. Серед історичних пам'яток міста — Личаківське кладо-вище, яке існувало вже у XVI ст. Багато надгробних пам'ят-ників має значну мистецьку цінність. Тут поховані видатні львів'яни: Іван Франко, Соломія Крушельницька, М. Шаш-кевич та ін..

У Львові багато зелених насаджень. До найкращих міських парків належить Високий замок, створений у XIX ст. навколо залишків княжого замку.

За горою Лева розкинувся історико-ландшафтний парк «Знесіння», на території якого розташований музей народ-ної архітектури і побуту. Перший експонат — дерев'яну церкву — привезли сюди в 1930 р.

У верхній частині Стрийського парку (1879 р.) зберег-лось кілька будівель, споруджених у 1894 р. з нагоди про-ведення в місті крайової виставки.

ТІ Те один міський парк — Залізна Вода.

У Львові діють 9 театрів, філармонія, органний зал, цирк. У місті функціонує 24 музеї. Одним із найстаріших і найбільших музеїв України є Львівський історичний музей, розміщений у чотирьох будівлях на площі Ринок.

Фонди Національного музею, заснованого в 1905 р. ми-трополитом А. Шептицьким, налічують понад 100 тис. експо-натів, серед яких - унікальне зібрання українського іконопи-су XIV—XVIII ст., рукописи і стародруки, гравюри, твори скульптури, живопису, народного прикладного мистецтва.

Експозиція Львівської картинної галереї започаткована колекцією живопису, зібраною протягом 1903-1906 рр. на пожертвування львів'ян. Крім того, львівським магістратом було придбано кілька приватних зібрань.

Сьогодні у фондах галереї понад 53 тис. живописних полотен європейських і вітчизняних майстрів XIV—XX ст., творів декоративно-вжиткового мистецтва. Відділами музею є комплекси Золочівського, Одеського і Підгорецького замків.

Місто Золочів уперше згадується близько 1443 р. З 1634 р. замком-фортецею володів Я. Собеський — батько майбутнього польського короля Яна III.

У 1802 р. замок придбаний поміщиками Комарницьки-ми і перебудований на цивільну споруду. З 1840-х рр. за-мок — власність австрій-ського уряду, розпорядженням якого приміщення переобладнано під військові казарми. З 1870-х років замкові будівлі використовувались австрій-ською владою як в'язниця і приміщення суду.-

Золочівський замок майже повністю зберігся до наших днів.

Серед пам'яток Золочева — оборонний двір (за іншим припущенням — арсенал), датований XIV ст.

У селищі Одеське уцілів найстаріший в Україні замок. У документах 1327 р. Олесько згадується як володіння кня-зя Болеслава-Юрія П Тройденовича. В середині XIV ст. за-мок стає власністю князя Любарта, а пізніше — угорського графа Емерика Бубека. В 1432 р. він переходить до Яна з Сенна, який модернізував замкову споруду, перетворивши її на палац.

З XVI ст. замком володіє воєвода Ян Данилович, який оточив його системою валів і ровів, добудував галереї і здійснив внутрішнє перепланування. Паралельно з цим біля замку закладено регулярний італійський парк.

У 1629 р. в Одеському замку народився майбутній польський король Ян Собеський, а в 1639 р. — Михайло-Корибут Вишневецький. Олесько дістав назву «колиски ко-ролів».

Ян III Собеський у 1683-1687 рр. відремонтував і добу-дував замок, що перетворився на розкішну королівську ре-зиденцію, оточену парком. Але вже в 1725 р. він був прода-ний сином короля .Костянтином. За наступних господарів, Жевуських, замок прийшов у занепад.

У 1882 р. замок перейшов у власність галицького само-врядування. У 1892 р. він був викуплений і відреставрова-ний польським громадським комітетом опіки над пам'ятка-ми, набувши вигляду, який він мав на початок XVIII ст. Під час Першої світової війни замок був зруйнований. Частко-ва реставрація була здійснена в 1930-х рр., а повна — в 1963-1975 рр. Сьогодні в музеї-заповіднику «Олеський за-мок» розміщується відділ Львівської картинної галереї, де експонуються твори живопису, скульптури, декоративно-вжиткового мистецтва Х-ХУПІ ст.

В Одеську зберігся також готичний костьол 1481 р.

У селі Підгірці в 1635-1640 рр. на місці давніх укріплень споруджено замок за проектом французького" інженера Г. Боплана на замовлення коронного гетьмана С. Конєц-польського. Він є центральною спорудою великого архітек-турного ансамблю, що включає парк із парковими споруда-ми XVII—XVIII ст. і костьол Св. Іосифа (1766 р.).

В 1720 р. замок став власністю Вацлава Жевуського, який зібрав велику бібліотеку, цінну колекцію живопису, зброї, меблів.

Наприкінці XVIII ст. замок почав занепадати, багато цінних творів мистецтва було втрачено.

В 1997 р. замок передано Львівській картинній галереї і розпочато реставрацію.

В Підгірцях збереглась пам'ятка дерев'яного зодчества -церква XVIII ст.

Поморянський замок споруджений у першій половині XVI ст. на місці дерев'яної фортеці XV ст. Він не раз вит-римував тривалу і не раз відбудовувався. Замок був улюб-леною садибою короля Яна III Собеського. Після його смерті замок переходив від одних власників до інших і по-ступово втратив свій початковий вигляд.

Місто Жовква (в 1368-1560 рр. — Винники; в 1951-1991 рр. — Нестеров).

Село під назвою Винники перейшло у власність магната Жолкевського, який збудував тут замок і перейменував його на свою честь. Невдовзі новостворене місто стало відоме своїми ярмарками і місцевими умільцями — різьбярами, ма-лярами, ювелірами. У Жовкві діяли школи, кілька бібліотек.

У місті збереглась середньовічна забудова його цент-ральної частини.

Серед архітектурних пам'яток міста виділяється кос-тьол Св. Лаврентія, (1606 р.), в якому поховані Жолкевські, Собеські і Даниловичі. Тут збереглись надгробні пам'ятни-ки з червоного, чорного і білого мармуру.

В місті уціліли також замок (1594 р.), домініканський монастир-фортеця з келіями (1653 р.) і стінами (1655 р.), Троїцька церква Василіанського монастиря (1612 р.) із дзвіницею, синагога (1692 р.). Церква Різдва на Винниках (1705) і Троїцька (1720) церква є зразками місцевого де-рев'яного зодчества.

У Жовкві, за версією І. Крип'якевича, народився і на-вчався в місцевій братській школі Б.Хмельницький.*

Цінні архітектурні пам'ятки збереглися в
Дрогобичі. Місто виникло приблизно в сере-
дині XIII ст. як укріплена фортеця. Костьол Св.
Варфоломія зведено на місці