івано-Франківська область є батьківщиною оспіваних у "Слові о полку Ігоревім" князя Ярослава Осмомисла і княгині Ярославни, що увійшла в історію під ім'ям Роксолани і як дружина султана відіграла значну роль у політичному житті Туреччини XVI ст. Тут народились керівник опришківського руху О. Довбуш, сподвижник Б. Хмельницького С. Височан, письменники І. Вагилевич, В. Стефаник, М.. Черемшина, Л. Мартович, М.. Підгірянка, мистецтвознавець С. Гординський, композитор А. Кос-Анатольський, художники Я. Пстрак та В. Касіян, скульптори М. Бринський та Г. Крук, провідні діячі національно-визвольного руху Д. Вітовський та С. Бандера та інші відомі постаті [74].

Варто відзначити, що окрім названих історико-культурних пам'яток область багата на пам'ятки архітектури, музеї і має значний етнографічний потенціал.

Маючи таку давню історію, яка багата на визначні події, Івано-Франківська область не може бути бідною на різноманітні культурно-історичні пам'ятки. Тільки на території Карпатського національного природного парку збереглося 9 церков ХУІ-ХХ ст., збудованих у традиційних формах, які належать до гуцульської школи - церква Різдва (1615 р.) у смт Ворохта, дорівська церква Чуда св. Михайла (1844 р.), церква XIX ст. у м. Яремча, церква Анни (1872 р.) у с. Бистрець Верховинського району, Димитрівська церква (1870 р.) у с. Кремінцях [50, с.96].

Варті особливої уваги такі культурно-історичні пам'ятки області як: Урочище Скит Манявський широко відоме як місце знаходження старовинного монастиря, заснованого в 1611 р., сьогодні Манявський скит поєднує прикмети музею і монастиря, щороку тисячі туристів відвідують це таємниче і святе місце; також Церква Різдва Пресвятої Богородиці 1615р. в с. Ворохта [63].

На території області збереглися руїни чотирьох замків: замку XVI ст. в с.Пнів Надвірнянського району, замків XVII ст. в селах Раковець та Чернелиця Городенківського району, та руїни Старостинського замку XIV-XVIII ст. в м. Галичі.

Цікавими в області є пам'ятки промислового та інженерного будівництва, в першу чергу - це унікальна доменна піч поч. XIX ст. в урочищі Ангелів ( поблизу с.Ясеня ) Рожнятівського району; солеварні кін.XIX - поч. XX ст. в м.Долині та Болехові - єдиний на Україні приклад солеварних споруд, що збереглися дотепер, а також пивзавод 1767р. в м.. Івано-Франківську [35].

Збереглися в Богородчанському, Верховинському, Долинському та ін. районах дерев'яні млини і кузні. З інженерних споруд слід назвати залізничні кам'яні арочні мости у Ворохті, металевий міст через Дністер у Галичі та ін.

Цікавою є пам'ятка архітектури - обсерваторія 1937 р. на г. Піп Іван у Верховинському районі.

В області під охороною держави знаходиться 28 костелів і 4 синагоги. Костели, в основному, барочного стилю відзначаються монументальністю і величністю. Найвизначнішими з них є костел кармелітів 1624 р. в смт.Більшівці Галицького району, костел 1760 р. в м.Городенка, костел бернардинів 1735 р. в смт.Гвіздець Коломийського району, парафіяльний костел 1703 р. та костел єзуїтів 1763 р. на майдані Шептицького в м. Івано-Франківськ та ін.

Під охороною держави в області знаходяться 4 монастирі, три з них в даний час використовуються за первісним призначенням, а саме: монастир-скит 1611 р. в с.Манява Богородчанського району - під чоловічий монастир УПЦ КП , монастир святих отців Василіан XVIII ст. в с.Гошів Долинського району - під чоловічий монастир УГКЦ та жіночий монастир Василіанок 1903 р. в м.Івано-Франківськ. Колишній жіночий монастир Василіанок в м.Рогатин використовується під лікарню.

Найціннішими пам'ятками в області звичайно ж є фундаменти Успенського собору 1157 р. в с.Крилос Галицького району та церква Св. Пантелеймона 1200 р. в с.Шевченкове цього ж району [39, с. 112].

Крилоська гора, протягом ХІІ-ХШ ст. була головною твердинею Галицького князівства - центром літописного Галича. Тут