Внутрішньообласний розподіл туристичних потоків на Львівщині здійснюється в радіальному напрямку від Львова, який виступає одним з найбільших центрів туристичного притягання в Центрально-Східній Європі.

Все більшого розвитку набувають альтернативні форми туризму – екстремальний, конгресовий, елітарний, зелений. Станом на 01.04.2002 року було сертифіковано 10 готелів, в тому числі чотиризіркові – „Гранд-отель”, „Дністер”, „Женева” (Трускавець). Позитивною тенденцією протягом останніх років є формування цілої мережі невеликих комфортабельних закладів розміщення туристів (готель „Еней”, „Валентина”, „Олена” та ін.). Обсяг реалізації в області санаторно-курортних та відпочинкових послуг у 2001 році становив 232,3 млн грн, що становить 4,5% загального обсягу послуг населенню [34, с.56].

Туризм з ціллю відпочинку та вивчення культури полягає в короткочасному або більш тривалому відпочинку з ціллю фізичного або психологічного відновлення організму. Крім того, до цієї групи відноситься і курортний відпочинок, при якому для лікування або відновлення сил використовуються природні властивості грунту, клімату і морської води. Туризм, орієнтований на пізнання чужої культури. Пізнавальний туризм охоплює собою відвідини історичних, культурних або географічних визначних пам'яток. Туристи, які мандрують з пізнавальною ціллю, більше всього цікавляться соціальними і економічними відносинами відвідуваних ними країн [6, с. 76].

2.1.1 Туристична інфраструктура Львова та околиць.

Як один із історичних центрів України, Львів позиціонує себе дуже добре. Як справжній діамант Східної Європи, Львів нагадує музей під відкритим небом, у ньому знаходиться 2000 історичних, архітектурних і культурних пам’яток. Сьогодні Львів є скарбницею національних ідей та культури, це економічний, освітній та культурний центр Заходу України.

З точки зору позиціонування, Львів пропонує своїм відвідувачам побачити те, що вони не зможуть побачити ніде в іншому місці, адже історія, культура і архітектура цього міста неповторна[32, с.127].

Площа Ринок. Архітектурний ансамбль з Ратушею (1381-1827 рр.) в центрі, символ міста Львова. Вхід до Ратуші охороняють два леви, які тримають щити з гербом міста. В часи середньовіччя перед нею височів стовб покарань. Навколо площі по 4 боки - 44 різних за часом і стилем (ренесанс, бароко, ампір) будівлі. В підвалах й на перших поверхах багатьох з них збереглись елементи готичної архітектури XV-XVI ст. [69].

Площа Міцкевича. Колись тут сходились дві притоки ріки Полтви. Посередині — фігура Божої Матері. В 1905 р. споруджено пам’ятник Адаму Міцкевичу — польському поетичному світочу. На площі також знаходиться історична будівля готелю «Жорж».

Проспект Свободи. Туристичний центр міста Львова з алеєю та пам’ятником Т.Шевченку. Центр політичного життя міста. Постійне місце зібрань неформальної молоді, яка називає його „Жабою” [61].

Високий замок.Гора в центральній частині міста Львова, на вершині якої був замок польського воєводи, взятий 1648 р. військами М.Кривоноса. Сьогодні на його місці – оглядовий майданчик, з якого відкривається чудова панорама міста. Нагору ведуть довгі сходи [55].

Порохова вежа (1554-56 рр.)Львів , вул. Підвальна, 47. Входила до системи фортифікації міста і слугувала обороною міста зі східної сторони. З 1959 р. – Будинок архітектора з виставковим залом.

Міський арсенал (1554-56 р.)Львів, вул. Підвальна, 5. Фортифікаційне спорудження, побудоване арх. І.Лісом, реконструйоване в 1574-75 р. арх. Мочігембо. З 1981 р. - музей зброї "Арсенал" [63].

Королівський арсенал(1639-43 р.)Львів, вул. Підвальна, 13. Споруджений на кошти польського короля Владислава ІV у стилі бароко. З 1939 р. - Львівський обласний державний архів.

Личаківський цвинтар, Львів вул. Мечникова. Існує з 1786 р. Територія в 40 га розбита на 86 секторів, на яких знаходиться майже 3,5 тис. пам'ятників і композицій роботи відомих скульпторів і архітекторів. У 1991 р. став Львівським історико-меморіальним музеєм-заповідником [62].

В туризмі важливу роль відіграють музеї і галереї. В цьому плані Львів також займає хорошу позицію. Серед найбільш значних у всій Європі львівських музеїв є: Львівська галерея мистецтв (картинна галерея), національний музей, історичний музей, музей історії релігії, музей етнографії та художнього промислу, аптека-музей, літературно-меморіальний музей І.Франка, літературно-меморіальний музей С. Крушельницької, музей народної архітектури та побуту (Шевченківський гай), природознавчий музей, музей „Русалки Дністрової”, музей арсенал. Розповімо лише про деякі з них [57].

Львівська галерея мистецтв позиціонується у свідомості відвідувачів не тільки як галерея, де розміщуються роботи львівських митців, але в ній знаходиться рідкісна колекція польських і австрійських художників. Її колекцію складають понад 54 тис. Творів образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва європейських та вітчизняних майстрів 14-20 ст. До найбільш цінних належать збірки європейського мистецтва, львівської скульптури, львівського портрету, ікон та меблів. Музей володіє рідкою за своєю значущістю колекцією творів австрійських та польських художників. Окрасою і гордістю постійної експозиції є твори Ж. де Латура, Ж. Е. Ліотара, А. Р. Менгса, П трогера, Ф. Маульберча, Г.ван Хонтхорста, Я. Мальчевського та багатьох інших художників. До складу галереї входять біля десятка більших чи менших музеїв, які працюють як відділи або сектори: комплекси Олеського, Золочівського та Підгорецького замків, каплиця Боїмів, музей „Львівська сакральна барокова скульптура”, музей „Мистецтво давньої української книги”, музей „Русалки Дністрової” та ще декілька музеїв я кі входять до складу галереї. Львівська галерея мистецтв – великий науково-просвітницький центр, в якому відбуваються наукові конференції, проходять стажування наукових працівників та реставраторів,