підприємстві;
- рівень розв'язання маркетингових завдань;
- кінцева мета діяльності;
- види продукції;
- ступінь диференціації маркетингових функцій [74, с. 56-62; 96, с.68].
Вдамося стисло до класифікації маркетингу.
Існує багато видів маркетингу. Їх можна згрупувати за певними принципами. Як і ми розглядали вище. Залежно від орієнтації маркетингової діяльності вчені [3445; 65; 74;84, ін.] виокремлюють такі види маркетингу:
- орієнтований на продукт — спрямований на вдосконалення якостей і властивостей товару;
- орієнтований на споживача — передбачає попереднє вивчення потреб ринку;
- змішаний — містить властивості двох попередніх видів маркетингу. Залежно від сфери застосування:
- товарів споживчого попиту — передбачає дослідження потреб споживчого ринку, розроблення та реалізацію товарів широкого вжитку;
- виробничо-технічного призначення — передбачає вивчення промислового ринку, розроблення товарів промислового призначення, упровадження їх на ринок та реалізацію;
- торговий — працює на ринку посередників;
- прямих інвестицій — досліджує проблеми інвестиційної діяльності національної фірми за межами країни. Залежно від терміну, на який розрахована маркетингова політика підприємства:
- стратегічний — розроблюється на найтриваліший період і полягає в розробці маркетингових стратегій;
- тактичний — розроблюється на менш тривалий період;
- оперативний — розроблюється на найкоротший період, що дає змогу постійно коригувати маркетингові заходи залежно від стану ринку; залежно від завдань попиту (табл.1.2);
Залежно від головних суб'єктів уваги — виробничий, товарний, збутовий, ринковий і сучасний.
За рівнем розв'язання маркетингових завдань — макро- та мікроекономічний.
За ступенем диференціації маркетингових функцій — глобальний і диференційований.
Залежно від кінцевої мети діяльності підприємства:
- комерційний (кошти на здійснення цього маркетингу виділяються з бюджету підприємства; мета його здійснення — отримання прибутку);
- некомерційний (кошти на його здійснення можуть виділятися з бюджету не лише фірми, а й держави або місцевої адміністрації), його мета необов'язково полягає в одержанні прибутку (доброчинність, місіонерство тощо);
- базовий, реалізація якого пов'язана з фінансуванням процесу продажу;
- реактивний — організація процесу продажу доповнюється розробленням і здійсненням спеціальних програм спілкування з покупцями (покупець може звернутися до фірми-виробника або торгової фірми у разі виникнення будь-яких питань, скарг або побажань);
- відповідальний — через невеликі проміжки часу після акту продажу виробник цікавиться думкою споживача про відповідність якості товару купівельним очікуванням, з'ясовує пропозиції споживачів з удосконалювання продукції або послуг, пов'язаних із продажем;
- проактивний — торгові представники компанії звертаються до споживачів із пропозиціями вдосконаленіших або нових товарів;
- партнерський —компанія працює в постійній взаємодії зі споживачами. Партнери зайняті спільним пошуком шляхів найраціо-нальнішого використання капітальних ресурсів і ефективного ведення справи;
- прямий — формування безпосередніх тривалих відносин із покупцями. Головною метою є одержання фірмою "певних відгуків" або замовлення з боку покупців;
- сітьовий — забезпечення зв'язку між виробником, споживачем та посередником на договірних засадах;
- пристосований — пов'язаний з вирішенням питань передання коштів на суспільні та добродійні потреби [105].
За ступенем охоплення цільової аудиторії:
- наступальний (агресивний), спрямований на інтенсифікацію продажу і залучення більшої кількості покупців;
- спробний — апробується певний вид товару у покупців-новаторів;
- вибірковий — спрямований на певні сегменти ринку;
- масовий — орієнтований на масового покупця.
За ступенем охоплення ринку:
- недиференційований — фірма звертається до всього ринку з пропозицією товару;
- диференційований —фірма виступає на деяких обраних сегментах з пропозицією окремих товарів;
- концентрований — фірма концентрує зусилля на одному сегменті ринку.
Залежно від темпів виробництва (збуту) товарів — швидкий, помірний і скорочуваний.
За ступенем охоплення території:
- національний — досліджуються проблеми реалізації товару в межах національного ринку;
- міжнародний (зовнішньоторговельний) — досліджуються проблеми збуту продукції національних підприємств, створених за кордоном;
- експортний — займається додатковими дослідженнями іноземних ринків для національної фірми;
- імпортний — здійснює додаткові дослідження умов ефективних зовнішніх закупівель товарів і умов впливу цього на конкурентоспроможність вітчизняної продукції [16].
За ступенем поєднання інтересів фірми-продуцента, постачальників та посередників:
- трансакційний — визначаються (узгоджуються) умови, час, місце здійснення обмінних угод фірми;
- взаємний — в обмінних угодах зацікавлені продавці та покупці;
- торгове партнерство — компанія пропонує значним партнерам підтримку у вигляді спільних розробок з оформлення вітрин, упорядкування планів торгівлі, просування товарів на ринок і організацію матеріально-технічного забезпечення [65, с.58].
Залежно від маркетингової стратегії і тактики конкурентів:
- імітаційний — наслідує кроки конкурентів;
- інноваційний — випереджає конкурентів;
- оборонний — застосовується переважно фірмами-лідерами на ринку для збереження своїх позицій і відмежування від конкурентів;
- атакуючий (або агресивний) — застосовується фірмами, які претендують на лідерство. Різновидом його є "партизанський" маркетинг, тобто швидка адаптація фірми до появи нових технологій, ідей, купівельних сегментів порівняно з конкурентами. Залежно від ставлення фірми до діяльності власної маркетингової служби:
- інтегрований — робота усіх відділів компанії спрямована на задоволення інтересів клієнта. У цьому разі звертають увагу на те, що функція маркетингу повинна виходити за межі маркетингової служби і поширюватися на усі відділи, охоплюючи весь персонал компанії;
- внутрішній — націлений на працівників компанії (навчання, стимулювання і мотивація працівників усіх ієрархічних рівнів управління);
- зовнішній — спрямований на людей, які не працюють у компанії. Залежно від урахування видів діяльності окремої особи:
- маркетинг організацій або маркетинг окремої особи — вивчає наслідки маркетингового впливу фірми на особу або колектив;
- маркетинг місць — досліджуються умови підтримки або зміни думки людей щодо визначених місць (територій) виробничої або невиробничої діяльності: маркетинг житла займається питаннями будівництва, продажу, оренди землі під житло;