тільки компенсує витрати громадян на закордонні поїздки, а й дає додаткові можливості на світових торгових та фінансових ринках завдяки надходженням від міжнародного туризму. Якщо не драти до уваги економічні показники а тільки платіжний баланс як результат функціонування економіки на міжнародних ринках, то в зв’язку з цим можна, що стабільність і рівновага платіжного балансу є основною ціллю міжнародного господарювання країни.
Таблиця 2.1. Стабілізаційний вклад туризму до платіжного балансу країн за 1995-2007роки. |
Кількість досліджених випадків
Вид ефекту (рівень впливу) | Всі досліджені випадки, 510 випадки | Баланс рахунку Туризм?10% від всього балансу не включаючи рахунок Туризм, 382 випадки
Стабілізуючий
Дефіцит стає профіцитом | 25 | 20
Профіцит стає дефіцитом | 33 | 38
Дефіцит зменшується | 183 | 163
Профіцит зменшується | 143 | 111
Дестабілізаційний
Дефіцит зростає | 65 | 18
Профіцит зростає | 61 | 23
Тому дуже цікаво також розглядати туризм як засіб досягнення цієї цілі, адже , як вже зазначалося раніше, вклад туризму в платіжний баланс має стабілізуючий ефект збільшуючи чи зменшуючи профіцит чи дефіцит балансу товарів і послуг, варто відмітити, що в більшості випадків вклад туризму в кінцевому балансі ніяк не впливає на кінцеве сальдо, через більші результати інших позицій в платіжному балансі. У наведеній вище таблиці відмічено 4 стабілізуючих ефекти, коли сальдо по рахунку Туризм впливає на сальдо Балансу руху товарів і послуг шляхом :
· Збільшення надходжень настільки, що дефіцит стає профіцитом
· Збільшення видатків настільки, що профіцит стає дефіцитом
· Зменшення дефіциту
· Зменшення профіциту
Дестабілізаційний ефект на баланс руху послуг і товарів від туризму, це той, при якому дефіцит чи профіцит збільшується на суму сальдо по рахунку туризм. З наведеної таблиці видно, що у 80% досліджених випадків туризм несе стабілізаційний вклад в платіжний баланс, ті випадки де рахунок Туризм менше 10% від загального балансу послуг проігноровано. У випадках коли Туризм у міжнародному русі послуг займає більше 10% - стабілізаційна дія спостерігається у 90 % випадках.
Розглядаючи світ в цілому , можна сказати, що особливо інтенсивно в туризмі задіяні індустріальні країни, жителі яких часто подорожують і які в силу своєї розвину тості є привабливими для іноземних туристів, а також країни які мають унікальні умови для відпочинку – острівні тропічні країни, Середземномор’я і так далі. Що стосується Європи, то можна стверджувати, що туризм вносить і свій вклад в платіжні баланси європейських країн. Так туризм може вносити як позитивний, так і негативний вклад в платіжний баланс, наприклад сальдо Іспанії по рахунку туризм є +29, 6 Млрд. Євро. До країн з позитивним туристичним сальдо можна віднести і Італію, Франція, Греція, Туреччина, Хорватія, а також деякі східноєвропейські країни Чехія, Угорщина, Польща. Друга група – країн и з негативним туринським сальдо. Очолює цю групу Німеччина з негативним туринським сальдо у 2008 році – 37 Млрд. Євро, також Сполучене Королівство – 22 млдр. Евро, за ними Нідерланди, Бельгія, Норвегія, Швеція, Данія і навіть Ргосія з своїм 7,4- ми млрд.. негативним сальдом, при тому що надходження від туризму в Росії постійно ростуть. В загальному розглядаючи регіонально Європу можна сказати, що найбільше вигоди отримують острівні або прилеглі до моря території, за винятком районів Гиль де Франс, Парижу, Мюнхену і трьох районів Альп.
2.2. Оцінка впливу туризму на платіжний баланс Австрії.
Аналізуючи та оцінюючи роль та вплив туризму в платіжному балансі, хочу проаналізувати Австрію, як країну з позитивним туристичним сальдо і Німеччину як країну з дуже негативним сальдо по рахунку туризм. Проводячи аналіз спиратимуся на статистичні дані країн, наукові дослідження економістів та публікації на цю тему.
Отже, туризм ще на початку 90-тих вносив великий вклад до рахунку туризм платіжного балансу Австрії. Причинами цьому є вдале використання географічного розміщення країни а також відносна слабкість інших галузей господарства, частково орієнтація економіки на виробництво товарів.
На початку 90-тих років починає відчуватися структурний дефіцит туристичного господарства Австрії що разом з високим обмінним курсом Шилінга дуже сильно негативно впливає на контурентноспроможність туристичної галузі. Поступове зменшення надходжень від іноземних туристів та впевнений ріст закордонного туризму серед жителів Австрії негативно відбивається на балансі послуг, зокрема його експортна частина зменшується , а імпортна збільшується. Також на обсяги надходжень і видатків від туризму все сильніше впливають в 90-тих роках процеси глобалізації, що різко пришвидшились.
Нижче наведена таблиця з обсягами надходжень і видатків від туризму, показана процентна зміна двох сторін рахунку Туризм та частка у ВВП країни.
Таблиця 2.2. Вклад туризму в платіжний баланс Австрії за 1990-1997 роки. [81]
Рік | Експорт, млдр. Шл | Імпорт, млрд Шл | Зміна Експорту до попереднього року, % | Зміна Імпорту до попереднього року, % | Різниця між Експортом і Імпортом | Сальдо % в процентах до ВВП
1990 | 146,9 | 86,1 | 7,70 | 6,10 | 60,8 | 3,35
1991 | 154,4 | 83,6 | 5,10 | -2,90 | 70,8 | 3,64
1992 | 159,6 | 92,2 | 3,40 | 10,40 | 67,4 | 3,28
1993 | 157,5 | 96,1 | -1,30 | 4,20 | 61,4 | 2,89
1994 | 150,2 | 107,4 | -4,70 | 11,70 | 42,8 | 1,91
1995 | 147,1 | 117,5 | -2,00 | 9,40 | 29,6 | 1,27
1996 | 148,3 | 125,2 | 0,30 | 6,50 | 23,1 | 0,96
1997 | 148,3 | 131,4