страхування медичних та інших працівників державних і комунальних закладів охорони здоров'я та державних наукових установ (крім тих, які пра-цюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок захворювання на інфекційні хвороби, пов'язаного з вико-нанням ними професійних обов'язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб;—

страхування професійної відповідальності осіб, діяльність яких може за-подіяти шкоду третім особам, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;—

страхування відповідальності власників собак (за переліком порід, визна-чених Кабінетом Міністрів України) щодо шкоди, яка може бути заподіяна третім особам;—

страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути за-подіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи викорис-тання цієї зброї;—

страхування відповідальності суб'єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров'ю туриста або його майну;—

страхування відповідальності морського судновласника;—

страхування від ризиків загибелі або пошкодження нерухомості, набутої в результаті управління майном;—

страхування фінансових ризиків неотримання, невчасного отримання та отримання не у повній сумі платежів за договорами про іпотечні кредити та платежів за іпотечними сертифікатами;—

страхування будівельно-монтажних робіт забудовником, страхування відповідальності забудовника перед третіми особами відповідно до Закону Ук-раїни «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівницт-ві житла та операціях з нерухомістю»;

страхування майна, переданого у концесію; —

страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час збері-гання та застосування пестицидів і агрохімікатів.

Недержанні форми страхування.

Акціонерна форма страхування — це така організація страхової діяльності, коли страховиками виступають акціонерні товариства, що формують свій ста-тутний фонд шляхом випуску переважно акцій (інколи облігацій). Така форма дозволяє засновникам з відносно невеликими власними коштами за рахунок залучення грошових ресурсів забезпечити швидше зростання обсягу страхових операцій.

Взаємне (кооперативне) страхування — така організаційна форма відно-син, коли кожний застрахований є одночасно і членом страхового товариства, тобто всі разом вони створюють об'єднання з метою забезпечення взаємодопо-моги. Для цієї форми страхування властива менша комерційна зацікавленість у кінцевих результатах, ніж для акціонерного страхування.

Можна передбачити, що з подальшим формуванням страхового ринку Ук-раїни на ньому будуть на рівноправних засадах діяти державні, акціонерні та спільні страхові товариства. Це зумовить конкуренцію між страховиками щодо залучення коштів, створення зручних умов, вигідне інвестування частини стра-хового фонду з метою досягнення високих кінцевих результатів. Як правило, конкуренція стосується добровільного страхування.

Враховуючи, що страхування — це особлива сфера фінансового кредиту фі-зичних осіб, воно має бути надійним і гарантованим. Це зумовлює необхід-ність використання як загальноприйнятих, так і особливих важелів державного управління, відповідної юридичної бази.

Організація страхових операцій у ринкових умовах передбачає наявність та аналіз інформації про діяльність усіх страхових підприємств. Вона не мусить, обмежуватися лише рекламним повідомленням про види страхування, порядок укладення договорів і виплати страхового відшкодування, а й має включати загальні відомості про страхове підприємство, послуги, які воно пропонує, йо-го статутний капітал, звітний баланс. Тільки за наявності такої інформації у тих, хто бажає застрахуватись, буде реальна можливість свідомо і виважено обирати собі партнера.

Розділ ІІ

2. Практика страхового забезпечення діяльності

туристичних підприємств

2.1. Особисте страхування туристі

Згідно з Законом «Про страхування» в Україні особисте страхування є від-носинами між страхувальниками (юридичними і дієздатними особами) і стра-ховиками (юридичними особами) з падання страхової послуги, коли захист майнових Інтересів пов'язаний з життям, здоров'ям і працездатністю страху-вальників і застрахованих. Страхувальниками з особистого страхування турис-тів можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи (туристи і тур-фірми), а застрахованими — лише туристи. Проте особисте страхування у будь-якому випадку завжди пов'язане з особою (фізичною особою). Наприклад, тур-фірма (юридична особа) як страхувальник може здійснювати особисте страхування своїх працівників за рахунок своїх коштів як застрахованих.

Як застраховані туристи можуть виступати і недієздатні особи: діти до 16 років і особи до 80 років. Водночас, кожна людина має право на захист май-нового інтересу, пов'язаного з його особою, тобто страхувальник при особис-тому страхуванні може бути одночасно і застрахованою особою. Проте осо-бисте страхування можна розглядати як захист майнового інтересу.

Особисте страхування туристів, по суті, є додатковою нормою державного соціального страхування і соціального забезпечення.

Страхова сума (страхове покриття) за договором особистого страхування туристів, у межах якої проводяться виплати страхового забезпечення, може бу-ти встановлена в будь-якому розмірі, узгодженому із страховиком.

Виплата страхового забезпечення проводиться, якщо страховим випадок відповідає страховим подіям, визначеним у договорі, а також правилам і умо-вам страхування.

При страхуванні туристів до страхових подій відносять, як правило, смерть (загибель), а також короткочасні, несподівані, ненавмисні захворювання і не-щасні випадки (отруєння, травмування тощо), що відбулися тільки в місцях, передбачених турпутівкою, а не у випадкових барах, кафе, під час прогулянко-вих катань на водних лижах, дельтапланах, конях тощо.

Страховими подіями при особистому страхуванні туристів не можуть вва-жатися хвороби хронічного, інфекційного і рецидивного захворювання (серце-во-судинні, онкологічні, туберкульозні), зубні та інші хвороби.

Оскільки страхування туристів в Україні є справою добровільною і потен-ційний турист може придбати поліс (сертифікат) у будь-якій із страхових ком-паній, що займаються страхуванням туристів, то він перед укладенням догово-ру обов'язково повинен дізнатися умови страхування, за якими страховими подіями проводиться страхування. І якщо турист порушить або не викопає хоч би одну з перерахованих умов, страховик залишає за собою право невиплати стра-хової суми. В умовах особистого страхування туристів указуються такі санкції, на які не поширюється страхова відповідальність. Наприклад, до санкції на