· розвиток в'їзного та внутрішнього туризму, сільського, екологічного (зеленого) туризму;

· розширення міжнародного співробітництва, утвердження України на світовому туристичному ринку;

· створення сприятливих для розвитку туризму умов шляхом спрощення та гармонізації податкового, валютного, митного, прикордонного та інших видів регулювання;

· забезпечення доступності туризму та екскурсійних відвідувань для дітей, молоді, людей похилого віку, інвалідів та малозабезпечених громадян шляхом запровадження пільг стосовно цих категорій осіб.

Сучасний стан туристичної галузі в Україні потребує системного підходу в управлінні, всебічного його аналізу та оцінки перспектив розвитку, впровадження нових методів управління, чого неможливо здійснити без постійних надходжень інформації про поточну діяльність об'єктів управління. Для визначення ролі та вкладу туризму в економіку окремо взятих регіонів та країни в цілому потрібно максимально багато інформації, що необхідна для виконання функціональних обов'язків відповідних регулюючих та контролюючих структур для належного та своєчасного регулювання туристичного ринку. Значна частка цих даних отримується через запити в інші підрозділи облдержадміністрації, податкову службу, митну службу, туристичні підприємства, що збільшує термін і ускладнює процес прийняття рішення. Тому пропонується внести деякі зміни до системи звітності туристичних підприємств, а саме: крім обов'язкової державної звітності два рази на рік, провадити щомісячну звітність, яка повинна містити такі основні показники:

· Кількість обслугованих туристів.

· Рух туристичних потоків з інших країн, областей України та рух потоків за кордон (з зазначенням назв країн і областей).

· Цілі поїздок та подорожей (у відсотках).

· Запровадження нових послуг.

· Проблеми, що виникли за звітний період.

· Пропозиції з питань законодавства, нормативно-правової бази туризму тощо, пропозиції щодо діяльності управління.

Запровадження цієї пропозиції надасть можливість не тільки удосконалити проведення аналізу туристичної діяльності і стану туризму у кожному з регіонів і в країні, але й встановити більш тісний двосторонній зв'язок з об'єктами управління та суб’єктами господарювання.. Збір подібної інформації є своєрідним маркетинговим дослідженням і дозволить складати графіки сезонності, життєвого циклу окремих послуг, проводити сегментацію ринку туристичних послуг, визначити найбільш пріоритетні для області напрямки діяльності. Це надасть можливість розробляти більш конкретні рекомендації фірмам щодо підвищення ефективності їх діяльності, а також визначити коло країн для надання на державному рівні пропозицій щодо укладання з ними міжнародних договорів про спрощення і візового режиму, міжнародне співробітництво тощо.

Управління у відповідності до своїх завдань повинно більше уваги приділяти формуванню туристичної інфраструктури впродовж транспортних коридорів, що пролягають через територію області. Для цього пропонується організувати збір інформації щодо основних транспортних шляхів, що використовуються фірмами згідно маршрутів, провести низку нарад з керівниками туристичних підприємств і представниками інших підрозділів облдержадміністрації щодо виявлення пріоритетних напрямків дій, організації першочергових заходів та визначення конкретних джерел фінансування.

3.2. Вдосконалення та покращення інформаційної підтримки туристичної галузі України.

Наступним важливим чинником для розвитку міжнародного туризму є удосконалення рекламно-інформаційної діяльності відповідальних органів як на рівні держави так і окремих регіонів а також великих туристичних операторів, що розвивають туризм в Україні.

Завоювання країною місця на світовому туристичному ринку залежить від її позитивного іміджу. Це так само стосується і окремих регіонів та областей. Для розвитку міжнародного туризму в Україні необхідна дійова іміджева реклама, яку повинно здійснювати саме управління з питань молоді, спорту і туризму, а не окремі туристичні фірми. Аналіз діяльності управління свідчить про значну роботу в галузі реклами, але є можливості для її удосконалення. Управлінню пропонується встановлювати зв'язки з іншими країнами шляхом запитів в органи управління туризмом цих країн. Запити повинні супроводжуватись ілюстрованою рекламною продукцією, інформаційними матеріалами. Особливу увагу треба приділити відновленню зв'язків з країнами близького зарубіжжя. Основними партнерами країни на ринку зарубіжного туризму залишаються країни-сусіди, від яких спрямовані як туристичні, так і транзитні поїздки: Польща (21,4%), Росія (30,5%), Молдова (11,5%), Білорусь (6,5%), Угорщина (5,7%), Словаччина (4,2%).[75]

Підсилити рекламну діяльність потрібно і на рівні туристичних підприємств. Проблему нестачі коштів для виготовлення ілюстрованої рекламної продукції пропонується вирішити шляхом кооперування управління і туристичних підприємств щодо фінансування виготовлення цієї продукції. Це дасть можливість фірмам придбати необхідну кількість рекламної продукції по нижчій ціні. Необхідно також створити умови для підтримання держави рекламних компаній та компаній про просуванню туристичного продукту за кордоном, найбільш дієвою підтримкою є залучення також і приватних туристичних підприємств шляхом компенсування витрат на це.

Наступним дієвим кроком було б інтегрування вітчизняних туристичних підприємств до глобальних систем бронювання через Інтернет, що забезпечить туристів та інших учасників ринку оперативною та достовірною інформацією про ціни та асортимент у будь-який момент часу. Потрібно активно розвивати корпоративні системи бронювання через Інтернет. Швидко розвиваються в Інтернеті й глобальні системи бронювання туристичних послуг. Практично всі основні GDS - Amadeus, Galileo, Wordspan та інші надають Інтернет-інтерфейс для своїх баз даних.

Таким чином, без Інтернету неможливо представити діяльність сучасної туристичної фірми, Інтернет використовується практично у всіх основних бізнесах-процесах всередині туристичної компанії, починаючи від пошуку і залучення клієнтів, в якості комунікаційного і маркетингового інструмента і закінчуючи формуванням турпродукту.

Відносно пропозицій щодо інвестиційної політики та сертифікації і надання ліцензій для підприємств, що здійснюють туристичну діяльність, то потрібно сказати, що реалізація структурної перебудови індустрії туризму вимагає суттєвого збільшення обсягів інвестицій у розвиток матеріально-технічної бази готельного господарства для забезпечення комфортабельного розміщення і обслуговування гостей. Відсутність сертифікованих трьох-, чотирьох- та п'ятизіркових готелів негативно впливає на рух туристичного потоку в Україну. Особливо це стосується іноземних гостей, які вже звикли до комфорту і сервісу