Реферат - Перспективи використання туристичних маршрутів в рекреації
14

Синяком. Її розміри складають 1000x200 м. На полонині є колиба, яка слугує чудовим місцем для привалу і ночівлі. Далі дорога виводить до розгалужен-ня доріг: наліво – на Хом'як і в Татарів; направо – на Синяк; прямо і вниз – в Поляницю і Татарів. Рух продовжуємо в лівому напрямку. Через декілька метрів дорогою вниз помічаємо справа колибу. У лівому кінці поляни є розга-луження: прямо – в Татарів і Женець; правіше, на південь і вгору по хребтику – вертикальна стежка на Хом'як. Маршрут продовжуємо в правішому напрямку і вгору. На початку цієї стежки є розгалуження: направо – дорога до джерела і руїн туристичного притулку (500 м). Вер-тикальна стежка заходить у ліс і роздвоюється. Краще йти стеж-кою, що йде правіше, бо вона менш заросла. Вище старого лісу стежка заходить в альпійку і круто йде вгору. Виходимо на гору Хом'як (1542), на якій в 2006 році була установлена статуя Діви Марії. Звідси відкриваються чудові краєвиди на Горгани та на весь Чорногірський хребет. На південному заході темніє долина Прутця-Поповичеського, на сході – долина Пруту, за якою горбляться полонинські хребти Ліснові – Погар – Горді і Яворова – Рокити – Лисина Космацька. На вершині Рокити (1111 м) в добру погоду видно телевежу. Далеко на півдні видно гору Кукул (1539 м), а над усіма горами височіє крутий пік Говерли (2061 м). З вершини Хом'яка спускаємося стежкою на північ до полонини Хом'якової. Зліва, на заході – колиба; спра-ва, на сході – дорога в Татарів. На полонині повертаємо на захід, у бік Синяка. Через 2 км дорога заходить у ліс і хребтиком круто піднімається вгору на південний захід. Смерековий ліс поступається заро-стям альпійської сосни. Дорога закінчується і треба шукати плай між кущами альпійки. Проходимо 500 метрів вгору на вершину висотою 1447 м. Зліва відкривається долина річки Прутця Поповичеського і село Поляниця. За долиною Прутця – вододільний хребет і кордон із Закарпаттям. Навпроти вершини внизу і зліва видно долину потоку Богдана, притоки Прутця. Справа – верхів'я річки Женця; за долиною Женця темніє похму-рий хребет Явірник. Далі стежкою проходимо 500 метрів іц пікорюємо ще одну вершину висотою 1537 м, де альпійки все більше витісняють кам'яні розсипи. Зліва – долина потоку Студеного; він впадає в Бог-дан. За Студеним паралельно до Синяка йде хребтик з верши-нами Гострим Ґрунем і Бульчиньохою. Ще через кілометр – Вершина (1648). Спереду довжелезна і грубезна кам'яна стіна. Стежка ледве вгадується в незайманому хаосі сірих брил. Тут царство доісторичного каміння, покритого сірою шкірочкою моху. Зліва, між витоками потоку Студеного і Синяком – гора і полони-на Товстий. Справа – найвища точка Явірника – гора Ґорґан (Катерина;1467 м). Йдемо стежкою далі і виходимо на гору Синяк (1666). Тріангуляційний знак на вершині. Найвища точка на маршруті першого дня. На півдні видно Кукульський хре-бет, за ним темніє найвищий хребет Українських Карпат –Чорногірський. А над усіма горами гордо піднімаються Говер-ла (2061 м) і Петрос (2020 м). Покриті снігом, ці гори величні і байдужі до всього світу. А прямо по курсу відкрився голий хребет Довбушанки, подібний до крутої шиї баского коня. Справа внизу – вододільний хребтик між річками Женцем і Зеленицею; полонина Фарфаненка на цьому хребтику. Після Фарфаненки внизу справа вже йде долина Зелениці. Колись із вершини Синяка, через Фарфаненку йшла стежка на Явірник. Тепер під Синяком вона заросла альпійкою. Зліва, під Синяком – полонина і гора Томнатик (1455 м), а нижче, в бік Прутця – урочище Язики і потік Савчак; далі, на прямовисному хребти кут – полонина Бульчиньоха. Йдемо далі по хребті. Серед каміння плай ледь угадується. Пологий спуск довжиною в один кілометр. Справа, під хребтом ведвежий кут – забуті Богом глухі полонини Дженджі і Піддженджі. Зліва – долина поток Вівчинця, а біля його витоків, у ямі – полонина Бабина Яма. Йдемо до вершини Ґорґан Малий (1592 м), що приблизно становить відстань 1,5 км. Хребет різко обривається. Схили Ґорґана круті, з нагромадженням кам'яних розсипищ – горґанів (ґреґотів, цекот), особливо з півночі і заходу. З вершини також відкриваються чудові краєвиди на сусідні хребти та гори, які також видно і з уже підкорених раніше на маршруті вершин. Спускаємося вниз протягом одного кілометра і виходимо на полонину Блажів, на якій розташована колиба – чудове місце для привалу і ночівлі, де поряд є джерело води. Полонина розміщена на полі на вододільному хребтику між потоками Підвесна (притоки Зуб-івки) і Вільшинця (Вівчинця, притоки Гнилиці). Розгалуження доріг на полонині: на північний схід – на Ґорґан; на північ, в обхід Ґорґана – в долину Зубрівки і на полонини, що лежать на північно-східному схилі Синяка: Веснарку, Дженджі, Піддженджі, Фарфаненку; на захід – на полонину Бабин По-гар і в долину Зубрівки; на полонини Довге Поле, Стрімку і в долину Прутця; на південний схід – у долину Прутця через Вівчинець і Маришечок; на схід – на полонину Бабину Яму, вздовж Синяка і в Прутець. З полонини спускаємося в долину Зубрівки через урочище Довге Поле і хребтик Маришечок. Дорога на Довге Поле йде з підйомом на захід (довжина 1,5 км), виходимо на розгалуження на хребтику Довге Поле, де наліво, круто вниз – на полонину Стрімку; прямо

---

Сторінки: 1 2 3 4 5 6