Фаза 2 — ковзання на правій лижі з відштовхуванням цією ж ногою — починається з моменту виведення махової (лівої) ноги вперед-в сторону і закінчується відривом правої лижі від снігу. Тривалість фази — 0,19—0,25 с. При ковзанні на правій лижі в цій фазі махова (ліва) нога рухається вперед — убік під кутом 10—14 до напряму руху. При цьому проекція маси тіла лижника зміщується убік русі махової ноги.

Коньковий хід без махання руками, так само як і з маханням, застосовується за хороших умов ковзання на рівнині, пологих спусках і при розгоні на крутіших спусках, коли швидкість вища 7 м/с.

Низька стійка, нерухоме положення рук перед грудьми при високій швидкості пересування забезпечують зменшення сили опору повітря. Цей хід економічний завдяки невеликій парусності, великій довжині ковзання, невисокому темпу рухів.

Довжина циклу—7-12 м, тривалість—0.9-1.4 с, середня швидкість в циклі—6-9 м/с, темп — 42-66 циклів в хвилину.

ДВОКРОКОВИЙ КОНЬКОВИЙ ХІД.

Фаза 1 – ковзання на лівій лижі з відштовхуванням правою рукою – починається після відштовхування правою ногою і закінчується відривом правої палиці від опори. Тривалість фази – 0,12-0,15 с.

Опорну (ліву) ногу лижник під час ковзання починає плавно випрямляти в колінному і тазостегновому суглобах. Махову ногу, поступово згинаючи її в колінному і тазостегновому суглобах і при цьому утримуючи лижу під колишнім кутом до основного напряму руху, лижник підтягає до опорної ноги. П.ц.м.т. лижника починає переміщатися на передню частину стопи опорної ноги.

Фаза 2 – ковзання на лівій лижі з відштовхуванням лівою ногою. вільне одноопорне ковзання на правій лижі, ковзання з одночасним відштовхуванням руками, ковзання з одночасним відштовхуванням руками і ногою (правої), ковзання з відштовхуванням правою ногою.

При подоланні підйомів в циклі цього ходу виділяють наступні фази: вільне одноопорне ковзання, ковзання на лівій лижі з відштовхуванням лівою ногою, ковзання на лівій лижі з відштовхуванням лівою ногою і руками (рукою), ковзання на правій лижі з одночасним відштовхуванням руками, ковзання на правій лижі з відштовхуванням правою ногою і руками (рукою), ковзання на правій лижі з відштовхуванням правою ногою.

Одночасний однокроковий коньковий хід

Цей хід — найскладніший в координаційному відношенні, оскільки при кожному ковзаючому кроці розгинання поштовхової ноги супроводжується нахилом тулуба і відштовхуванням руками.

Аналіз рухів циклу ходу доцільно починати з моменту закінчення відштовхування ногою.

Цикл ходу складається з двох ковзаючих кроків. Кожен крок включає відштовхування ногою (правої або лівої), одночасне відштовхування руками і одноопорне ковзання. Виконавши цикл, лижник долає на рівнині б—15 м, на підйомах 4—10 м за 1,2—2 с при середній швидкості 3,5—8,5 м/с. Темп ходу — 30—50 циклів в 1 хв, час відштовхування ногою — 0,25— 0,45 с. руками — 0,25—0,40 с.

При пересуванні на рівнині і на пологих підйомах в циклі розрізняють чотири фази (у одному ковзаючому кроці):

вільне одноопорне ковзання, ковзання з одночасним відштовхуванням руками, ковзання з одночасним відштовхуванням ногою і руками, ковзання з відштовхуванням ногою.

Із збільшенням крутизни підйому фазова структура ходу декілька змінюється. У цих умовах відштовхування руками починається майже одночасно з відштовхуванням ногою і в циклі ходу виділяється три фази: вільне одноопорне ковзання, ковзання з одночасним відштовхуванням ногою і руками, ковзання з відштовхуванням ногою.

Поперемінний коньковий хід

Поперемінний коньковий хід застосовується на підйомах великої крутизни (більш 8°), а також при м'якій лижні і поганих умовах ковзання на менш крутих підйомах. Хоча цей хід якнайменше швидкісний, значення його недооцінювати не можна.

Цикл ходу складається з двох ковзаючих кроків, в процесі яких лижник двічі по черзі (поперемінно) відштовхується

руками.

Довжина циклу 3-4.5 м. тривалість- 0,8-1,15 с. середня швидкість в циклі — 3.5- 5 м/с. темп ходу 55-75 циклів в 1 хв., час відштовхування ногою -0.2—0,3 с. рукою — 0.25—

0,35 с.

Залежно від крутизни підйомів, темпу пересування, технічної майстерності спортсмени застосовують два варіанти поперемінного конькового ходу.

У першому варіанті закінчення відштовхування рукою співпадає з початком відштовхування ногою, а частіше за зусилля руки до ноги накладаються. При цьому варіанті швидкість підтримується за рахунок частоти кроків при укороченні ковзаючого кроку. Цей варіант ходу застосовують на крутих підйомах, за поганих умов ковзання, при фізичній втомленості, коли спортсмен не може достатньо могутньо відштовхнутися.

У другому варіанті є фаза вільного одноопорного ковзання (після відштовхування рукою і перед відштовхуванням ногою) .

Розглянемо послідовність рухів в першому варіанті поперемінного конькового ходу.

Фаза 1 — ковзання на лівій лижі з відштовхуванням правою рукою — починається з відриву правої лижі від снігу і триває до виведення махової (правої) ноги вперед-в сторону. Тривалість фази — 0,16—0.21 с.

Ковзання в цій фазі підтримується активним розгинанням правої руки в плечовому і ліктьовому суглобах, а також незначним (2—3°) нахилом тулуба. Опорну (ліву) ногу лижник при ковзанні розгинає в колінному суглобі на 24—28°, в тазостегновому — на 20—24°, а гомілка нахиляє на 7—10°,

Махову (праву) ногу разом з лижою гонщик підтягає до опорної ноги, поступово згинаючи в колінному суглобі. При цьому кут між лижою і напрямом руху не міняється, п'ята стопи підводиться до опорної