У Зваричі, передмісті Дрогобича, поблизу від старих со-леварень стоїть дерев'яна церква Воздвиження чесного хре-ста, збудована в 1613 р. В інтер'єрі зберігся настінний жи-вопис ХУІІ-ХУНІ ст.

На околиці Старого Дрогобича збереглась дерев'яна церква Св. Юрія, час спорудження якої не встановлено.

Більшість літературних джерел засвідчує, що вона була пе-ревезена у Дрогобич у 1657 р. з с. Надіїв і поставлена на місці старого храму, спаленого в 1499 р. під час татарсько-го набігу. В церкві збереглись монументальний позолоче-ний іконостас і тематичні розписи XVII ст., які суціль вкри-вають стіни всіх приміщень.

У Дрогобичі уцілів оборонний монастир кармелітів, за-снований наприкінці XVII ст. Один із монастирських храмів, перетворений на греко-католицьку церкву Св. Трійці, функ-ціонує й сьогодні.

У Дрогобичі народився Юрій Котермак - професор Краківського, ректор Болонського університетів.

В селі Нагуєвичі (до 1240 р. — Сольне, пізніше — Ба-шево, або Дашево) народився І. Франко. Тут діє його му-зей-садиба. При в'їзді в село починається «стежка Івана Франка» — художньо-меморіальний комплекс роботи сту-дентів і викладачів Львівської академії мистецтв.

У місті Броди збереглись залишки середньовічних укріплень і палацу XVI—XVII ст. Уціліли земляний обо-ронний вал, два бастіони, каземати (XVII ст.), а також кілька церков — Пресвятої Богородиці (1600), Св. Юрія (XVI-XVIII ст.), Троїцька із дзвіницею (1726), костьол (1662) і синагога (1742).

У с. Воля-Висоцька є церква Св. Миколая 1598 р. з іконостасом 1655 р. і розписом, виконаним відомим ху-цожником І. Рутковичем з м. Жовква.

У с. Івано-Франкове (до 1945 р. — Янів) — колишній фортеці XVII ст. — зберігся лише костьол (1614), перебудо-ваний у більш пізній період, у якому похована мати польсь-кого короля Станіслава Августа.

У селі Лаврів розташований монастир із церквою та зборонною вежею, де, за переказами, був похований князь Лев Данилович. Монастир зазнав численних руйнувань І пожеж. У монастирській церкві збереглися фрески XV— XVI ст.

Поблизу Крехова розташований Василіанський монас-гир, заснований близько 1618 р. На його території зберегли-

ся Миколаївська церква, келії, оборонна вежа-дзвіниця (XVIII ст.). Тепер на його території діє Вища духовна семінарія. За селом встановлено також пам'ятний знак на честь перемоги в польсько-турецькій війні 1672-1699 рр.

Ще один пам'ятний знак на честь перемоги в польсько-турецькій війні 1672-1699 рр. стоїть у селі Глинське. Тут збереглось також давньоруське городище.

В селищі Підкамінь зберігся ансамбль домініканського монастиря (XVII—XVIII ст.), який складається з Возне-сенського костьолу (1612-1695), келій, оборонних стін з во-ротами, дзвіницею і баштами. Пам'ятка барокової архітекту-ри — каплиця Параскеви П'ятниці (1739-1741).

Село Кульчиці пов'язане з іменами трьох гетьманів Війська Запорозького: П. Конашевича-Сагайдачного, М. Жмай-ла, І. Сулими. В селі народився Юрій Франц Кульчицький.

У м. Рудки у Вознесенському костьолі (1728 р.) похо-ваний польський драматург О. Фредро.

В с. Муроване є парк XVII—XIX ст., посеред якого збереглись залишки замку XVI ст. з валами, ровами, земля-ними укріпленнями. В XVII ст. ним володіли Мнішеки. За-мок був зруйнований під час Першої світової війни.

В селі Оброшине розташований палацовий комплекс 1730 р., до якого входять палац, службові приміщення, ого-рожа з воротами і парк. Цей палац був літньою резиденцією львівського римо-католицького архієпископа.

Перші згадки про замок, розташований на околиці села Свірж, відносяться до XV ст., хоча від тих часів залиши-лись лише фрагменти мурів, зведені в XVI—XVII ст. Під час Першої світової війни замок був пошкоджений, а в 1920 р. відреставрований. На території прилеглого парку зберігся костьол (1541 р.).

Старовинний Самбір (попередні назви — Погонич, Новий Самбір, Нове Місто) багатий на пам'ятки фор-тифіка-ційного будівництва. Тут збереглися фрагменти зем-ляного валу, костьол бернардинців з келіями (1751 р.), церква Різдва Богородиці (1728 р)., що була оточена обо-ронним муром, костьол .(XVI—XVII ст.) з бійницями. В

кінці XVIII — на початку XIX ст. були перебудовані рату-ша (XVII ст.), оборонний двір, міський і цеховий арсенали, домініканський монастир (1406 р.), монастир бригідок та єзуїтський монастир (1680 р.).

У с. П'ятничани збереглася сторожова башта (XV— XVI ст.), в якій функціонує відділ Львівської картинної галереї.

В с. Сусідовичі розташований укріплений монастир кармелітів XVI—XVIII ст. з високим оборонним валом.

У селі Червоне (колишня назва — Ляцьке) зберігся па-лацовий комплекс XVIII — першої половини XIX ст., збу-дований у стилі ампір.

6.1.2. Івано-Франківська область розташована на заході країни, в межах Передкарпаття та Українських Карпат. Південні райони області межують з Румунією. Площа області — 13,9 тис. кв. км (2,4% території України). Національний склад населення однорідний: українці складають 96,3% від його загальної чисельності. В гірських районах виділяються етнічні групи — гуцули і бойки.

Територію області пересікає 8286 річок, які належать до басейнів Дністра і Пруту. Річки в основному гірські. Озера нечисленні.

В області налічується 366 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі перший в Україні національ-ний парк — Карпатський, розташований біля верхів'я Пруту. Серед природних рекреаційних ресурсів області - спри-ятливий клімат, джерела мінеральних вод і запаси лікуваль-них грязей. Кліматичні курорти (Косів, Ворота, Шешори, Яремча та ін.) зосереджені переважно в південно-східній ча-стині області. Серед них одним із найбільш популярних є Яремча. Тут лікують ревматизм, захворювання опорно-ру-швого апарату, нервової системи, легенів та ін.

Мінеральні води