Стандартизація в області сільського господарства набула широкого поширення і в даний час продовжує успішно розвиватися й удосконалюватися. Безсумнівно, вона вимагає особливої гнучкості, врахування дії біологічних, кліматичних та інших факторів.

Прогресу притаманне прагнення до вищої організації й ефективності виробництва, які, в свою чергу, не можуть бути досягнутими без дотримання принципів і методів стандартизації. У нашій країні кожен вид продукції, починаючи від найпростіших і закінчуючи складними системами, створюється й функціонує на базі стандартизації. Встановлюючи чіткі вимоги до виробу у вигляді показників якості та норм, стандарт забезпечує його масове виробництво у різних зонах країни на різних підприємствах. Стандартизація, таким чином, створює умови для спеціалізації й впровадження у виробництво автоматизації.

Основний принцип стандартизації, який найповніше відбиває її сутність, полягає у тому, що вона, увібравши в себе досягнення науки і передовий досвід, на основі об'єктивних методів і критеріїв здійснює оцінку, добір і синтез прогресивних рішень, регламентація і дотримання яких — необхідна умова суспільного розвитку. Одночасно встановлення прогресивних рішень сприяє розвитку самих наук у процесі прискореного впровадження передових ідей у виробництво.

Аналізуючи досягнення й тенденції розвитку науково-технічного прогресу, стандартизація не обмежується фіксацією їх як обов'язкових норм і правил, а стимулює подальший розвиток науки і практики, заздалегідь установлюючи конкретні правила і норми, що є орієнтиром перспективного розвитку. Тому вона як би випереджає і направляє розвиток технічного прогресу.

Стандартизація, що одержала визнання як повноправна наука, має наукову основу й організаційні принципи, мету і задачі, теорію і практику, методи і специфічні особливості. Подальше формування стандартизації як науки, її розвиток як найважливішого фактора сучасної науково-технічної революції багато в чому визначатимуться розробкою її науково-теоретичних основ. Теорія стандартизації покликана розробляти методи як основу оптимального розвитку. У цьому й полягає основне питання теорії стандартизації, це предмет її досліджень.

Стандартизація в сільському господарстві передбачає диференціацію продукції за видами і галузями, дослідження й розробку наукових і методичних основ щодо оцінки й контролю якості останньої, а також продукції галузей промисловості, що забезпечують сільське господарство. Вона включає також економічні проблеми і проблеми підвищення якості продукції.

Істотну роль відіграє стандартизація в розвитку інших наук, будучи, як і в матеріальному виробництві, засобом систематизації, закріплення та реалізації знань у процесі розвитку. Без встановлення й застосування визначеної системи понять не може існувати жодна наука. Поняття ж закріплюються в науці у вигляді відповідної системи термінів і визначень, а процес упорядкування і закріплення останніх є також стандартизація.

Будучи сполучною ланкою між окремими етапами циклу "наука –виробництво", стандартизація істотно скорочує його тривалість. Результати наукових досліджень можуть бути цілком і швидко уведені в нормативно-технічні документи.

Стандартизація тісно зв'язана з іншими науками і використовує їхні дані. Все більшого значення в стандартизації стала здобувати математична статистика. Характер взаємозв'язків із іншими науками визначається тим, що стандартизація, будучи заснованою на наукових принципах, забезпечує єдність і високу точність вимірів, а також узагальнює й закріплює в науково-технічній документації наукові відкриття й досягнення.

Науково-теоретичні знання в області стандартизації мають прикладний характер і є багатобічними за сутністю. Вони охоплюють елементи, що відносяться до науково-технічних, соціально-економічних знань. Стандартизація прискорює процес використання досягнень науки у практиці, так як результати досліджень, які мають прикладне значення, набувають нормативного характеру в вигляді нормативно-технічного документа.

Із розвитком стандартизації велику увагу приділяють економічним, правовим і науково-методичним питанням. У вирішенні методологічних проблем стандартизації основним є діалектичний системний, програмно-цільовий підхід.

Функції, мета і задачі стандартизації.

Стандартизація включає не тільки розробку і прийняття обов'язкових стандартів, але й здійснення різних функцій, що забезпечують масове чи серійне виробництво продукції високої якості.

Найважливіші з цих функцій наступні:

організаційна — забезпечення інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, розробка промислових методів виробництва в сільському господарстві, механізація, електрифікація й автоматизація робіт у рослинництві й тваринництві;

планування — встановлення науково обґрунтованих параметрів і рівня якості продукції як вихідних даних для планування і встановлення термінів досягнення цих показників;

забезпечення якості — встановлення оптимальних вимог до якості продукції й сприяння їхньому підвищенню та виконанню;

обмін — забезпечення взаємозамінності агрегатів, вузлів і деталей як основи автоматизації, спеціалізації й кооперування в сільськогосподарському машинобудуванні;

раціоналізаторська — створення умов для раціонального вибору розмірів і видів продукції та технологічних процесів як передумови масового виробництва;

правова — здійснення впливу на суспільні відносини, пов'язані з виробництвом, обміном і споживанням продукції необхідної якості, встановлення обов'язкових для виконання правил приймання, умов іспитів, добору проб тощо;

економічна — забезпечення виробництва продукції оптимальної якості та її конкурентноздатності на міжнародному ринку;

керування — формування демократичного централізму в народному господарстві, одержання якісної науково-технічної інформації;

систематизація — класифікація й кодування продукції, термінології, визначень, знаків, символів і т.п.;

взаєморозуміння — забезпечення взаєморозуміння у всіх областях народного господарства, полегшення внутрішньої й міжнародної торгівлі, зв'язків, обміну науковим і технічним досвідом;

соціальна — дотримання правил техніки безпеки й сприятливих умов праці;

пропаганда — сприяння впровадженню передових ідей науки й техніки у виробництво і широке використання уніфікації, агрегатування, кооперування та комплексної стандартизації в сільськогосподарському виробництві;

виховна — привчання до точності, порядку й відповідальності за дотримання вимог науково-технічної документації до технологічних процесів.

Основними цілями стандартизації є:

прискорення технічного прогресу, підвищення ефективності суспільного виробництва і продуктивності праці, у тому числі інженерного й управлінського;

поліпшення якості продукції й забезпечення її оптимального рівня;

забезпечення ув'язування вимог до продукції з потребами оборони країни;

створення умов для широкого розвитку експорту товарів високої якості, які відповідають вимогам світового ринку;

удосконалення організації керування народним господарством і встановлення раціональної номенклатури продукції, що випускається;

розвиток