Отже, з наведених даних табл. 3.1. [19, с.95] видно, що обсяги турпотоків за досліджуваний період часу зростають за всіма видами туристів. Проте в 2007 р. спостерігається значне скорочення турпотоків, порівняно з 2006 р. Дана тенденція викликана значним скороченням кількості внутрішніх та іноземних туристів.

У 2007 році іноземні туристи приїжджали з 80 країн світу.

Переважно - це туристи із Західної Європи, майже 42 % яких становили туристи із Польщі. 10% із Німеччини, решта туристів з Австрії, Великобританії, Росії та інших країн. Найбільша кількість туристів приїжджали з метою дозвілля та відпочинку (20118 туристів). [19, с.125]

Ще в радянські часи Львів був місцем, де часто відбувалися різноманітні міжнародні конференції, симпозіуми. Місто мало досвід у проведенні таких заходів, сталі традиції. Тут існувала доброзичлива атмосфера, бажання допомогти, був відповідний рівень сервісу, чого бракувало в інших регіонах. Звідси його імідж конференційного, конгресового міста. Цьому сприяли наявність чисельних атракцій, історична спадщина, зручне географічне розташування. Однак упродовж останніх десятиріч Львів утратив колишні напрацювання, що призводить і до втрати найбільш заможної частини туристів [70].

Щороку Львів приймає близько 450 тисяч туристів. Із них близько 70% – приватні особи, які різними шляхами прибувають для ознайомлення з його старовинною спадщиною. Ще 15-20% цієї кількості – так званий організований туризм. На службові відрядження припадає 10-15%. Левову частину туристів збирають галузеві виставки, книжкові ярмарки, конференції, інші заходи. На користь Львова свідчить велика кількість архітектурних пам’яток, старовинних замків. А ще – близькість Карпатських гір.

Щодо ділового туризму то те, що цікавить організаторів конференції, – це можливість проживати в комфортних умовах, оснащений сучасною технікою конференц-зал, який мав би кілька суміжних невеликих залів для проведення тренінгів, роботи в секціях тощо, а також учасники конференції хотіли б снідати, обідати й вечеряти в одному ресторані. При цьому бажано, щоб усі ці об’єкти – готелі, конференц-зали, ресторани – розташовувалися неподалік один від одного, щоб не затрачати багато часу на пересування містом. На щастя, порівняно з містами-мільйонниками, Львів доволі зручне, компактно розташоване місто. До того ж, тут до послуг гостей чимало добре обладнаних сучасних готельних комплексів, серед яких «Супутник», «Дністер», «Жорж», «НТОН», «Гранд готель» тощо [66].

Особливі вимоги до конференц-залів. Вони повинні мати все, починаючи від кондиціонерів і завершуючи синхронним перекладом, не згадуючи вже про зручні крісла. Однак, якщо з невеликими залами – на 50-150 осіб – у Львові труднощів не виникає, то з більш місткими – значна проблема.

Крім конференц-залів, Львову дуже бракує виставкових залів, приміщень для проведення банкетів, корпоративних вечірок тощо.

Як вважають фахівці, діловий туризм у Львові перебуває в зародковому стані [67].

Останніми роками інтерес до ділового туризму виявляють представники не лише великого, а й середнього бізнесу, політичні, наукові, культурні, релігійні й інші організації, а проведення заходів зазвичай доручають спеціалізованим агенціям. Серйозним недоліком у цьому сенсі є відсутність професійних місцевих компаній, спроможних налагодити регулярне “постачання” для Львова таких туристів. Місцеві туроператори поки що із цими завданнями не справляються. Зате це добре вдається їхнім київським колегам. Але в них – власні пріоритети. Тому через низку причин переваги “ділового” туризму Львівщини наразі залишаються не залученими. А це десятки мільйонів гривень утрачених прибутків [46, с.35].

Проблема інфраструктурного облаштування території Львова може бути вирішена лише завдяки інвестуванню в її розбудову великих коштів, в тому числі з боку центральної та місцевих влад, її розв'язання можливе лише в контексті практичних дій по економічному піднесенню країни. [60]

Основною метою створення туристичної інфраструктури у Львові є формування на території регіону високоефективного туристичного комплексу відповідно до міжнародних вимог, який давав би змогу задовольнити потреби в туристичних послугах як українців так і представників із інших країн світу і забезпечував надходження до державного та місцевих бюджетів, притоки іноземного капіталу, приросту робочих місць в регіоні, а також збереження і раціонального використовування природно-ресурсного та природно-культурного потенціалу регіону.

Основні задачі, які необхідно вирішити для вдосконалення індустрії туризму у Львові, полягають в наступному [71]:

ь створення сучасного ринку різноманітних туристичних послуг на основі здорової конкуренції;

ь створення корпоративних зв'язків між туристичними компаніями Карпатського регіону і організаціями туристичної інфраструктури;

ь формування ефективної нормативно-правової бази розвитку туризму;

ь створення сприятливих умов для міжнародного в'їзного і виїзного туризму;

ь істотне нарощування мережі туристичних об'єктів і інфраструктури;

ь підтримка малого підприємництва у туристичній сфері;

ь розвиток міжнародної співпраці у галузі туризму;

ь економічне стимулювання розвитку матеріальної бази, туристичної інфраструктури через залучення позабюджетних джерел, зокрема іноземних інвестицій для реконструкції і нового будівництва туристичних об'єктів;

ь вдосконалення системи інформаційного забезпечення туристичної індустрії, створення краєвої інформаційно-довідкової системи туризму, проведення активної рекламної діяльності, тощо;

ь вдосконалення системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації туристичних кадрів;

ь проведення необхідних наукових досліджень у сфері туризму.

Львів, володіючи великим туристичним потенціалом, в даний час має порівняно нерозвинену туристичну інфраструктуру, що не дозволяє істотно збільшити розвиток іноземного туризму і залучати туристів з інших регіонів України. Матеріальна база туризму потребує реконструкції, потрібне істотне розширення мережі туристичних об'єктів та послуг [68].

Одне із ключових питань, яке необхідно вирішити в найближчий час, - питання оптимізації взаємодії туризму і культури як на рівні центральних органів влади, так і на місцях. Культурна спадщина, музеї, театри в більшості країн світу є винятково важливим фактором залучення туристів, генерації міжнародних і локальних туристичних потоків. І в результаті цього, свого клієнта отримують транспорт і громадське харчування,