Родовища лікувальних грязей відомі в Городенківсько-му, Рогатинському і Долинському районах.

В області є 18 готелів. Туристів приймають готель «Верховина», туристські бази «Прикарпаття» (Івано-Франківськ), «Гуцульщина» (Яремча), «Карпатські зорі» (Косів), «Сріблясті водоспади» (с. Шешори), «Смерічка» (с. Люча), «Гірська» (с. Яблуниця). Турбази «Гірська» і «Гуцульщина» і туристський готель «Верховина» обладнані лижнобуксирувальними підйомниками.

Селище Ворохта є центром підготовки збірних команд України із зимових видів спорту.

В с. Ворохта є збудований у XVIII ст. найменший з усіх гуцульських храмів.

Традиційними стали міжрегіональні гуцульські фести-валі і міжнародні фольклорні фестивалі в Коломиї, міжоб-ласні фестивалі («Покутські візерунки») в Городенці, фес-тивалі сучасної української пісні («Золотий тік») у Бурштині.

В області діє 11 музеїв із 6 відділами.

Івано-Франківський краєзнавчий музей створено в 1939 р. як історико-краєзнавчий на основі фондів Покутсь-кого музею в Станіславі, Жаб'ївського музею «Гуцульщина» та окремих приватних колекцій. Його зібрання налічує близько 120 тис. експонатів, серед яких — археологічні знахідки, природнича, нумізматична колекції, твори живо-пису, скульптури, іконопису, національний одяг, вишивка, художні вироби з металу, шкіри, зразки художнього різьб-лення, побутові предмети, документи. Музей розташований у приміщенні колишньої міської ратуші.

Музей має кілька філіалів: літературний музей Прикар-паття, літературно-меморіальний музей І. Франка (с. Кри-ворівня), історико-архітектурний музей «Скит Манявсь-кий» (с. Маняви), літературно-меморіальний музей Л. Мартовича (Торговиця).

В с. Криворівня щоліта в період з 1900 по 1914 рік відпочивав І. Франко. Сюди двічі в (1910 і 1911 рр.) приїздив М. Коцюбинський, якого ці місця надихнули на створення повісті «Тіні забутих предків».

У сусідньому селі Красноїлів Г. Хоткевич у 1906 р. за-снував самодіяльний гуцульський театр. Режисером театру був також Лесь Курбас.

На запрошення Г. Хоткевича Криворівню відвідали К.- Станіславський і В. Немирович-Данченко.

Поблизу с. Манява на вузькій терасі між горою Воз-несінкою і крутим берегом гірської річки Ватере (Скитець) розташований комплекс споруд монастиря-скиту, засновано-го в 1611 р. В XVII ст. сформувався ансамбль споруд, від яко-го до наших днів дійшли фрагменти мурів, в'їзна башта-дзвіниця, оборонна башта, висока башта («Скарбниця»), руїни трапезної, монастирських келій, ще однієї в'їзної башти.

Пам'яткою природи є Манявський водоспад.

Музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Й. Кобринського засновано в Коломиї в 1926 р. Його фонди налічують понад 20 тис. одиниць. В експозиції пред-ставлені такі види народного мистецтва, як художня оброб-ка дерева, металу, шкіри, а також гончарні, ткацькі вироби, вишивка, національний одяг, писанки, живопис. Інтерес представляє, зокрема, техніка іконопису на склі.

В області зареєстровано 3477 пам'яток історії і культу-ри. Архітектурна спадщина включає 1359 пам'яток.

В м. Галич у 1994 р. створено національний заповідник «Давній Галич» на базі комплексу пам'яток давньоук-раїнської історії і культури. Він включає Галицьке городи-ще X—XIII ст. в с. Крилос, храм Св. Пантелеймона в с. Шев-ченкове — унікальну пам'ятку архітектури XII—XIII ст. Церква Св. Пантелеймона споруджена близько 1200 р. В

середині XIV ст. вона була передана католикам і відтоді відома як костьол Св. Станіслава. Храм неодноразово зазна-вав руйнувань. У 1926 р. його частково відремонтували, а в 1997-1998 рр. пам'ятка була відреставрована, набувши свого початкового вигляду. Біля храму стоїть дзвіниця (1611 р.). В місті також збереглися церкви Різдва Христового і Ус-пенська, митрополичі палати, фундаменти Успенського со-бору, відомою з літописів, руїни замку (ХІУ-ХУІІ ст.).

На території заповідника розташовані також музей історії давнього Галича і музей народної архітектури і побуту.

Ш

Івано-Франківськ (до 1962 р. — Станіслав,
названий так на честь його власника С. Потоць-
кого) збудований на місці с. Заболотів. Стару
міську фортецю було розібрано і на її місці спо-
руджено єзуїтський костьол (1788-1812 рр.).
Серед архітектурних пам'яток міста — Костьол
Пресвятої Діви Марії (1669-1703), розташований в історич-
ному центрі Івано-Франківська. Під будівлею містилась ро-
дова усипальниця Потоцьких. Зберігся в місті також замок
Потоцьких кінця XVII ст.

У 1677 р. місцева вірменська громада одержала право на внутрішнє самоврядування. У зв'язку з цим у місті було створено два магістрати: українсько-польський і вірменський. Тривала російсько-турецька війна зруйнувала торговельні зв'язки краю з дунайськими князівствами, в результаті чого в 1769 р. більшість вірменських купців переселилася за Кар-пати, і вірменська громада втратила своє самоврядування. В місті збереглась вірменська церква XVIII ст.

В містечку Богородчани розташований ансамбль домініканського монастиря, який включає костьол (1742-1761) і палати з келіями (1762).

В с. Гошів зберігся монастир Св. Василія Великого. Він був заснований близько 1570 р. південніше від того місця, це стоїть тепер, і перенесений на нову ділянку в 1780 р. В минулому він був широко відомий у Галичині своєю чудо-творною іконою.

Музей має кілька філіалів: літературний музей Прикар-паття, літературно-меморіальний музей І. Франка (с. Кри-ворівня), історико-архітектурний музей «Скит Манявсь-кий» (с. Маняви), літературно-меморіальний музей Л. Мартовича (Торговиця).

В с. Криворівня щоліта в період з 1900 по 1914 рік відпочивав І. Франко. Сюди двічі в (1910 і 1911 рр.) приїздив М. Коцюбинський, якого ці місця надихнули на створення повісті «Тіні забутих предків».

У сусідньому селі Красноїлів Г. Хоткевич у 1906 р. за-снував самодіяльний гуцульський театр. Режисером театру був також Лесь Курбас.

На запрошення Г. Хоткевича Криворівню відвідали К.- Станіславський і В. Немирович-Данченко.

Поблизу с. Манява на вузькій терасі між