Перспективи використання туристичних маршрутів в рекреації

Горгани – найбільша по площі територія Скибових або Зовнішніх Карпат на території України. Вони також є найбільш залісненою частиною Українських Карпат. Основна особливість Горган, яка виділяє їх з-поміж усіх інших гірських масивів – кам’яні розсипи, які в деяких місцях сформували справжні кам’яні "поля" та "ріки". Горганські розсипи пісковиків в багатьох місцях густо заросли непрохідними заростями гірської сосни (місцева назва "жереп") та гірської вільхи ("лелич").

Через багату та різноманітну флору та фауну, ряд цікавих природніх та краєзнавчих об’єктів, Горгани сприятливі для проведення пішохідних мандрівок, в тому числі і категорійних (І-ІІІ категорії складності). Є непогані можливості і для лижного туризму, хоч він і гальмується відсутністю на маршрутах обладнаних притулків для нічлігу. Можливий і вело туризм по долинах річок, які у верхівях мають не дуже складні перевали на Закарпаття і між сусідніми річковими долинами. В період весняної повені (квітень-травень) є непогані можливості для водного туризму (сплав від верхів’їв річок Горган вниз до рівнин з можливістю продовження сплаву по Дністру). В першу чергу це Прут та Лімниця.

На території Горган існує велика мережа туристичних маршрутів різної категорії складності, включаючи багатоденні класифіковані пішохідні і лижні туристичні маршрути до ІІІ-ї категорії складності. Великою популярністю серед туристів користуються маршрут по хребту Матагів, що проходять через вершини Сивуля Велика і Мала, Ігровець, Висока. Цікавим для любителів гір є хребет Аршиця з вершиною Горган Ілемський. Небезпечним в зимових умовах, але прекрасним влітку є хребет, що тягнеться від перевалу Легіонів до гори Чорна Клива. Якщо у Вас для мандрівки є більше тижня часу, то Ви зможете пройтися по межі Івано-Франківської та Закарпатської областей, тобто практично по старому кордону між Польщею та Чехословаччиною.

Щоб підкреслити всю велич Горган, їх гірських масивів, цікавих та неповторних природних та історико-культурних територій та об’єктів, ми розробили туристичний маршрут, який включає найбільш цікаві та популярні серед більшості туристів ділянки.

Туристичний маршрут "Горганний марш"

Основні пункти на маршруті. Івано-Франківськ, залізнична станція Татарів, гори Хом'як, Синяк і Малий Ґорґан, полонина Блажів, урочища Поле Довге і Під Поломами, полонина Нижня (Новобудови), гори Довбушанка і Медвежик, село Бистриця, гори Сивуля, Лопушна і Ігровець, хребет Матахів, село Осмолода, гори Грофа, Молода, Укерня і Яйко Ілемське, річка Свіча, село Мислівка, смт. Вигода, Долина, Івано-Франківськ.

Віддалі: Івано-Франківськ–Татарів – 85 км, Івано-Франківськ– Осмолода – 96 км, Мислівка–Вигода – 21 км, Вигода–Долина – 8 км, Долина –Івано-Франківськ – 62 км.

Транспорт: Івано-Франківськ–Татарів – поїзд або автобус, Івано-Франківськ–Осмолода і Мислівка–Долина – автобус, Долина–Івано-Франківськ – поїзд.

Дороги. Від Івано-Франківська до Татарова, Осмолоди і Мислівки прокладено асфальтовані дороги, пішохідний маршрут проходить гірськими дорогами і стежками.

Сезонність – травень-листопад. Довжина пішохідного маршруту – 123,5 км. Тривалість маршруту – сім днів. Загальна довжина маршруту – 291,5 км.

Найвища гора на маршруті – Сивуля Велика (1836 м).

Опис маршруту.

Перший день походу складає протяжність 22 км і спрямований до полонини Нижньої. Початковою точкою маршруту є заправна станція в селі Татарів., поряд з якою оглядаємо пам'ятку архітектури – старовинну дерев'яну церкву. Після огляду слід йти вздовж колії стежкою на північний захід, у бік Ярем-чого. Через 500 м стежка виходить на асфальтовану дорогу Яблучниця – Яремче. На дорозі слід повернути наліво. За 3 км від заправної станції Татарів буде розгалуження доріг: правіше – міст через Прут і дорога на Яремче; прямо – на Хом'як; йдемо прямо шутрованою дорогою. Через 500 метрів – залізничний переїзд. Початок урочища Женця. Через декілька метрів робимо невелику зупинку біля буди-нку лісництва, де можна набрати води для пиття. З дозволу лісництва тут можна організувати місце для ночівлі. Продовжуємо маршрут далі, де справа – річка Женець і хребет Явірник; зліва – хребет Гребля – Хом'як (лівий хребет). Йти слід вздовж Женця проти течії води. Через 500 метрів дорога виведе до розгалуження: наліво – дорога на лівий хребет; прямо – Хом'як і полонина Фарфаненка; йдемо прямо. Через 400 м справа, за річкою – дорога, яка веде на полонину Борсучину. Йдемо прямо близько одного кілометра, де справа, за річкою – потік з-під хребта Явірник, дорога направо на полонину Круглий Явірник і перші справа хати хуто-ра Женця. Зліва – потік з-під лівого хребта і дорога на лівий хребет. Через 500 метрів з лівого боку проходимо повз потік і йдемо дорогою на старі вирубки. За потоком буде роз-галуження: прямо – на Хом'як і на полонину Фарфаненку; лівіше і вгору – дорога до останніх зліва хат хутора і на Хом'як. Повертаємо вліво, де дорога пройде мимо останніх хат і через кілометр перетне потік Розкільський, поляни за потоком і на підйомі ввійде в ліс. Ще через 1 км натрапляємо на розгалуження в лісі: прямо – стара горизонтальна дорога по схилі; наліво і вгору – дорога в бік Хом'яка. Рух продовжуємо вліво. Невдовзі знову розгалуження: прямо – просіка і кру-та дорога просікою вгору, під полонину Баранячу і Хом'як; направо – чіпаш на полонину Хом'якову. В минулому – доро-га – «цісарка», прокладена до Першої світової війни. Повертаємо напра-во. Чіпаш йде спочатку на захід, тоді серпантином на південь і круто вгору. Через 2,5 км виходимо на полонину Хом'якову, яка розміщена на плато в сідловині хребта між Хом'яком і