брама [ 46 а.,с. 39 - 40].
На правому скелястому березі Дністра здіймаються руїни Раковецького замку, які надають цій місцевості особливої чарівності .
Про Раковецький замок, на відміну від замку в Городенці збереглося набагато більше документальних матеріалів. Від пам»ятки до теперішнього часу збереглася башта в східному її куті і залишки стін із західного і північного боків. Руїни замку розташовані на південній околиці села, у надзвичайно мальовничій місцевості. Звідси відкривається велична панорама річки, що широкою підковою охоплює село з околицями [8, с. 254 ].
Підсумовуючи вищесказане, слід зауважити, що більшість замкових ансамблів перебувають у руїнах. Для оцінки пам»яток архітектури з точки зору придатності їх використання під заклади відпочинку й туризму запропоновані якісні критерії, а також кількісні критерії [ 46а, с. 172].
2.3 Музейна справа на Прикарпатті
Історія українського музейництва починається в другій половині ХІХ ст., коли Європа переживала час формування націй. Саме великі політичні і суспільні зміни полягали в усвідомленні національною елітою значення культурного минулого власного народу. Синтез оригінального традиційного побуту і досягнень високого мистецтва творив почуття національної спільноти через відтворення, збереження і популяризацію серед суспільства його багатства і культурної самобутності. Показати спільні культурні корені і здобутки особливо важливим було для народу, який упродовж століть розвивався в умовах бездержавності і формально належав до різних країн. Національної спільності, ідентичності та гідності повинні були сприяти музейні інституції [58б].
Друга половина ХІХ ст. була надзвичайно креативною щодо кількості та різноманітності музейних установ на території сучасної України. Музейні колекції історичного, етнографічного, мистецького і промислового характеру започатковувалися у Києві, Дніпропетровську, Львові, Івано-Франківську тощо.
Територія Івано-Франківської області приваблює туристів не тільки своєю історією, пам»ятками дерев»яної, кам»яної, сакральної архітектури, але й своїми музеями, де зібрані численні колекції матеріалів, пов»язаних з особливостями життя покутян, з їхньою культурою, традиціями, мистецтвом.
Надзвичайно багатий музеями Івано-Франківський край. Серед всесвітньо прославлених музеїв області варто відзначити наступні:
Національний заповідник "Давній Галич", Івано-Франківський краєзнав-чий музей, Івано-Франківський обласний художній музей, Коломийський музей народного мистецтва Гуцулыцини і Покуття імені Й. Кобринського, Косівський музей народного мистецтва і побуту Гуцулыцини, Музей "Писанка" у Ко-ломиї, Карпатський крайовий музей визвольних змагань у Яремчі, Музей визвольних змагань Прикарпатського краю в Івано-Франків-ську, Краєзнавчий музей "Бойківщи-на" у м. Долині, Музей "Гуцульщина" У с. Яблуниці Верховинського району, Приватний музей Верховинського побуту та музичних інструментів у смт Вер-ховині), Історико-етнографічний музей „Зерегиня" у Бурштині, Музей історії Надвірнянщини у Надвірній, Калуський історико-краєзнавчий музей, Державний музей історії міста Болехова, Музей історії міста Коломиї, Музей історії с. Голови та Гуцульського повстання у с. Голови Верховинського району, Історико-меморіальний музей Олекси Довбуша в Івано-Франківську , Історико-меморіальний музей Степана Бендери у старому Угринові, Музей-оселя родин Івана-Франка ум. Калуші, Музей-садиба Михайла Грушевського, Літературно-меморіальний музей Івана Франка та Музей гуцульської господарки у Криворівні Верховинського району, Музей гуцульського театру Гната Хоткевича у с Красноїллі Верховинського райо-ну, Снятинський літературно-меморіальний музей Марка Черемшини, Снятинський худож-ньо-меморіальний музей імені В. Касіяна, Літературно-меморіальний музей Василя Стефаника у Русові Снятинського району, Торговицький літературний музей Леся Мартовича у Торговиці Городенківського району, Музей-садиба Миколи Угрина-Безгрішного у Рогатині, Музей дерев'яної архітектури — церква Святого Духа у Ро-гатині, Хресто-Воздвиженський Манявський монастир-музей біля с. Манява Богородчанського райо-ну, Музей-школа імені Т. Кисілевського у с Ільці Верховин-ського району, Шкільний краєзнавчий музей у с Буківці Верховинського району, Будинок-музей кінофільму "Тіні за-бутих предків" у смт Верховині. Серед всесвітньо відомих музеїв області охарактеризує-мо найперше такі:[58б,с.251-252]
Івано-Франківський обласний краєзнавчий музей. Ство-рений у 1940 р. на базі давніх Покутського і Жаб'ївського краєзнавчих музеїв та приватних колекцій. З 1959 р. музей міститься в історичній будівлі міської ратуші. Експозиція музею тематично розділена на три відділи: природи, історії» народного мистецтва. Відділ природи знайомить з біотич-ним різноманіттям Українських Карпат. Окрасою відділу історії є колекція археологічних пам'яток доби Київської Русі й Галицько-Волинської держави. Унікальними є знахід ки з розкопок княжого стольного граду Галича (нині село Крилос) — одного з найбагатших міст Європи в XI—XIIIст. У відділі народного мистецтва експонуються речі народного побуту, народний одяг, витвори декоративно-прикладного мистецтва (художньої обробки дерева, шкіри, металу, ткацтва, кераміка, вишивка тощо), зібрані з Галицького Подністров'я, Покуття і Гуцулыцини. Загаль-нонаціональну цінність мають ікони та ювелірні вироби XІІ—XIII ст., ікони XVI—XIX ст., церковна скульптура, стародруки, колекції зброї та нумізматики [58б, с.252-253] .
Івано-Франківський художній музей. Розміщений у ре-несансній споруді Колегіального костьолу Непорочного За-чаття Діви Марії — пам'ятці архітектури XVII ст. Цей му-зей є справжньою скарбницею образотворчого і народного Мистецтва краю. Його колекція налічує понад 15 тис. екс-понатів. Музей знайомить з унікальними пам'ятками га-лицького іконопису й барокової скульптури, творчістю кле-рків українського малярства: К. Устияновича, І. Труша, Я. Пстрака, Ю. Панькевича, О. Новаківського, О. Сорохтея, О. Кульчицької та ін.,а також творами зарубіжних майстрів XVIII — першої половини XX ст.
Експозиція художнього музею демонструє твори світського мистецтва (живопис, графіка, скульптура) кінця XIX— XX ст., а також сакрального малярства, представленог розписами Е.-Р. Фабіанського інтер'єрів костьолу (1877 р. ) та іншими творами. Найпопулярніша серед відвідувачів експозиція "Сакральне мистецтво Галичини XV—XX ст " представляє іконопис і стародруки XVI—XX ст., висвітлює творчість окремих майстрів барокової скульптури XVIII ст (Й.-Г. Пінзель, М. Полейовський) та доробок місцевих осе-редків іконопису Бойківщини і Гуцульщини. Експозиція народного мистецтва репрезентує багаті колекції художніх виробів майстрів Гуцульщини, Покуття, Бойківщини та Опілля.
Окрема екскурсія проводиться у підхрамову крипту-уси-пальницю роду Потоцьких; працівники музею пропонують мистецтвознавчі