Е 30 | 2 6,6% | 2 6,6% | 2 6,6% | 8 26,6 | 10 33,3 | 6 20,0 | 10 33,3 | 10,6

Запобігання шкідливим звичкам | К 30 | 3 10,0% | 3 10,0 | 3 10,0 | 7 23,3 | 4 13,3 | 6 20,0 | 4 13,3 | 7,3

Е 30 | 2 6,6% | 5 16,6 | 9 30,0 | 7 23,3 | 3 10,0 | 4 13,3 | 7,5

Примітка: К – батьки дітей контрольної групи, Е – батьки дітей експериментальної групи, ЗСЖ – здоровий спосіб життя.

Схематично це відображено в діаграмі (3.6.):

Дані таблиці (3.6.) показують вищий рівень обізнаності батьків дітей експериментальної групи у порівнянні рівня обізнаності батьків дітей контрольної групи, а саме: з рухової активності вищі на 1,93 бала; із загартування на 1,2 бала; з культурою харчування на 3,2 бала; із способами запобігання виникненню шкідливих звичок на 0,2% бала.

Всі форми фізично – оздоровчої роботи впродовж експериментального періоду: гімнастика до занять, фізкультхвилинки, рухливі перерви, позакласна робота (конкурси, свята, батьківський всеобуч) сприяли підвищенню рівня фізичної підготовленості учнів експериментальної групи у порівнянні із контрольною. Так, проведене в кінці навчального року тестування в 4 класі, відповідно до комплексного тесту:

Таблиця (3.5.) – Зведені показники фізичної підготовки дітей (приріст у відсотках)

Група | Стрибок у довжину з місця | Згинання і розгинання рук в упорі лежачи | Кидки і ловіння м’яча з відстані 1 м у максимальному темпі за 30 с | Піднімання тулуба із положення лежачи | Максимальна кількість стрибків на скакалці на двох ногах за 30 с | Макс. кількість присідань до втоми | Загальний рівень росту

В | К | Приріст | В | К | Приріст | В | К | Приріст | В | К | Приріст | В | К | Приріст | В | К | Приріст

К 28 | 100 | 106,7 | 6,7 | 3,2 | 4,1 | 28,1 | 7,8 | 9,7 | 24,4 | 9,5 | 12,3 | 29,5 | 6,5 | 9,5 | 46,1 | 30,8 | 34,8 | 13,0 | 24,6

Е 30 | 105 | 122,3 | 16,4 | 4,3 | 6,0 | 39,5 | 8,0 | 14,8 | 78,8 | 12,4 | 16,4 | 32,3 | 7,5 | 10,0 | 33,3 | 28,4 | 40,8 | 43,7 | 40,7

Примітка: В – вихідний результат, К – кінцевий результат, П – приріст обчислюється за формулою: П = К * 100 / В * 100.

Діаграма

Суттєвий той факт, що ФК – оздоровчі та позакласні спортивно – масові заходи сприяли значному зміцненню м’язів спини й живота дітей. Приріст показників становить 40,7% в експериментальних групах, що на 16,1% більше, ніж у контрольних.

Разом з цим фізкультурно – оздоровчі заходи в режимі дня мали загальний оздоровчий вплив на організм четверокласників. Про це свідчить порівняльний аналіз пропущених занять за навчальний рік через простудні захворювання. Так, в експериментальній групі (30 школярів) – пропущено 165 днів, де на одну дитину припадає 4,9 дні, у контрольних (28) становить 8,3 дні. Отже, у експериментальній групі упродовж навчального року через хворобу пропусків на 3,4 днів менше, ніж у контрольній групі.

Як уже зазначалося, рівень професійної готовності педагогів до використання фізкультурно – оздоровчих і спортивно – масових заходів у різних формах фізичного виховання молодших школярів і обізнаності батьків про їх оздоровчо – розвивальні можливості виявився недостатнім.

Виходячи із цього була розроблена структурно – логічна модель впровадження здорового способу життя у навчально – виховний процес молодших школярів.

Висновок. Отже, проведене дослідження показало високу ефективність використання фізкультурно – оздоровчих заходів у навчально – виховному процесі молодших школярів, активізувало необхідність спеціального подальшого вивчення окремих аспектів зазначеної проблеми:

вплив фізкультурно – оздоровчих заходів на формування навичок здорового способу життя;

педагогічне керівництво процесом формування здорового способу життя дітей різного віку.

Мал. 3.3. Структурно – логічна модель впровадження здорового способу життя у побут молодших школярів.

Висновки

В умовах розбудови національної школи актуалізуються проблеми реформування навчально – виховного процесу, а також погіршення стану здоров’я дітей, спонукають до переосмислення існуючих і розробки нових досконаліших навчальних програм, які були б зорієнтовані на виховання фізично здорової, гармонійно і всебічно розвиненої особистості учня в умовах навчально – виховного процесу.

1. Опрацювання літературних джерел (М.М. Амосова, В.Г. Пакка, О.Д. Дубогая, І.В. Муравова, С. Ральфа, Паффенбаргера, Ольсена, Єриха, В.В. Петровського, О.А. Пирогової, А.Г. Хрипкової, М.В. Антропової, І. Язловецького) дали змогу уточнити сутність понять “здоров’я”, “здоровий спосіб життя”, а також визначити складові здоров’я. На основі цього теоретично обґрунтованого матеріалу була розроблена структурно – логічна модель здорового способу життя.

2. Відібрані дидактичні моделі, засоби для формування здорового способу життя з науково – методичних літературних джерел та практичного досвіду роботи сучасних шкіл.

3. Апробовано авторську програму Г.В. Презлятої “Формування здорового способу життя засобами фізичного виховання”, яка дала позитивні результати у показаному рівні знань з засобів рухової активності; принципі, правил і засобів загартування; культури харчування; способів запобігання виникненню шкідливих звичок.

4. Розроблено здоров’яформуючі моделі гімнастики до занять, фізкультхвилинки для уроків читання, письма, математики, рухливих перерв з