- статистику місць проживання, що дуже цінна для аналізу пропозиції. Вона забезпечує також інформацією про попит, можливості місць проживання і їхньої заповнюваності. Однак виникають труднощі при зборі даних у деяких місцях проживання, наприклад у власників приватних будинків або в місцях проживання, орендованих у приватників;

- транспортну статистику, звичайно одержувану безпосередньо від транспортних фірм й забезпечують інформацією про види транспорту, використовуваних туристами, обсязі перевезень й економічному впливі туризму на виторг фірм. [71]

Для обліку туристів, що приїжджають у країну, використають й інші статистичні кошти. Наприклад, проводять опитування колишніх і потенційних туристів у них удома або в місцях їхнього знаходження (місця проживання, поїзда, станції, зони проживання). Додаткову інформацію можна одержати в державних службовців, які регулярно обробляють великий обсяг даних про економічну діяльність.

Однієї з характерних рис процесів глобалізації на міжнародному туристському ринку на сучасному етапі є швидкий ріст так називаного «невидимого експорту», під яким розуміються інвалютні надходження за послуги, надавані іноземним державам або їхнім громадянам. З погляду валютної ефективності така форма експорту є найбільш вигідною для національної економіки.[37]

Послуги, надавані туристові у формі розміщення в готелі, харчування, екскурсій і т.д., носять характер товару, що є предметом купівлі-продажу на світовому ринку. Особливістю даного товару є те, що значна туристських послуг провадиться з мінімальними витратами на місці й, як правило, без використання інвалюти.

Іноземні туристи користуються послугами, надаваними різними секторами промисловості й сільського господарства. Вони споживають або купують і вивозять як сувеніри певна кількість товарів, що здобувають у країні відвідування за роздрібною ціною, що звичайно значно вище, ніж оптова ціна при продажі цих товарів за кордон. Більше того, іноземні туристи здобувають ці товари за іноземну валюту, попередньо обмінявши її на національну валюту країни відвідування. Також відпадає й необхідність провадити ряд витрат, пов'язаних з вивозом товарів (страхування, складування, перевезення й т.д.). Суспільна праця, витрачена на виробництво туристських послуг, реалізується на місці, тобто відповідна вартість не «залишає» територію держави, що відвідав турист.

Таким чином, відбувається не пересування товару до потенційного покупця, а потенційний покупець пересувається до товару, що скорочує час кругообігу капіталу.

Продаж товарів і послуг іноземним туристам є своєрідним експортом продукції, що сприяє розвитку глобалізації й побічно може впливати на збільшення національного доходу й залученням додаткової робочої чинності.

Із цього погляду отримана від іноземних туристів валюта не веде безпосередньо до збільшення розподіляє національного доходу, а є платою за послуги, на виробництво яких рані була витрачена частина загальнодержавної праці країни, що відвідав іноземний турист. Таким чином, туристське споживання - це споживання товарів і послуг, на виробництво яких була витрачена суспільна праця.[79]

Рисунок 1.1. Розподіл надходжень від туризму в готельному бізнесі.[79]

Сприятливий вплив на національну економіку робить також і те, що гроші, витрачені іноземними туристами, функціонують в економіці країни, як кошти обігу і як кошти нагромадження. Так, за даними американських фахівців, сума, отримана, наприклад, за обслуговування в готелі, витрачається в такий спосіб: зарплата - 36-40 %, адміністративні витрати - 7-10 %, комісія турагентам - 5 %, ремонт і утримання- 5-7 %, податки - 10-12 % й ін., а кошти, отримані від продажу харчування, ідуть на закупівлю продуктів - 35-37%, зарплату - 30-35 %, страхування - 3-5 %, повернення грошей кредиторам - 6 %, податки - 10-12 % і т.д. [79]

Вивчення, основних факторів, що впливають на глобальний і національний туристський ринок, дозволяє виявити наступні тенденції в сучасному туристському русі на доступну для огляду перспективу: темпи росту туризму в цілому будуть підвищуватися, тобто будуть підвищуватися попит на туристське послуги й пропозицію туристських послуг у зв'язку з політикою більшості країн миру, спрямованої на заохочення туристської діяльності; частка іноземного туризму в загальному туристському русі буде збільшуватися; поступово буде зростати тривалість туристських поїздок; середня тривалість перебування туристів в окремих країнах буде скорочуватися за рахунок прагнення туристів побачити більше країн за одну поїздку.

Прискорений розвиток глобальної індустрії туризму в сучасному суспільстві, ріст її економічного значення, здатність сфери туристських послуг створювати для капіталу величезні маси надлишкової прибавочної вартості обумовили небачений приплив капіталу в цю сферу. Незважаючи на більшу капіталоємність, вкладення коштів в індустрію туризму є досить рентабельним бізнесом, тому що вони порівняно швидко окупаються, причому, найчастіше в ліквідній іноземній валюті.

1.2. Суть, взаємозв’язок та вплив туризму на платіжного баланс країни.

Стосовно до індустрії туризму існують такі поняття, як "видима" й "невидима" торгівля, "видимий" й "невидимий" експорт й імпорт. Видима торгівля має справу з експортом й імпортом матеріальної продукції такий, як товари й сировина. При цьому торговельним балансом країни називається різниця між вартістю видимого експорту й вартістю видимого імпорту.

Невидима торгівля має відношення до імпорту й експорту сфери послуг. Більша частина доходу від невидимого експорту туристських послуг надходить від іноземних туристів, що прибувають, а також від продажу їм квитків на вітчизняний транспорт й інші послуги в країні перебування. Невидимий імпорт країни становлять гроші, витрачені її громадянами під час закордонних поїздок, оплата ними транспортних витрат й інших послуг у країнах перебування,