"Столи", що при дорозі в село Поляницю, і в колибах на полонині Довгій, Плоскій, Братківській. У селі є свої пекарня і їдальні, в яких можна купити смачний хліб, спечений на дровах. В селі є декілька магазинів та кафе [10].
Наводимо коткий опис декількох туристичних маршрутів із села Бистриця.
На гору Братківська через Гропинець, Озерище Верхнє і Вовкани. Основні пункти на маршруті: село Бистриця, урочища Гропинець і Озерище Верхнє, хребет Вовкани, гора Братківська. Спуск – у зворотньому напрямку. Протяжність маршруту – 30 км. Тривалість 1-2 дні. Перепад висоти – 1788-730=1058 м.
На гору Довбушанка через Довжинець, озірний і Медвежик. Основні пункти на маршруті: село Бистриця, урочище Довжинець, гора Медвежик, гора Довбушанка, урочище Довжинець, село Бистриця. Довжина маршруту – 29 км. Тривалість 1-2 дні. Перепад висоти – 1755-730=1025 м. Це – складний маршрут по мальовничій гірській місцевості субальпійськими чагарниками і гордими важкодоступними вершинами.
Від полонини Пантира до перевалу Рогозів через Дурдинець і Рафайловець. Одноденний нескладний маршрут невисокими горами, веселими полонинами, похмурими зворами, старим польсько-чеським кордоном. Основні пункти на маршруті: село Бистриця, урочище Гропинець – урочищу Дурдинець, старий польсько-чеський кордон, полонина Пантир, гора Пантир, урочище Рафайловець, село Бистриця. Загальна протяжність маршруту – 28 км. Тривалість 1-2 дні (6-9 годин без витрат на привали). Перепад висоти – 1100-730=370м.
Від полонини Плоскої до гори Сивулі. Основні пункти на маршруті: село Бистриця, урочище Довжинець, полонина Плоска, кордон від Плоскої до Сивулі через гори: Кливу Чорну, Штиришору, Руську, Братківську, Гропа, Дурня, Пантир, Товпиширку і Товпиш, урочище Бистру, гори Сивулі, полонини Негрову, Боярин, урочища Салатруків і Салатрук, село Бистриця. Довжина маршруту – 68 км. Тривалість 2-3 дні. Перепад висоти – 1836-730=1106 м.
Татарів – гірське мальовниче село Прикарпаття. Тут працюють турбази, дитячі табори, широкого поширення та розвитку набув приватний сектор, який представлений пансіонатами, кемпінгами, мотелями, готелями, колибами. Через Татарів прокладено залізницю і асфальтовану дорогу, які з’єднують Прикарпаття і Закарпаття. Віддаль від Татарова до Івано-Франківська – 85 км. В селі працюють декілька магазинів, кафе та заправних станцій.
Наводимо декілька маршрутів із Татарова.
На Хом’як через Присілок, Женець і яблуницьку дорогу. Основні пункти на маршруті: заправна станція в селі Татарів, урочище Женець (лісництво), полонина Хом’якова, дорога Яблуниця–Татарів, заправна станція в селі Татарів.
Загальна протяжність маршруту – 22 км. Тривалість 1 день (6-8 годин без витрат на привали). Перепад висоти – 1542-678=864 м.
На Синяк (гору і хребет). Основні пункти на маршруті: заправна станція в селі Татарів, урочище Женець (лісництвр), полонина Хомякова, хребет і вершина Синяк, вершина Горган Малий, полонини Блажів і Стрімка, хребет Маришечок, дорога Яблуниця–Татарів, заправна станція в селі Татарів. Довжина маршруту – 38 км. Тривалість 1-2 дні (10-13 годин без витрат на привали). Перепад висоти – 1666-678=988 м.
Микуличин – найбільше по площі село в Україні (10?18 км). Тут працюють турбази, є багато оздоровниць для дітей і дорослих, діють дитячі літні табори. Через Микуличин прокладено залізницю і асфальтовану дорогу, які з’єднують Прикарпаття і Закарпаття. Віддаль від Микуличина до Івано-Франківська – 70 км. В селі працюють декілька магазинів, кафе та заправних станцій.
Наведемо короткий опис одного з найбільш відвідуваних маршрутів з села Микуличин по території Горган.
На Явірник, Пересліп, Чорногорицю і в Яремче. Основні пункти на маршруті: заправна станція в селі Микуличин, хребет і полонина Явірник, гора Горган (Катерина), Щівка, хребет Погар, полонина Чорногориця, Яремче. Загальна протяжність маршруту – 27 км. Тривалість 1 день (7-9 годин без витрат на привали). Перапад висоти – 1432-597=835 м [28].
Горгани найбільш приваблюють туристів у літню пору, хоч, інколи, саме тоді, у зв'язку з проходженням атмосферних фронтів та циклонів, може на декілька днів постати негода з густою низькою хмарністю, туманами, дощами та громовицями. На основі багаторічних спостережень найбільш сприятливими для подорожей в Карпатах слід назвати кінець літа й початок осені, коли панує переважно суха погода. Саме в ці місяці у високогір'ї дозрівають чорниця, брусниця, настає грибна пора.
Густа річкова сітка, численні струмки й джерела дають можливість не мати проблем в пошуках води, проте у високогір'ї, при виході на вершини чи траверсі хребтів, треба мати її з собою. Місць для нічлігів під час багатоденних маршрутів в долинах річок і струмків достатньо, але у високогір'ї, в Горганах, в порівнянні з іншими регіонами Українських Карпат, значно менше трав'янистих ділянок (полонин). Особливо це слід враховувати під час траверсу гірських хребтів, коли часто впродовж багатьох кілометрів не трапляється зручне для нічлігу місце. У Горганах є достатня кількість лісових доріг і стежок, але часто вони виводять тільки до підніжжя вершин та хребтів, і там закінчуються. В такому випадку приходиться рухатись по бездоріжжю, що значно знижує швидкість пересування і може привести до втрати орієнтування. Найкращими в цьому регіоні для туристів є мисливські стежки, так звані "райсштоки", які плавно набирають висоту серпантинами і траверсують хребти та вершини приблизно на одній висоті. В гірській частині Рожнятівщини райсштоки підходять майже до всіх гірських вершин Центральних Горган і широко використовуються туристами. На жаль, деякі ділянки райсштоків у високогір'ї заросли гірською сосною – жерепом, на цих стежках відсутні дороговкази та маркування. Мисливські стежки також, траверсуючи всі форми рельєфу, значно подовжують маршрут. При втраті стежки, зокрема, у високогір'ї, немає сенсу рухатись навпростець у потрібному напрямку. Рух по кам'янистих схилах чи через