раціональне використання виробничих фондів та економія матеріальних і трудових ресурсів;

забезпечення охорони здоров'я населення і безпеки праці працюючих;

розвиток міжнародного економічного, технічного й культурного співробітництва.

Основні задачі стандартизації наступні:

встановлення вимог до якості готової продукції на основі комплексної стандартизації, її характеристик, а також сировини, матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів, необхідних для виготовлення продукції з високими показниками якості й ефективної експлуатації;

визначення єдиної системи показників якості продукції, методів і засобів контролю та іспитів, а також необхідного рівня надійності залежно від призначення і умов їхньої експлуатації виробів;

встановлення норм, вимог і методів у області проектування і виробництва продукції з метою забезпечення її оптимальної якості, виключення нераціонального різноманіття видів, марок і типорозмірів;

розвиток уніфікації промислової продукції як найважливішої умови спеціалізації виробництва, комплексної механізації й автоматизації виробничих процесів, підвищення рівня взаємозамінності, ефективності експлуатації й ремонту виробів;

забезпечення єдності та вірогідності змін у країні, створення й удосконалення державних еталонів одиниць фізичних величин, а також методів і засобів вимірів вищої точності;

встановлення єдиних систем документації, у тому числі уніфікованих, які використовуються в автоматизованих системах управління, встановлення систем класифікації і кодування техніко-економічної інформації, а також розробка стандартів на види носіїв інформації, форм і систем організації виробництва, технічних засобів наукової організації праці;

встановлення єдиних термінів і позначень у найважливіших областях науки і техніки, а також у галузях народного господарства;

створення системи стандартів безпеки праці;

формування систем стандартів у області охорони природи і поліпшення використання природних ресурсів;

створення сприятливих умов для удосконалення зовнішньоторговельних, культурних і науково-технічних зв'язків.

Стандартизація сільськогосподарської продукції спрямована на рішення ряду задач, найважливішими з яких є:

поліпшення якості продукції. Досягається встановленням у стандартах прогресивних показників і норм якості, які забезпечують зростаючі потреби населення, вимоги переробної промисловості до сировини, вимоги до насіння, посадкового матеріалу, кормів, ветеринарних і біологічних препаратів;

підвищення врожайності культур і продуктивності тваринництва. Забезпечується стандартами на насіння, посадковий матеріал, кормові засоби, інкубаційні яйця, ветеринарні й біологічні препарати і т.д.;

ріст продуктивності праці. Йому сприяє встановлення стандартів на показники якості та норми з урахуванням механізації збиральних робіт і товарної обробки, підготовки продукції до реалізації;

раціональне і максимальне використання вирощеного врожаю й отриманої продукції тваринництва. Можливе за рахунок установлення вимог до якості залежно від призначення продукції, а також диференціації за товарними сортами, класами чи категоріями, установлення базисних і обмежувальних норм за окремими показниками. При цьому стандартом охоплюється основна маса отриманої продукції, за винятком непридатної для використання;

створення умов матеріальної зацікавленості працівників у виробництві продукції високої якості. Здійснюється введенням до стандартів вимог щодо якості продукції за товарними сортами, класами чи категоріями, базисних та обмежувальних норм, на підставі яких установлюються диференційовані закупівельні ціни, бонифікації (надбавки) і рефакції (знижки), а також виділенням у стандарті високоцінних сортів, виробництво і реалізація яких заохочуються надбавками до ціни;

об'єктивне визначення якості продукції. Здійснюється експресними вимірювальними методами з використанням сучасних приладів;

нешкідливість продукції для здоров'я людини. Забезпечується установленням вимог щодо залишкових кількостей пестицидів, нітратів і методів їх визначення;

скорочення втрат продукції при зберіганні й транспортуванні. Досягається встановленням у стандартах на продукцію вимог щодо умов зберігання, упакування й транспортування, а також до якості продукції, яка закладається на зберігання, а також розробкою спеціальних стандартів;

забезпечення однаковості в тлумаченні термінів, які застосовуються у виробництві та науці. Забезпечується введенням у стандарти на продукцію (у випадку відсутності спеціальних стандартів) термінів і визначень.

Міжнародна Організація із стандартизації (ІСО).

ІСО (Міжнародна Організація із стандартизації) є всесвітньою федерацією національних стандартизацій них структур (членів структур ІСО). Складання Міжнародних стандартів, як правило, здійснюється через технічні комітети ІСО. Кожен зацікавлений член Організації має право бути представленим у такому комітеті. Міжнародні організації, державні та недержавні, що мають контакт з ІСО, також беруть участь в роботі. ІСО тісно співпрацює з ІЕК (Міжнародна Електротехнічна Комісія) у всіх справах електротехнічної стандартизації. Проект Міжнародних Стандартів, прийнятий технічними комітетами, поширюється серед членів Організації для ствердження перед його прийняттям радою ІСО як Міжнародні Стандарти. Вони затверджуються відповідно до процедур ІСО, які вимагають не менше 75% голосів схвалення від голосуючих членів.

Стандартизація в Україні.

В Україні організацію, загальне керівництво і координацію роботи із стандартизації та сертифікації здійснює Державний комітет України із стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України). Нормативно-правове регулювання у сфері стандартизації та сертифікації відбувається відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів" та декрету Кабінету міністрів України "Про стандартизацію та сертифікацію" (рис. 18.1).

З метою забезпечення міжнародного визнання результатів роботи Української державної системи із сертифікації продукції (УкрСЕПРО) вона побудована з урахуванням вимог міжнародних систем і взаємодіє на основі угод із міжнародними, регіональними та національними організаціями інших держав.

Структурна схема Держстандарту України

Трудомісткість робіт із стандартизації визначають, використовуючи базові нормативи та враховуючи складність виконання цих робіт. Складність, новизну розробки та інформаційну місткість НД у базові нормативи трудомісткості не включено, їх враховують у кожному окремому випадку під час укладання договорів між замовником і розробником НД, застосовуючи відповідні коефіцієнти. Якщо розробці НД передує НДР, ДКР, ДТР чи (та) розробка банку даних, то у трудомісткість розроблення НД слід включати й трудомісткість відповідних НДР, ДКР, ДТР чи (та) БД.

НДР, ДКР, ДТР провадять у тих випадках, коли до проекту НД передбачено ввести нові показники, регламентація яких потребує виконання дослідних робіт. БД розробляють для тих НД, які існують у двох формах: на паперовому носії та у формі комп'ютерного банку даних для забезпечення його постійної