На протязі 1990-х рр. у цю групу входили Литва (в 1995 р.), Словаччина, Польща й Болгарія (в 2000 р.) — країни, що розвивають активний туризм і відрізняються традиційним позитивним туристським балансом . В окремі роки цим країнам за рахунок розширення експортних можливостей вдавалося ліквідувати дефіцит як торговельного, так і загального платіжного балансу.

У другу групу країн у центрально-східній Европі в першій половині 1990-х рр. входили Росія, Україна й Латвія, коли негативне сальдо туристського балансу (ВТ<0) в абсолютних розмірах було менше позитивного сальдо (ВН>0) торговельного балансу (ВН>ВТ), що трохи зменшувало позитивне сальдо торговельного балансу, залишаючи загальний платіжний баланс активним (ВР>0). Дані країни відрізнялися високими витратами на міжнародний туризм і значні валютні доходи від експорту сировини (Росія, Україна), а також товарів і послуг (наприклад, Латвія на початку 2000-х рр.). Зміни в структурі й обсязі експорту - імпорту, реструктуризація туристського сектора обумовили в наступні роки перехід цих держав в інші групи. [70]

Таблиця 2.9.: Рахунок поточних операцій платіжного балансу України.[85]

Статті платіжного балансу | 2008 р. млн. дол. | 2009 р. млн. дол. | 1 півр. 2010 р. млн. дол.

Рахунок поточних операцій | 2531 | -1617 | -1968

Баланс товарів та послуг | 671 | -3068 | -2730

Експорт товарів та послуг | 44378 | 50239 | 29117

Імпорт товарів та послуг | -43707 | -53307 | -31847

Баланс товарів | -1135 | -5194 | -3183

Експорт товарів | 35024 | 38949 | 23378

Імпорт товарів | -36159 | -44143 | -26561

Баланс послуг | 1806 | 2126 | 453

Експорт послуг | 9354 | 11290 | 5739

Імпорт послуг | -7548 | -9164 | -5286

Доходи (сальдо) | -985 | -1722 | -950

Поточні трансферти(сальдо) | 2845 | 3173 | 1712

Третій тип взаємозв'язків сальдо туристського й платіжного балансів у центрально-східної Європи не одержав поширення в 2000-х рр., оскільки ситуація, при якій високі витрати на міжнародний туризм перевищують валютні доходи торговельного обороту, що визначає формування пасивного платіжного балансу країни, зустрічається досить рідко.

Четверту групу у Центрально-східної Європи утворять країни з негативним сальдо як туристського (ВТ<0), так і торговельного (ВН<0) і загального платіжного (ВР<0) балансів. Міжнародний туризм збільшує при цьому негативне сальдо торговельного балансу, збільшуючи пасивний платіжний баланс. Протягом 2000-х рр. в тому числі і в 2009 стійкі позиції в цій групі займали Латвія, Білорусь, Молдова й Румунія, де значні витрати на імпорт і переважний розвиток пасивного туризму привели до відтоку значних валютних коштів і збільшили пасивний платіжний баланс. У цьому випадку дані держави виступають інвесторами туристського господарства інших країн: Туреччини, Кіпру, України, Росії й т.д. Міжнародний туризм у країнах даної групи не грає істотної ролі в економіці й не є галуззю спеціалізації, незважаючи на багатство рекреаційного потенціалу. Більше вигідні перспективи відрізняють Латвію, економіка якої опирається на підтримку іноземних інвесторів. Реформування економіки цієї країни здійснюється найбільше конструктивно, у зв'язку із чим протягом 2000-х рр. помітне збільшення туристської активності місцевого населення, темпи росту якої випереджають темпи росту в'їзного потоку, що й залишає туристський баланс негативним. Крім того, у Латвії підсилюється економічне значення міжнародного туризму, про що свідчить збільшення частки туристських надходжень як у ВВП країни, так й в обсязі експорту .[70]

В інших країнах позитивних змін у впливі міжнародного туризму на національну економіку в 2000-і рр. відзначено не було.

Частка доходів від міжнародного туризму у ВВП й обсязі експорту знизилася, при цьому в Білорусі й Румунії відзначене посилення диспропорцій у витратах і доходах при скороченні в'їзного потоку й збільшенні числа виїздів за кордон починаючи із другої половини 2000-х рр.

Таблиця 2.10.: Частка надходжень від туризму у ВВП країни.[79]  |

Частка надходжень від туризму в ВВП країни, в %

Країна | 1995 | 1999 | 2005 | 2008

Албанія | 0,80 | 0,40 | 2,60 | 5,60

Білорусь | 0,40 | 0,20 | 0,10 | 0,10

Болгарія | 3,60 | 4,00 | 7,80 | 8,70

Угорщина | 3,30 | 4,90 | 7,10 | 7,20

Латвія | 0,30 | 3,00 | 2,00 | 1,90

Литва | 2.0 | 4,10 | 5,00 | 3,60

Македонія | 1,10 | 1,00 | 1,00 | 1,00

Молдова | 0.0 | 1,70 | 0,20 | 0,30

Польща | 7,20 | 6,10 | 5,90 | 3,80

Росія | 0,30 | 1,70 | 1,90 | 2,90

Румунія | 1,60 | 1,70 | 0,80 | 1,00

Словаччина | 5,20 | 3,40 | 2,30 | 2,20

Словенія | 5,80 | 6,30 | 4,80 | 5,50

Україна | 0,20 | 0,40 | 5,50 | 5,50

Хорватія | 7,10 | 10,40 | 12,50 | 14,50

Чехія | 5,60 | 7,60 | 5,50 | 5,70

Естонія | 1,30 | 9,60 | 11,20 | 10,30

Разом | 1,60 | 2,80 | 4,10 | 4,10

Для зміни такої ситуації необхідна розробка програми активізації туристського