Як вже зазначалось раніше транспортування нерезидентів до країни перебування відноситься по рахунку «Транспорт» , але використання транспорту всередині країни уже входить до рахунку «Туризм». [78]

Кожна позиція платіжного балансу містить досить важливу характеристику тієї чи іншої форми зв'язку національної економіки зі світовим господарством, та на практиці економічного аналізу користуються певними агрегованими показниками (різновидами платіжного балансу). Базовий баланс відображає глибинні довгострокові тенденції, які визначають розвиток даної країни. Іншими словами, якщо поточний баланс характеризує вплив факторів типу національного доходу та його динаміки, структури споживання, міжнародної конкурентоспроможності країни, то рух довгострокового капіталу свідчить про оцінку інвесторами прибутковості вкладення коштів удома та за кордоном. Очевидно, що такі інвестиційні рішення базуються, в свою чергу, на оцінці довгострокових перспектив розвитку як окремих галузей, так і економіки країни загалом.

Оцінити точно вплив туризму на платіжний баланс дуже складно. Останнім часом ведеться розробка єдиного міжнародного рахунку туризму на базі збору всієї фінансової статистики про міжнародний туризм.

Внесок міжнародного туризму в платіжний баланс країни виражається у вигляді різниці між витратами іноземних туристів у країні й витратами резидентів цієї ж країни за рубежем. Міжнародний туризм може вплинути на політику, що проводиться державами по стабілізації платіжного балансу. Тому для сприяння державам при зборі необхідної інформації з обліку витрат туризму й надходжень від нього ВТО спростила процедуру обліку в міжнародному туризмі.

Величина сальдо туристського балансу показує масштаби чистих надходжень або витоку валюти. Туристський баланс не може бути відображати або враховувати всю багатогранність впливу туристських зв'язків на економічне життя країни. Дані цього балансу повинні супроводжуватися економічною характеристикою впливу туризму на інші галузі господарства тієї або іншої країни, на спосіб життя її населення. Адже відомо, що розвиток туристських зв'язків між державами має двосторонній характер. Збільшення числа іноземних туристів у якій-небудь країні приводить до підвищення життєвого рівня населення цієї країни й збільшується ймовірність того, що її громадяни можуть, у свою чергу стати туристами й відправитися в подорож за кордон.

Туризм по-різному впливає на платіжний баланс кожної країни. Аналіз статистики надходжень і витрат валюти туристами відносний і не дозволяє розглядати це явище у всій його сукупності. У цьому випадку механічне зіставлення даних може привести до несподіваних висновків: країна, що мала позитивне сальдо по туризму, програла в політичному плані, а виграла за рахунок більше швидкого росту продуктивності праці й т.д. Отже, туризм може впливати на платіжний баланс як негативно , так і позитивно.

Розглянемо спершу позитивний вплив туризму на платіжний баланс країни.

Валютні надходження від іноземного туризму дозволяють країнам, що приймають закордонних туристів стабілізувати платіжний баланс, створювати резерви іноземної валюти для того, щоб обміняти її на світовому торговельному ринку на інші необхідні товари й послуги.

Хоча перше місце по значимості міжнародного туризму для національних господарств приділяється надходженням валюти, поряд з одержанням прибутку можливий і значний витік валюти. Багато країн змушені імпортувати значна кількість продуктів і товарів для туристів, а також необхідне встаткування для індустрії туризму. По підрахунках Світового банку, на імпорт товарів для туристів доводиться 15-55 % надходжень залежно від розвитку економіки й орієнтованості туристичної індустрії на місцеві ресурси. [35]

У більшості країн, що розвиваються, ситуація майже безнадійна. Ці країни мають негативний туристський баланс через те, що вони не мають необхідну інфраструктуру для залучення туристів з інших країн і часто зобов'язані імпортувати багато продуктів, споживчі товари й устаткування для інфраструктури. Крім того, вони платять із валютних виторгів від туризму відсотки за взяті за рубежем кредити, а також заробітну плату іноземному персоналу, що допомагає управляти фірмами. Частина грошей іде у вигляді репатрійованого прибутку транснаціональним корпораціям й ін.

Вплив міжнародного туризму на платіжний баланс країни залежить від інших складових платіжного балансу, тобто від поточного платіжного балансу й балансу руху капіталів. У результаті різних комбінацій цих складових сумарний баланс може бути як позитивним, так і негативним. У свою чергу, туризм може вплинути на рух капіталів й, отже, останні також повинні ретельно аналізуватися для точного визначення впливу туризму на платіжний баланс, та й на всю економіку. Розглянемо негативний вплив туризму на платіжний баланс країни.

Відомо, що не всі гроші, витрачені іноземними туристами в країні перебування, можуть автоматично поліпшити її платіжний баланс. Світовій практиці відомий ряд витрат, які несе приймаючих туристів сторона. У першу чергу це витрачають предмети, і товари, звичні для іноземного туриста, але не вироблені або не споживані в країні перебування, починаючи від будівельних й оздоблювальних матеріалів готелів, готельного й ресторанного встаткування, меблів, спортивного інвентарю й закінчуючи харчовими продуктами, напоями й сувенірами. Отже, туристи витрачають гроші в готелях, ресторанах, транспорті й у такий спосіб проникають в економіку країни перебування. Часто країни де знаходяться туристи не мають відповідної індустрії вироблення товарів необхідним туристам і змушені імпортувати, тим самим виводячи валюту з країни та погіршуючи платіжний баланс.

Під час прямої й непрямої дії туризму витрати в місцевого населення накопичується доход у формі заробітної плати, орендної плати й ін. Цей додатковий доход місцеві жителі можуть витрачати на покупку іноземних товарів і послуг, створюючи тим самим новий виток імпорту. Також існує імпорт, обумовлений впливом «демонстраційного ефекту». Туристи, приїжджаючи із промислово розвинених країн, демонструють товари кращої якості й розширеного асортиментів, що є «живою» рекламою й сприяє імпорту іноземних споживчих товарів.

Виявляється необхідність