імпорту туристичних послуг сягала в загальному імпорті усіх послуг 45% , то у 1995 - 40%, а у 2001 – всього 35%. Частка доходів від туризму у 1991 році сягала 23% то вже в 2001 році впала до 19%. З вище наведених даних, при постійно зростаючих надходженнях и видатках на туризм, можна зродити висновок що зростання інших послуг, в тому числі на транспорт, страхування та інше але найбільш зростає експорт послуг по наданню ліцензій, ноу-хау, послуги по рекламі та проведенню виставок.
Таблиця 2.7.: Динаміка сальдо рахунку Туризм за 1990-2009 роки .[84]
Рік | Сальдо Туризм, Млн Евро | Сальдо Балансу послуг, Млн Евро
1990 | -39 891 | -26 117
1991 | -42 333 | -30 723
1992 | -48 406 | -44 982
1993 | -51 719 | -52 548
1994 | -60 011 | -62 803
1995 | -60 421 | -63 984
1996 | -62 370 | -64 743
1997 | -62 695 | -68 691
1998 | -63 456 | -75 052
1999 | -35 436 | -46 034
2000 | -37 188 | -49 000
2001 | -37 821 | -49 988
2002 | -35 554 | -35 727
2003 | -37 332 | -34 505
2004 | -35 302 | -29 375
2005 | -36 317 | -25 677
2006 | -32 771 | -13 740
2007 | -34 324 | -11 603
2008 | -34 644 | -7 030
2009 | -33 073 | -9 434
Зважаючи, на позитивний торговий баланс та надходжень від власності закордоном, що нівелюють залишки негативного сальдо по рахунку туризм, в кінцевому результаті економіка Німеччини показує позитивні результати на міжнародних ринках. Туризм відіграє стабілізуючу роль для платіжного балансу Німеччини.
Рисунок 2.10.: Сальдо рахунку Туризм за 1990-2009 роки.
2.4.Оцінка вклад туризму у платіжний баланс країн центральної і східної Європи.
Міжнародний туризм уважається ефективною формою експорту, що реалізується на території країни у всіх місцях обслуговування іноземних туристів при реалізації основних (розміщення, харчування, транспорт) і додаткових (курортне лікування, екскурсії, спортивно-туристські й рекреаційні заняття) послуг і товарів, необхідних для туристського споживання. Економічна ефективність міжнародного туризму зв'язана насамперед з надходженнями валют, що поліпшує платіжний баланс, а також сприяє активізації економіки як окремих районів, так і цілих країн. При негативному платіжному балансі країни доходи від міжнародного туризму можуть служити важливим джерелом його вирівнювання.
Економічне значення міжнародного туризму можна оцінити як шляхом аналізу його функцій у господарському комплексі країни, так і за допомогою вивчення впливу туристських надходжень і витрат на національний платіжний баланс країн.
Аналіз економічних показників частки туристських надходжень у ВВП й в обсязі експорту виявляє зміну функцій туризму в господарському комплексі країни. Ці дані дозволяють установити граничні величини для визначення різних функцій туризму. Так, якщо частка доходів від туризму у ВВП становить більше 5,5 %, а в обсязі експорту - більше 11%, те можна затверджувати, що туризм в економіці даної країни є галуззю спеціалізації й однієї із провідних галузей господарства. Протягом 1990-х рр. така ситуація відрізняла Польщу, Хорватію й Чехію:. До кінця десятилітнього періоду ринкових перетворень міжнародний туризм став галуззю спеціалізації в більшості країн центрально-східної Європи.
Якщо частка доходів від туризму у ВВП становить від 1 до 5,5%, а в обсязі експорту - від 4 до 11% і ці показники збільшуються,
Рисунок 2.11.: Зростання прибутку від Туризму та промисловості в млрд.. Євро.[79]
то можна говорити про динамічний розвиток туристського сектора, а також про те, що туризм виконує важливі експортні функції, сприяючи зниженню дефіциту платіжного балансу й стимулюючи, тим самим, розвиток інших галузей економіки (додаткова функція). З з початку 2000-х рр. така ситуація характерна для Латвії, Литви, України й Росії (див. таблицю) - країн, які відрізнялися більше затяжним періодом соціально-економічної кризи й у які формування туристського сектора почалося пізніше, ніж у країнах Центральної Європи. Супутня функція (частка доходів від туризму у ВВП менш 1%, в обсязі експорту - менш 4%) означає, що туризм не грає значної ролі в економіці країни, а негативний туристський баланс лише збільшує дефіцит загального платіжного балансу країни. У таких країнах (Білорусь, Македонія, Молдова, Румунія) найбільш актуальним є розвиток активного туризму, при цьому доцільний облік позитивного досвіду країн центрально-східної Європи у формуванні туристського сектора.
Таблиця 2.8.: Розподіл надходжень від туризму в центральній і східній Європі прогноз на 2010 та2020 роки.[84]
Оцінка впливу міжнародного туризму на економіку країни зводиться до взаємозв'язків сальдо туристського обміну й загального платіжного балансу, які знаходять висвітлення в статті продажів і покупок міжнародних послуг. Загальний розмір цих надходжень і платежів впливає на торговельний баланс країни. Місце й роль надходжень і витрат на міжнародний туризм відображає величина сальдо туристського балансу і його вплив на загальний торговельний і платіжний баланси. Ці взаємозв'язки можна звести до декількох характерних типів.
Склад перших двох груп країн центрально-східної Європи відрізняється високою мінливістю. У першу групу країн з позитивним сальдо туристського (ВТ>0) і торговельного балансу (ВН>0), при яких формується позитивне сальдо платіжного балансу (ВР>0), в 2000 р. входила тільки Росія, станом на 2009 рік з центральноєвропейських країн до цієї групи входить Словенія.
Проведення активної туристської політики Словенії, інвестування туристського сектора, а також поліпшення загальної економічної й політичної ситуації привели до збалансованого розвитку як активного, так і пасивного туризму при незначному перевищенні доходів над витратами. Багатство виробничо-ресурсного потенціалу забезпечує Словенії широкі