Перспективи використання туристичних маршрутів в рекреації - боку бачимо колибу, з лівого – сінокіс. Ще через кілометр

Реферат - Перспективи використання туристичних маршрутів в рекреації

боку бачимо колибу, з лівого – сінокіс. Ще через кілометр – Поле Під Боярином. Розгалуження Салатруків-Бо-ярин. Рух продовжуємо наліво вгору до полонини Боярин. Колиба розташована на узліссі біля дороги, що йде із Поля Під Боярином на полонину. Приблизно 20 метрів нижче від колиби є джерело. Хребтом іде плай. Розгалуження на плаї, на полонині: наліво – в Салатрук закинутими стежками і на поло-нину Окопи; направо – на Сивулю. Повертаємо направо. Проходимо близько одного кілометра і виходимов кінець полонини, де на розгалуженні чіпашів повертаємо наліво. Справа вершина Недеї і хребет Негровий – Коротка. Зліва – долина Салат рука, за нею – хребет Товпишірки. Через 2 км шляху виходимо на полонину Короткан. Колиба розташована нижче і зліва 300 м від чіпаша в лісі, поблизу колиби – потік з чистою во-дою. Чудове місце для привалу і ночівлі. Від чіпаша наліво вниз до колиби веде багато худоб'ячих стежок, за якими легко відшукати колибу. Ще через кілометр виходимо на поперечний хребтик, за ним – урочище Бистра (Роз-токи). На цьому хребтику є перехрестя чіпашів, на якому йдемо пря-мо приблизно один кілометр до поляни під Сивулею на вододільному хребтику. По-близу поляни – руїни сторожки і джерела з кришталево чистою водою. Місце для привалу. Біля руїн сторожки є розгалу-ження стежок, на якому повертаємо направо і підкорюємо гору Сивулю Малу (1818 м). Величезний кам'янистий масив; каміння посивіле від лишайників («Сивуля») і почорніле від сонця («Негрова»). На вершині вста-новлено тріангуляційний знак і кам'яну стелу. Від вершини Сивулі стежкою через сідловину йдемо по хребті в бік гори Лопушної. Гора Сивуля Велика (1836 м). Кам'яниста вершина цієї гори дуже подібна до вершини Сивулі Малої, через що ці дві вершини ще називають Близницями. Схили гори дуже дикі. Від Сивулі Великої можна перейти до долини Лімниці і в Осмолоду південним чіпашем. Він йде нижче вершини гори приблизно 300 метрів. До чіпаша можна спуститися з вершини або з сідловини на хребті, що після вершини. Вниз ведуть звірині кам'янисті, ледь помітні стежки. Більшість їх протоптали звірі вздовж хребтика, що йде з вершини вниз на південь. Можна також повернутися до чіпаша через Сивулю. Йдемо вниз від вершини на південь до чіпаша. Через 25 хвилин – чіпаш, на якому розгалуження: наліво – в Бистрицю; направо – на осмолодський бік. Повертаємо направо, йдемо вздовж потічка справа з-під Сивулі Великої. Робимо привал і ночівлю поблизу струмочка. Майданчик для привалу порівняно малий і кам'янистий. При бажанні можна пошукати кращий майданчик поблизу або повер-нутися чіпашем 1,5 км до руїн сторожки і там заночувати.

Четвертий день походу налічує 20 км шляху. Перехід в Осмолоду через Буревку Малу, Ігровець, Матахів.

З місця ночівлі під Сивулею йдемо стежкою в північно-західному напрямку так, щоб хребет був справа. Через 500 метрів чіпаш обходить хребтик, що йде від хребта Сивулі до розгалуження приток Бистрика – Негрівки і Студеного. На розгалуженні стежок йдемо прямо. Через пройденого кілометру шляху виходимо до розгалуження: правіше – на основний хребет, до стежки хребтом (до плаю); прямо – по схилі. Йти краще по схилі, бо плай заріс альпійкою. Через 4 км виходимо на хребет Сивулянський, на перехресті стежок йдемо пря-мо. Чіпаш виходить на північний схил хребта, йде вниз і по-вертає направо, на схід. Зліва – долина Буревчика, за нею височіє хребет Ігровця. Ще через 1,5 км – хребтик-перемичка між хребтами Сивулі й Ігровця, сідло. Витоки Буревчика зліва; витоки Лопушної (прито-ки Бистриці Солотвинської) справа. Полонина Буревка Мала на перемичці і справа. Розгалуження чіпашів. Йдемо прямо. Через 500 метрів справа – гора Буревка Мала (1406 м). Проходимо ще 2 км і доходимо до розгалуження чіпашів, на якому слід повернути вліво. Ліс поступово рідшає, а стежка виходить на розсипища – ґорґани. Через 1 км роз-галуження: прямо – на хребет (стежка виходить за верши-ною Ігровця); направо – на вершину. Повертаємо направо, підкорюємо вершину Ігровця. Гора Ігровець (1804 м). Навколо царство каміння, альпійки, хребтів і синього повітря. Йдемо плаєм на північ на Матахів і Осмолоду. Через кілометр піднімаємося на гору Висока (1803 м), де слід на розгалуженні повернути на північний захід – на Матахів. Спускаємося близько 5 км серпантинами в долину річки Лімниця до перехрестя: прямо – долина Мшани; наліво – верхів'я Лімниці; направо – Ос-молода. Спускаємося в село Осмолода. В селі є лісництво, автостанція, при-вал і ночівля.

Пятий день походу складає 19 км і полягає у переході Молодою.

В урочище Котелець є 2 до-роги: а) на південний захід через початок хребта Аршиці (близько 2 км); б) дорогою вздовж Лімниці на південь до гуртожитку (500 м), а тоді – направо вздовж вузькоколійки (2,5 км). Йде-мо дорогою вздовж Лімниці. Через 500 метрів розгалуження: справа – річка Молода; міст через Молоду. Справа – початок хребта Аршиці, зліва – початок хребта Матахова. Ще через 500 метрів ще одне розгалуження потоків і доріг: прямо – до верхів'я Лімниці; направо – урочище Молода; дороги в урочища Котелець, Мшану, Чорну Ріку, Болотняки; по хребтику, що почи-нається із розгалуження Лімниця – Молода, йде стежка під гору Конусяк Малий (1620 м, віддаль 5 км). Повертаємо направо. Проходимо 1,5 км і виходимо до розгалуження: прямо – Молода; зліва – потік і урочище Котелець.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6