більшості інших видів спорту, не потребує відносно великих матеріальних видатків, так як, по-перше, розвивається в існуючому навколишньому природному середовищі і не вимагає значних капіталовкладень для підготовки та проведення туристсько-спортивних масових заходів та зведення спеціальних споруд для їх проведення, по-друге, матеріально-технічне та організаційне забезпечення зазначених заходів в значній мірі здійснюється силами та засобами самих туристів, по-третє, вже склалася і діє громадська система підготовки та підвищення кадрів – спортсменів, тренерів, суддів, - яка з мінімальними видатками з боку держави може і надалі ефективно функціювати. Розвиваючись на межі спорту і активного дозвілля в природному середовищі, спортивний туризм сприяє розвитку внутрішнього туризму та інших видів діяльності вітчизняної туристичної галузі шляхом пропаганди відносно дешевого і, одночасно, ефективного відпочинку, що в умовах невисоких матеріальних доходів значної частини населення країни надає йому соціально-пріоритетного значення для відповідних державних, громадських та комерційних організацій. Зменшення вартості відпочинку завдяки використанню елементів і засобів спортивного туризму і мінімізації видатків на матеріально-технічну інфраструктуру такоговідпочинку по відношенню до вартості відпочинку за традиційними організаційними формами у внутрішьому, зарубіжному та міжнародному туризмі робить його соціально доступним та економічно привабливим для пересічного громадянина і економічно вигідним для організаторів [ 23, с.250].
Розвиток нових напрямів спортивного туризму – екстремального, пригодницького, понаддалеких вітрильних та інших подорожей, проведення комбінованих за видами туризму (пішохідного, водного, велосипедного, спелео, вітрильного, авто-мото, гірського тощо) подорожей з використанням наявних природно-рекреаційних, історико-культурних та кадрових ресурсів країни, не тільки створює умови для залучення до активних занять спортивним туризмом населення України, а й має стимулюючий вплив на розвиток міжнародного та зарубіжного туризму, сприяє загальному розвитку туристичної галузі України як потенційно високорентабельної галузі економіки та її входженню до світового туристичного ринку [8, с.76].
Однак, на сьогодні, незважаючи на наявні потенційно великі можливості, свою соціальну і економічну значущість, Спортивний туризм в Україні розвинутий недостатньо. Труднощі, з яким зіткнувся в своєму розвитку Спортивний туризм, в першу чергу, пов’язані з економічними проблемами розвитку суспільства, а також з майже повною відсутністю державної та громадської підтримки цього виду спорту, недосконалістю, а в окремих випадках і відсутністю сучасної нормативно-правової, методичної та інформаційної бази, яка б враховувала його реалії, а також внутрішніми організаційними проблемами в самому туристсько-спортивному русі, що накопичились за останні роки [30, с.168].
2.5.1 Події та заходи з спортивного туризму
У самому місті та його околицях дуже часто проходять заходи з спортивного туризму. У Львові є все для того, щоб розвиватися у цьому напрямку.
Ці заходи позиціонують себе як змагання з метою пропаганди та популяризації спортивного туризму серед школярів та студентів, обміну досвідом роботи, підвищення технічної і тактичної майстерності туристів, підготовки до водних та пішохідних туристських походів та змагань.
ь Відкриті міські змагання з водного та пішохідного туризму «Погулянка-2008» [71].
Змагання проводилися поруч озера на прилеглій території Центру творчості дітей та юнацтва Галичини.До участі у Змаганнях допускалися всі бажаючі.
Змагання особисто-командні, пішохідний туризм «Туртехніка» - дистанція 1-2 клас (командна участь) та водний туризм – дистанція «Слалом», 1-2 клас (судна: двомісні, чотиримісні катамарани, каяки та каное).
Змагалися у двох вікових групах – учнівська молодь (без обмежень) та студентська молодь (без обмежень). Допускалися чоловічі, жіночі та змішані екіпажі. В класі каяків та каное залік здійснювався окремо серед чоловіків та жінок.
ь Відкриті змагання Стрийський парк-2009 ( 2-й етап Кубку Львова з велосипедного туризму) [71].
Змагання з велосипедного туризму на Кубок м.Львова проводяться з метою подальшого розвитку велосипедного туризму у м.Львові ,виявлення кращих команд.
Головні завдання змагань:
-пропаганда та популяризація велосипедного туризму;
-перевірка та підвищення рівня технічної і тактичної майстерності спортсменів-велотуристів;
-сприяння підвищенню безпеки змагань та спортивних походів.
У змаганнях етапів Кубку Львова з ТВТ беруть участь команди туристських клубів, туристсько-краєзнавчих центрів, учбових закладів, підприємств , організацій та окремі учасники в особистому заліку.
До участі у змаганнях в особистому заліку допускаються всі бажаючі.
2.6 Рекреаційний туризм
Рекреаційний туризм - це пересування людей у вільний час з метою відпочинку, необхідного для відновлення фізичних і душевних сил людини. Для багатьох країн світу цей вид туризму є найбільш поширеним і масовим. Для розвитку цього виду туризму необхідні рекреаційні ресурси. Рекреаційні ресурси складають важливу частину природного потенціалу регіону. Крім цього, їх роль у формуванні і розвитку сучасного туризму в регіоні постійно підвищується, особливо з еколого-географічної точки зору.
Оцінка рекреаційних ресурсів проводиться на основі оцінки кожної з складових: рельєфу, водних об'єктів і грунтово-рослинного покриву, біоклімат, гідромінеральних та унікальних природних лікувальних ресурсів, історико-культурного потенціалу та ін.), Що розглядається з точки зору використання її конкретним видом туризму [2, с.355].
Виділяють два типи рекреаційного туризму:
- туристично-оздоровчий тип
- тізнавально-туристський тип
Для кожного типу потрібна свій вид рекреаційних ресурсів. Під рекреаційними ресурсами розуміється складна керована і частково самоврядна система, що складається з ряду взаємопов'язаних підсистем, а саме: відпочиваючих людей, природних та культурних територіальних комплексів, технічних систем, обслуговуючого персоналу та органу управління. До складу природних характеристик входять площа і місткість рекреаційної території, комфортність клімату, наявність водних об'єктів, насамперед бальнеологічного властивості, естетичні особливості ландшафту і т.д. Оптимальне поєднання цих характеристик створює необхідну основу для розвитку рекреаційного туризму [8, с.260].
Для першого типу це - кліматичні чинники, які в поєднанні з джерелами мінеральних вод і лікувальними грязями створюють сприятливі умови для формування курортного комплексу. Для другого крім перерахованого вище - історико-культурний потенціал.
Для Львівщини стратегічним орієнтиром також є туристично-рекреаційна сфера. Структурні трансформації господарства