зміни погоди, яка супроводжується раптовими скачками температури і вологості повітря, швидкості вітру, зменшується. Цей фактор, поряд з чистотою атмосферного повітря і наявності в ньому великої кількості фітонцидів, позитивно діє на хворих туберкульозом, не туберкульозними захворюваннями органів дихання, функціональними захворюваннями нервової і серцево-судинної системи.
До сприятливих для кліматотерапії відносяться без морозні і морозні типи погоди. Середньомісячна і річна кількість днів з сприятливими для проведення кліматолікування умовами в Українських Карпатах свідчать про те, що біокліматичні умови більшості котловин, наприклад зони Верховино-Путильського низькогір’я (Селятинська, Путильська, Яблуницька, Ільці-Верховинська) є сприятливими для відпочинку і лікування в Українських Карпатах і по цьому показнику мало відрізняються від популярних гірських курортів Європи.
Сильні сторони Карпатського регіону як території, сприятливої для розвитку рекреаційних комплексів:
Переважно чисте та безпечне довкілля.
Гарні краєвиди, багаті флора та фауна.
Наявність річок, гір, озер, лісів.
Багатство історико-культурних пам'яток.
Невелика ціна на проживання та харчування.
Велика кількість індивідуальних операторів, що традиційно приймають гостей.
Збережені сільські традиції.
Гостинність населення.
Близькість до Польщі.
Слабкі сторони Карпатського регіону, що можуть заважати розвитку рекреаційних комплексів:
Низька якість нічліжної бази.
Проблеми з водопостачанням.
Відсутність достатньої практичної туристичної інформації про регіон.
Незнання господарями іноземних мов.
Не надто привабливий імідж України в очах іноземців.
Відсутність системи резервування місць.
Слабке знакування туристичних атракцій та маршрутів.
Недостатньо розвинута інфраструктура.
Загрози, які перешкоджатимуть розвиткові рекреаційних комплексів, які треба попередити:
Виникнення некатегоризованої нічліжної бази, яка зменшуватиме якість послуг.
Значний рівень безробіття створює основу для збільшення злочинності, що буде відлякувати потенційних туристів.
Суперництво та відсутність координації між різними організаціями, що займаються наданням послуг проживання, заважає впровадженню єдиних стратегічних цілей розвитку рекреаційних комплексів в регіоні.
Поганий політичний імідж не сприяє діяльності іноземних інвесторів.
Потенційні можливості та вигоди від розвитку рекреаційних комплексів в регіоні:
Розвиток мережі комплексів значно збільшить доходи селян, що поліпшить економічний розвиток карпатських сіл.
Збільшиться зайнятість сільського населення, особливо жінок.
Приїзд туристів сприятиме більшому піклуванню, а відтак, кращому збереженню культурно-історичних пам'яток регіону.
Будуть створюватися нові робочі місця в сфері обслуговування, медицини, транспортній мережі, які зможуть надати роботу і випускникам вищих навчальних закладів.
Рекомендується організаціям, що займаються розвитком рекреаційних комплексів в адміністративних областях і районах нашого регіону:
провести уніфіковану категоризацію відпочинкових осель;
розробити заходи для збільшення тривалості перебування відпочиваючих у рекреаційних комплексах;
регулярно проводити тренінги для господарів різних туристичних і рекреаційних комплексів, працівників, задіяних в сервісі;
розробити пілотажні проекти, які дадуть змогу наочно продемонструвати користь від сільського зеленого туризму для різних сільських громад та накопичити досвід;
створити веб-сторінку Карпатського регіону як терену сільського зеленого туризму;
розробити централізовану (передусім, комп'ютерну) систему резервування місць;
створити інформаційні центри у Львові, Жовкві, Славському, Івано-Франківську, Яремчі, Косові, Вижниці, Ужгороді, Міжгір'ї та Рахові, які б займалися збором і оперативним поновленням інформації про власників агроосель, атракційні місця, стан заповненості наявних агроосель, кон'юнктуру цін та іншої інформації, необхідної для туристів. Менші за масштабом виконуваних функцій інформаційні центри варто також створити майже в усіх районних центрах Карпатського регіону або місцях з великою привабливістю для туристів;—
розробити заходи з поліпшення іміджу Карпатського регіону як споконвічного терену відпочинку, оздоровлення й духовного екозбагачення особистості, зокрема такі, як публікація рекламних проспектів, виступи у засобах масової інформації, проведення різноманітних рекламних акцій тощо.
Систему менеджменту й маркетингу рекреаційних комплексів в регіоні треба будувати із урахуванням розвитком туризму на сільських теренах Карпатського регіону:
не всі сільські місцевості підходять для розвитку рекреаційних комплексів;
не всі сільські громади можна залучити до розвитку рекреаційних комплексів ;
не всі форми туристичної діяльності прийнятні у кожній місцевості;
спеціальні механізми управління повинні бути застосовані для того, щоб перешкодити негативному впливу відвідувачів на довкілля.
Водночас перспективи розвитку рекреаційних комплексів у Карпатському регіоні виглядають потенційно сприятливими з огляду на наявність значних рекреаційних ресурсів. Зокрема, розквіт сільського відпочинку має відбуватися при активній співпраці з рекреаційними природно-заповідними установами регіону. Адже одним з видів використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, відповідно до ст. 9 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", за умови дотримання природоохоронного режиму, встановленого цим Законом та іншими актами законодавства України, є використання їх в оздоровчих та інших рекреаційних цілях. У цьому плані Карпатський регіон володіє потужними природно-рекреаційними можливостями, наприклад, широко відомими Карпатським і "Східні Карпати" біосферими заповідниками, Карпатським, "Гуцульщина", Вижницьким, Яворівським національними природними парками.
3. Сучасний рівень розвитку, структура рекреаційних комплексів Українських Карпат
Карпатський регіон є індустріально-аграрним районом України, в структурі господарства якого домінуюче місце займає промисловість. Сьогодні вона переживає глибоку кризу, вихід з якої в першу чергу пов’язується з її корінною структурною перебудовою. Саме в контексті політики структурної трансформації господарства регіону і треба розглядати майбутнє рекреації. І навпаки: сучасна промислова політика в регіоні має бути зорієнтована на те, що незабаром на регіональному ринку появиться конкурентноспроможний сусід – рекреаційна індустрія.
На даний час рекреаційна місткість ландшафтів складає:: зимою –3,9 млн. чол., літом –1,7 млн. чол. Протягом року Карпатський курортно-рекреаційний район може приймати 8 млн. туристів і відпочиваючих та 12 млн. екскурсантів та туристів вихідного дня. Для порівняння Альпійський регіон площею 180 тис. км кв. щорічно приймає 40 млн. відпочиваючих і туристів та понад 60 млн. туристів, що здійснюють в Альпи одноденні поїздки.
В Карпатах функціонує немалий рекреаційний фонд, який відповідає сьогоднішнім реальним потребам. Сьогодні в регіоні є понад 600 рекреаційних об’єктів загальною місткістю більш як 82 тис. місць. Це – 1,5 місця на 1км2, що в 13 разів менше, ніж в Татрах, або 13 місць на 1тис. чол., що в 6 разів менше, ніж