Важливим з точки зору позиціонування є музей етнографії і народного промислу. На розі проспекту Свободи і вулиці Гнатюка, - поважний вхід до музею етнографії та народного промислу, де тепер ще й Інститут українознавства. Зведений за кошти міста, слугував міському промисловому музеєві, у якому „львівські ремісники на гарних зразках могли б повчитися доброї роботи”. Пізніше до колекції музею була прилучена велика збірка творів українського народного мистецтва та етнографії Наукового товариства імені Шевченка. Нині в експозиції та фондах музею – близько 80 000 пам’яток матеріальної і духовної культури народу [67].

На вершині фасаду, біля купола – скульптура Свободи. Вона також виділяє Львів з поміж інших міст України і Європи. Одна із трьох, відомих у світі, але львівська єдина – сидить. На початку початку вісімдесятих наша Свобода почала вимагати жертв: її кам’яна рука відпала і важко травмувала парехожого.

На площі Ринок в наріжньому будинку вулиць Ставропігійської та друкарської розташована музей-аптека. Поряд з цілком сучасними препаратами тут віє таємницями старовинної медицини. Важко сказати, чи шукали тут філософський камінь, але одна з кімнат аптеки прикрашена поліхромними розписами чотирьох елементів Всесвіту: води, вогню, землі, повітря. Будинок зведено 1735 роу (з 1775 тут аптека) і в різний час належав різним господарям [62].

Відомий монастир домініканців – музей історії релігії має довгу історію, що пов’язана не тільки з історією України. Монастир домініканців – музей історії релігії. За легендою саме тут стояв терем князя Лева. Його дружина Констанція наприкінці 13 століття запросила до Львова отців домініканців. На фасаді – герб домініканців: пес лежить на книзі і тримає у пащі смолоскип. Латиною „domini canes” значить „Пси Господні”. Нині в монастирі – музей історії релігії. Храм віддано віруючим. Служба правиться інколи у супроводі органа, одного із трьох, що діють у Львові [63].

„Серцем” експозиції музею-храму є його вівтар. Тут розміщені розкішні дерев’яні скульптури – роботи відомого львівського скульптора 18 ст. Матея Полейовського. Вражають також скульптури святих роміщені колом над галереями. Крім них вражає чарівне звучання храмового органу 17 століття. Покалічений у радянські часи, він був відновлений 1985 року, щоб і надалі окрилювати людські душі [64].

Нині Кайзервальд – Шевченківський гай – одне з улюблених місць відпочинку львів’ян. Але головною метою сходження до гаю є музей народної архітектури та побуту, природно „вписаний” у ландшафт. Уже в наші часи зусиллями науковців у близьких та далеких селах Галичини знайдені, відновлені, обережно перенесені до гаю дерев’яні помешкання тацеркви, типові для нашого краю. У цих помешканнях ще витає дух колишніх мешканців [54].

Культурне життя Львова є різноманітне. Це засвідчує наявність кінотеатрів, театрів, а також відомий у всій Європі Оперний театр. Він, щедро декорований як ззовні, так і з середини, став центром скульптурних і художніх творів Західної Європи кінця XIX ст. Це також позитивно позиціонує Львів.

Кінотеатр ім. О.Довженка. Загальна площа кінотеатру разом із екраном складає 150 кв. м. Зал розрахований на 750 місць, конструкція місць «амфітеатр» сприяє комфортному перегляду кінострічок. Звук - Dolby Digital.

Кінотеатр Кінопалац. Кінотеатр Кінопалац відкрився в кінці квітня 2002 року, став першим сучасним кінотеатром міста. В кінотеатрі два зала на 290 і 88 місць. Зали устатковані звуковою системою DOLBY DIGITAL SURROUND EX, акустикою «JBL», панорамними і сучасними екранами. В затишному фойє працює бар. В кінотеатрі регулярно проводяться вечірки, акції і презентації [64].

Кінотеатр Львів. Кінотеатр відкрився в 1960 році. Знаходиться він в самому центрі Стрийського парку на вулиці Самчука. В 1960 році це був перший широкоформатний кінотеатр України. Зараз Кінотеатр Львів демонструє своїм відвідувачам сучасні кінофільми.

Оперний театр, Львівський державний академічний театр опери і балету ім С. А. Крушельницької.

В кінці XIX століття було прийнято рішення про побудову Великого міського театра. В 1895 році був об’явлений конкурс на кращий архітектурний проект. Незалежне жюрі в Лейпцигу одноголосно визноло найкращим проект випускника Берлінської архітектурної академії, директора Львівської вищої художньої школи З. Горголевського. Він здивував жюрі вибором місця будівництва, запропонувавши центр міста, хоч на той час це місце було дуже сильно забудоване. Архітектор сміливо запропонував «сховати під землею» річку Полтву, що протікала в тому місці, а замість фундаменту вперше в Європі використовував цільну бетонну основу [55].

Перший камінь в основу театра був заложений в червні 1897 року. Театр побудований в класичних традиціях з використанням форм і деталей архітекрури ренесансу і барокко, або в стилі, що називається «псевдоренесанс». Театр щедро декорований як на ззовні, так і всередині, став центром скульптурних і художних творів Західної Європи кінця ХІХ століття.

Театр ім М. К. Заньковецької, Національний драматичний театр ім. М. К. Заньковецької.Театр ім. Заньковецької – перший національний театр України, створений в Києві 1917 році при Центральній Раді [61].

У Львові пропонуються гостям міста найрізноманітніші засоби розмішення.

Готель «Львів» позиціонує себе як дешевий і комфортний готель.

Проживання у готелі задовольнить найрізноманітніші смаки - на вибір надаються як більш комфортабельні, так і скромніші номери. Для охочих цілодобово працює сауна. Попри невисокі ціни, відпочинок буде щонайкомфортнішим - зручні номери, невелика відстань до центральної частини міста, комунікабельність. Саме це робить