В 1848 році виконавці коледжів Ітона, Нарроу, Шрюсбері зібралися в Кембриджі для опрацювання правил гри. В результаті дискусії появились „Кембріджські правила”, якими, між іншим, ніхто не користувався. В 1862 році в Кембриджі розроблені нові правила, які теж були скоро забуті. В 1863 році 23 жовтня в Лондоні була заснована Англійська футбольна асоціація, яка затвердила перші правила в 13 пунктів.

1 грудня 1863 року ці правила були опубліковані в газетах і в подальшому дістали загальне визнання. Так народився сьогоднішній футбол. В подальші роки правила уточнювались і змінювались. Сьогоднішні правила гри в футбол значно відрізняються від попередніх, хоч і зберегли багато загального з ними, тому що суть гри не змінилася.

Британці не тільки придумали футбол, але й знайшли головне організаційної форми його існування та розвитку. В Англії ще до офіційного розмежування футболу з регбі виник перший футбольний клуб („Шаффілд Юнайтед” 1855). Там вперше був проведений загальнонаціональний турнір та засновано спеціальний приз для переможця (Кубок Англійської асоціації – 1871р.). В Англії була винайдена спеціальна вдосконалена форма футбольних змагань – кругова, а в 1888 році по цій системі був проведений 1-й національний чемпіонат (першість національної ліги).

Англійці першими задумали 1 формування національної збірної команди з кращих гравців всіх клубів і були учасниками першого в історії футболу міжнародного матчу збірних Англії та Шотландії – 1872 році, який закінчився рахунком 0:0.

Англійці змогли відкрити гідність футболу другим націям. В останні роки XIX ст., з допомогою англійських емігрантів, службовців британських компаній, моряків нова гра набула популярності в Європі та Південній Америці.

На цих континентах з 1902 року проводяться міжнародні зустрічі.

В 1904 році з ініціативи європейських країн (Бельгії, Данії, Нідерландів, Швейцарії) була організована ФІФА (Міжнародна федерація футбольних асоціацій). Англія приєдналась до ФІФА в 1905 році, але в дальнішому декілька разів покидала її, виражаючи зверхність по відношенню до „другосортного” континентального футболу. Англійці давали зрозуміти, що вирішувати важливі питання можуть тільки першовідкривачі (остаточно Англія ввійшла в ФІФА в 1946 році).

Країни Латинської Америки ввійшли в ФІФА починаючи з 1912 року (Аргентина). В наш час ФІФА об’єднує футболістів близько 170 країн і являється найбільшою міжнародною спортивною організацією, масштаби діяльності якої відповідають величезній популярності футболу в світі. З 1908 року футбол включений в програму Олімпійських ігор. В першому олімпійському турнірі приймало участь 7 країн. Перемогла збірна Англії.

Олімпійські ігри 1924 року відкрили новий етап в розвитку світового футболу. Було покладено початок зустрічам команд Європи і Південної Америки – континентів, де футбол дістав найбільше розповсюдження та розвиток. На конгресі ФІФА в 1928 році (Амстердам) було вирішено проводити чемпіонат світу раз в 4 роки в проміжку між Олімпійськими іграми.

Олімпійські турніри до цього часу почали втрачати роль всесвітніх футбольних форумів, оскільки в багатьох країнах світу пустив коріння професіоналізм і кращі гравці втратили статут любителів, а слідом і право виступати на Олімпійських іграх. Появилась гостра необхідність в таких змаганнях, в яких могли б виборювати першість всі кращі гравці та команди світу незалежно, хто в їх складі –професіонали чи любителі. Такими змаганнями стали чемпіонати світу.

І-й чемпіонат світу відбувся 1930 року в Уругваї. Господарі чемпіонату стали переможцями. Загально признаними лідерами світового футболу являються збірні Німеччини, Аргентини, Бразилії, Франції, Італії, Голландії, Англії. Крім турнірів всесвітнього масштабу, велику вагу придбали континентальні чемпіонати. Старший з них  _чемпіонат Південної Америки, який розігрується з 1916 року.

В Європі першість розігрується з 1960 року, популярність турніру росте з кожним роком, від розиграшу до розиграшу. Аналогічні змагання проводяться в Африці і Азії. Міжнародні змагання для клубних команд розігруються з 1927 року (кубок Мітрони) для країн Центральної Європи.

З 1956 року по ініціативі спортивної французької газети „Екін” (Команда) проводяться змагання на Кубок Європейських чемпіонів для клубних команд.

З 1960 року проводиться міжконтинентальний кубок для клубних команд Європи та Південної Америки.

З 1961 року проводиться турнір „Кубок переможців кубків” для європейських країн.

Починаючи з 1966 року українські команди беруть участь в Європейських турнірах: „Кубку Європейських чемпіонів”, „Кубку переможців кубків”, Кубок УЄФА. Слабкі виступи наших команд в цих турнірах пояснюються тим, що в цей час був складений невигідно за часом календар, відсутність в команд необхідного міжнародного досвіду для клубних команд.