з основних джерел поповнення валютних ресурсів будь-якої країни. У той же ж час, вітчизняні міжнародні туристи, що виїжджають в інші країни, несуть за рубежем валютні витрати. Тому вивчення ефективності міжнародного туризму за економічними критеріями являє собою найважливішу задачу його економічного дослідження. Економічна ефективність управління полягає в одержанні економічного ефекту (зростання прибутку, продуктивності праці) на кожну гривню витрат на управління. З іншого боку, оцінюючи ефективності туризму, не слід забувати про значення соціальних факторів. Соціальна ефективність полягає в підвищенні культури управління, поліпшенні умов праці і соціально-психологічного клімату в колективі, росту ступеню мотивації працівників управління, поліпшення якості трудового життя працівників підприємств. Підприємство досягає своєї мети за рахунок ефективного використання трудового потенціалу своїх співробітників, за допомогою інтеграції їхньої діяльності, соціального клімату, підвищення взаємної довіри між ними. Дана обставина викликає необхідність дослідження ефективності менеджменту за соціальними критеріями. На ефективність менеджменту впливають багато показників, до яких можна віднести організаційні, економічні, соціально-психологічні, фізіологічні, технічні. Дані показники можна оцінити з кількісної і якісної сторони. При оцінці ефективності, нами була використана лише та частина показників, що впливає на ефективність управління в туризмі.
Основна проблема, з якою зіштовхуються при оцінці економічної ефективності міжнародного туризму полягає у виділенні результатів діяльності туристичних підприємств і зв'язаних з ними витрат, що приходяться на частку іноземних туристів на відміну від місцевих жителів.
Одним з критерієм при визначенні результатів і витрат галузей, зв'язаних з обслуговуванням іноземних туристів, служить їхня частка в населенні даного регіону, а також платіжні документи, що відбивають фактичні витрати цих туристів.
Середньоденне населення регіону, який досліджується, включає місцеве постійне населення, місцевих туристів і іноземних туристів. Його величину можна визначити за наступною формулою:
= + + - ,
де - фактична чисельність населення регіону;
- чисельність постійного населення регіону;
, , - відповідно чисельність в'їздних вітчизняних туристів, в'їздних іноземних туристів, виїзних вітчизняних туристів.[8]
Визначення середньоденного населення регіону представляє дуже складну задачу і здійснюється приблизно. На підставі отриманих даних визначається частка інтуристів у всьому населенні, що являє собою відношення середньоденної чисельності в'їздних іноземних туристів до середньоденної фактичної чисельності населення регіону. Цей коефіцієнт можна застосовувати для розрахунку обсягу витрат інтуристів на товари і послуги, реалізованих у даному регіоні, а саме:
1) витрат інтуристів на придбання товарів і послуг у торгівлі (включаючи ринки і базари);
2) транспортних витрат;
3) оплату відвідувань історичних і культурних пам'ятників, заповідників і заказників;
4) витрат на рибальство і полювання;
5) витрат на культурні, спортивні і розважальні заходи;
6) оплату житлових і комунальних послуг.
Окрім прямих витрат туристів, до витрат діяльності туризму відносяться і непрямі витрати, що фінансуються приймаючою країною.
Непрямі витрати, що приходяться на частку інтуристів, також можна розрахувати на підставі вищевказаного коефіцієнта. У результаті з'являється можливість визначити повні витрати, зв'язані з прийомом інтуристів, як суму прямих і непрямих витрат. Зіставлення виручки у вітчизняних підприємств і організацій від обслуговування інтуристів із сумою прямих і повних витрат на це обслуговування дозволяє одержати показники економічної ефективності діяльності туристичних організацій.
Для визначення впливу туризму на економіку країни і характеристики ефективності менеджменту міжнародного туризму, виділено три групи показників:
а) показники економічної ефективності виїзного міжнародного туризму;
б) показники економічної ефективності в'їздного міжнародного туризму;
в) узагальнюючі показники ефективності міжнародного туризму як галузі національної економіки.
У залежності від того чи займається туристичне підприємство виїзним туризмом, крім в'їздного, початкові дані, для аналізу ефективності менеджменту міжнародного туризму, можуть бути доповнені.
Група показників економічної ефективності менеджменту виїзного туризму містить у собі:
1) показник валютної ефективності міжнародного туристообміну, що показує користь від обслуговування туристів, що виїжджають за кордон і іноземних туристів (в’їжджаючих).
Дв.взт. – Рв.вт.
Ев= ,
Рвзт. – Двт.
де Ев – валютна ефективність міжнародного туристообміну;
Дв.взт. – валютні доходи від прийому й обслуговування в'їздного туризму (у ВКВ);
Вв.вт. – валютні витрати на поїздки від виїзного туризму (у ВКВ);
Ввзт. – витрати на обслуговування в'їздного туризму в національній валюті (у грн.);
Двт. – доходи від виїзного туризму, при реалізації вітчизняним туристам турів за кордон у національній валюті (у грн).[8]
Група показників економічної ефективності менеджменту в'їздного туризму має винятково велике значення, тому що вона характеризує внесок міжнародного туризму в економіку країни. Як результат діяльності в'їздного туризму виступають валютні надходження в країну, що у дійсності являють собою валютні витрати іноземних туристів.
Слід зазначити, що визначити повну економічну ефективність в'їздного туризму дуже важко, тому що він впливає на економіку приймаючої країни. Зокрема, від ступеня розвитку в'їздного туризму залежить:
1) обсяг і структура капіталовкладень у туристичну інфраструктуру, історичні і культурні пам'ятники, санаторно-курортні об'єкти і т.д.;
2) постійна і сезонна зайнятість населення в місцях відвідування туристів;
3) доходи економічних агентів (підприємств організацій і установ, а також приватних осіб), що здійснюють діяльність у місцях туризму;
4) державні доходи, що складаються з податків, зборів, а також прибутку державних підприємств і організацій, зв'язаних з обслуговуванням туризму. [40]
Вимір витрат, зв'язаних з обслуговуванням іноземних туристів, є ще більш складною задачею, ніж визначення доходів від в'їздного туризму.
Загальна сума витрат, зв'язаних з туризмом, визначається по-різному, у залежності від того, який з показників ефективності туристичної діяльності піддається аналізу. Як відомо, у туристичному бізнесі беруть участь самі туристи, туристичні підприємства, що обслуговують організований туризм, і підприємства суміжних галузей, що роблять послуги і продають продукцію іноземним туристам. Тому необхідно розглянути поняття економічної ефективності для кожного учасника туристичної діяльності.
Безпосередньо для самих міжнародних туристів поняття економічної ефективності виражається у формі