пов'язані з лікуванням у стаціонарі, проведенням діагностич-них досліджень, операцій, лікувальних процедур, включаючи оплату медикаментів та утримання у стаціонарі;—

пов'язані з амбулаторним лікуванням;—

пов'язані з послугами швидкої допомоги, транспортуванням застрахованого до лікарні;—

пов'язані з медичною евакуацією до місця проживання, включаючи витрати на супроводжуючу особу (якщо такий супровід приписано лікарем);—

пов'язані з невідкладною стоматологічною та пологовою допо-могою;—

пов'язані з репатріацією тіла померлою й ритуальними послугами. Страховик не покриває витрат, що пов'язані:—

з лікуванням хронічних захворювань (крім випадків, коли є безпосередня загроза життю);—

з лікуванням захворювань, які виникли до укладання догово-ру страхування;—

з лікуванням онкологічних, нерпових, психічних, венеричних захворювань і СНІДу;—

з пластичною хірургією та протезуванням;—

з послугами нетрадиційної медицини;

з наданням медичних послуг, то не були призначені лікарем;—

з послугами медичного закладу, що не має відповідної ліцензії;—

з фізіотерапією та курортним лікуванням;—

з паданням підвищеного комфорту в палаті;—

з лікуванням після повернення на батьківщину або таким, що може бути відкладене до повернення.

Розділ І

1. Теоретичні основи страхового забезпечення діяльності туристичних підприємств

1.1. Страхування як складова системи безпеки в туризмі

Індустрія туризму завжди несла і несе в собі певну небезпеку для життєдіяльності як самих туристів, так і її працівників. Стихійні лиха, нещасні випад-ки, прорахунки у виробничо-господарській діяльності та інші непередбачені події можуть порушити збалансовану діяльність туристичного комплексу. При цьому з розвитком науково-технічного прогресу природні і виробничо-господарські катаклізми не зменшуються. Для забезпечення стабільної діяльності туристичних підприємств та гарантування якісного відпочинку туристам, зок-рема у сферах підвищеного ризику, існують різні інструменти управління ри-зиком, одним з яких є страхування. Страхування як складова системи безпеки в туристичній індустрії сприяє стабілізації діяльності турис-тичних підприємств та тур-операторських фірм, а також безпеці туристичних подорожей як в Україні, так і за її межами.

Туристична подорож несе у собі багато несподіванок. Турист може стати жертвою катастрофи або пограбування, раптово захворіти, внаслідок зміни по-годи та інших обставин можуть не виправдатися його сподівання на спокійний відпочинок. У цих і в безлічі інших випадків виникне: необхідність наперед убезпечити себе від їхніх шкідливих наслідків або звести їх до мінімуму.

Деякі працівники туристичної індустрії знаходяться в зоні підвищеного ри-зику. Під час прийняття їх на роботу відповідні відомства та саме туристичне підприємство повинні прийняти на себе зобов'язання щодо страхування їх життя та здоров'я.

У всіх вказаних випадках йдеться про страхування, при якому спеціалізова-ні організації — страховики збирають внески з громадян — застрахованих і туристичних підприємств — страхувальників, що уклали з ними договори страхування.

Останніми роками відчувається помітне зростання кількості страхових ви-падків, особливо тяжких та дорогих, включаючи летальні результати і необхід-ність репатріації тіла на батьківщину.

Нині страхова обстановка у ряді традиційно туристичних країн є неспокій-ного. Одна з причин — брак культури поведінки туристів за кордоном. Вирі-шенню цієї проблеми могло б сприяти проведення туристичними фірмами з клієнтами докладного інструктажу перед виїздом. Звичайно, ніхто не застрахо-ваний від випадковостей. Але деяким з неприємностей, що відбуваються з клі-єнтами, можна запобігти.

Закон України «Про страхування» регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового за-хисту майнових інтересів, зокрема туристів, а також туристичних підприємств та їх працівників.

Страхування — це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових пре-мій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Страхування є основною формою забезпечення безпеки туристів у країні (місці) тимчасового перебування. Під безпекою туристів розуміється не тільки особиста їх безпека, але і збереження їх майна і ненанесення збитку навколиш-ньому природному середовищу при здійсненні подорожі.

Згідно із Законом України «Про туризм» страхування туристів (медичне та від нещасного випадку) є обов'язковим і забезпечується суб'єктами туристич-ної діяльності на основі угод із страховиками. Туристи мають право самостій-но укладати договори на таке страхування. У цьому випадку вони зобов'язані завчасно підтвердити тур-оператору чи тур-агенту наявність належним чином укладеного договору страхування.

Договором страхування повинні передбачатися надання медичної допомоги туристам і відшкодування їх витрат при настанні страхового випадку безпосе-редньо в країні (місці) тимчасового перебування.

Інформація про умови обов'язкового страхування має бути доведена до ві-дома туриста до укладення договору на туристичне обслуговування.

Обов'язкове (медичне та від нещасного випадку) страхування здійснюється один раз на весь період туристичної подорожі. За вимогою туриста тур-оператор чи тур-агент забезпечують страхування інших ризиків, пов'язаних із здій-сненням подорожі.

За бажанням туриста з ним може бути укладено угоду про страхування для покриття витрат, пов'язаних з анулюванням договору па туристичне обслуго-вування з ініціативи туриста, або угоду про страхування для покриття ви-трат, пов'язаних з передчасним поверненням до місця постійного проживання при настанні нещасного випадку або хвороби. Компенсація шкоди, заподіяної життю чи здоров'ю туриста або його майну, проводиться у встановленому по-рядку.

Страхування туристів - це добровільне медичне страхування на час туру на випадок раптового захворювання, смерті (загибелі) або тілесних ушко-джень, одержаних туристом в результаті нещасного випадку, а також майнове страхування особистого майна і багажу, що перевозиться (переноситься) з со-бою.

Проте, окрім вказаних видів страхування, туристам іноді доводиться зверта-тися за іншими видами страхової допомоги (юридичної, адміністративної, тех-нічної тощо). Через це деякі вітчизняні страхові компанії