Експорт продукції, товарів і послуг (включаючи споживання продукції, товарів і послуг у країні перебування іноземними туристами) забезпечує доход країни. Витрата країни укладається в оплаті імпорту продукції, товарів і послуг з інших країн (включаючи споживання продукції, товарів і послуг громадянами країни під час їхнього перебування за рубежем).

Різниця між повним доходом країни від експорту (видимою й невидимого) і повною вартістю імпорту (явного і неявного) називається платіжним балансом.

Платіжний баланс відіграє роль макроекономічної моделі, яка систематично відображає економічні операції, що здійснюються між національною економікою та іншими країнами світу. Іншими словами це співвідношення між платежами, які здійсненні економічними суб’єктами даної країни в інших країнах , та надходженнями, які одержані ними з інших країн за певний період часу (квартал, рік).

Якщо надходження з-за кордону перевищують платежі, то баланс буде активним, а при перевищенні платежів над надходженнями пасивним. При активному сальдо платіжного балансу збільшуються надходження іноземної валюти в країну, що призводить до зростання валютних резервів держави. Пасивне сальдо спричиняє відплив іноземної валюти з країни і призводить до зменшення валютних резервів.

Платіжний баланс може бути негативним (дефіцит) при пасивному сальдо так позитивним при активному сальдо. У випадку великого дефіциту відбувається витік грошових ресурсів країни, тому не тільки малі країни, але й такі промислово розвинені держави, як США, Англія й Німеччина, прагнуть до збільшення доходів від туризму й уживають серйозні зусилля для залучення в країну іноземних туристів.

Всі міжнародні операції країни відображаються в платіжному балансі. Правила відображення операцій у платіжному балансі схематично подано в табл. 1.3..

Таблиця 1.3.Відображення операцій у платіжному балансі

Кредитні операції (+) | Дебетні операції (-)

Експорт товарів та послуг | Імпорт товарів та послуг

Доходи від користування факторами виробництва локалізованими за межами країни | Виплати за користування іноземними факторами виробництва

Одержання країною нових позик | Надання позик іншим країнам

Зовнішні інвестиційні надходження | Інвестиційна діяльність поза межами країни

Туристські потоки й пов'язані з ними надходження валюти або витік іноземної валюти також відображаються в платіжному балансі країни. Так, якщо резидент країни подорожує за рубежем, то він там і витрачає валюту; це відображається негативно на балансі його країни й позитивно на балансі приймаючої країни. По напрямку руху валюти можна визначити, що для країни, що відправляє свого резидента за кордон, витрати туриста є імпортом, а для приймаючої країни експортом, що як би непорівнянний з імпортом й експортом товарів. Все це відображається на рахунку "Туризм". Якщо рахунок позитивний, то це означає, що витрати туристів, що приїхали в країну, перевищують витрати туристів, що виїжджають із країни, і позитивно впливають на її платіжний баланс. Однак тут не враховуються тарифи міжнародних транспортних перевезень і вторинний вплив витрат туристів у країні.

Перш за все потрібно уточнити хто являється нерезидентом і відповідно вносить свою лепту в платіжний баланс країни. Загалом при визначенні статусу економічної одиниці в термінах «резидент — нерезидент» користуються рядом загальновизнаних правил. Так, фізичні особи, що постійно проживають на території країни, вважаються резидентами незалежно від їх громадянства. Робітники-мігранти також вважаються резидентами тієї країни, в якій вони працюють, якщо вони перебували на її території не менше одного року. Але в категорію резидентів не входять фізичні особи, які є офіційними представниками своїх держав. Аналогічно і державна установа, яка здійснює свою діяльність за кордоном (наприклад, дипломатичне представництво), є резидентом своєї країни. Всі підприємства та компанії, які функціонують на території країни, вважаються її резидентами навіть тоді, коли вони частково або повністю належать іноземцям. Тому операції між американською компанією, штаб-квартира якої розташована в Нью-Йорку, та її філіями в Європі мають статус міжнародних (зовнішньоекономічних) і відображаються у відповідних графах платіжного балансу. Тому за формою складання платіжний баланс визначається як платіжний звіт за певний період часу, в якому відображаються усі економічні ситуації між резидентами і нерезидентами держави.

У цілому зовнішньоекономічні зв'язки окремої країни можна розглядати як сукупність товарно-фінансових потоків, які можна умовно поділити на дві групи.

До першої групи належать реальні (нефінансові) потоки. Цей термін використовується для позначення операцій, які мають місце в процесі виробництва або придбання товарів та послуг. Іншими словами, характеризуючи торговельні операції, можна говорити про товарні потоки, потоки послуг тощо. Другу групу становлять фінансові потоки, до яких відносять зміни обсягів міжнародних фінансових активів та зобов'язань країни. При цьому слід пам'ятати, що значна кількість фінансових операцій не супроводжується відповідними реальними потоками, як це має місце, наприклад, при обміні фінансовими інструментами.

Платіжний баланс базується на принципах бухгалтерського обліку: кожна економічна операція має подвійний запис по кредиту однієї статті та дебету іншої. Це правило свідчить про те, що більшість економічних операцій за суттю є обміном економічними цінностями. У випадку, коли має місце безвідплатне надання економічних цінностей (товарів, послуг або фінансових активів), для відображення цієї операції подвійним записом запроваджується особлива стаття “трансферти” це група операцій проведених на безвідплатній основі.[35]

У більшості країн платіжні баланси розробляються за схемою, яка рекомендована Міжнародним валютним фондом. За характером операцій платіжні баланси включають два розділи: баланс поточних операцій; баланс капіталів та фінансових операцій.

Зміст кожної позиції у платіжному балансі потребує спеціального розгляду. Торговельний баланс розраховується на підставі даних митної статистики, оскільки вона більш повно відображає експортно-імпортні потоки, враховуючи і дрібно гуртову торгівлю.

Для складання статті «Послуги» використовуються дані банківської звітності, міністерства статистики, додаткова інформація від