Правильний режим створює хороші умови для фізичного і психічного розвитку дитини, забезпечують його врівноваженість, бадьорість, оберігає нервову систему від перевтоми.

Батькам необхідно разом з лікарем встановити індивідуальний режим дня дитини в залежності від віку і стану здоров'я та інших умов.

На протязі першого року життя у відповідності з поступовим збільшенням працездатності і виносливості нервової системи режим дня змінюється 4 рази. Переводити дитину на наступний режим по віку слід поступово і лише в тому випадку, якщо він вже готовий до цього переходу.

Новонароджена дитина спить 20-22 години на добу, і їй встановлюють лише режим годування. З кінця першого місяця і до 2,5 –3-х місяців дитину годують 7 раз через 3 години чи в залежності від стану та індивідуальних особливостей 6 раз через 3,5 години.

Вона спить 4 рази по 1,5 – 2 години і бадьорість між годуваннями в 1 – 1,5 години. Загальна протяжність сну 16 –18 годин. Цей режим оприділяється, як режим № 1.

У віці від 3 до 5-6 місяців дитину годують 6 раз на добу через 3,5 години. До 4–4,5 місяців денний сон складає 4 рази, а з 4,5 до 6 місяців– 3 рази по 1,5-2 бадьорість між годуванням, 1,5-2 години. Загальна протяжність сну 16-16,5 годин надобу .Це режим № 2.

З 5-6 до 9-10 місяців дитину годують 5 разів через 4 години, час бадьорості між годуванням збільшується до 2-2,5 годин, загальна кількість сну на добу 15-16 годин, причому на денний сон відводиться по 1,5-2 години 3 рази. Це є режим № 3.

З 9-10 місяців і до 1 року діти перебувають у бадьорому стані до 3-3,5 годин між годуванням, їх переводять на дворазовий денний сон, загальна добова протяжність якого складає 14,5-15 годин, кількість годувань 5 раз через 4 години – режим № 4.

У дітей другого і третього року життя досить швидко наростає здатність до довготривалої активної бадьорості. Діти до 1,5 року сплять 2 рази.. По фізіологічним нормах перший денний сон дитини може продовжуватись 2-2,5 години, а другий – 1,5-2 години.

Якщо протяжність кожного сну поступово скорочується, не слід поспішати переводити малюка на один сон. Нехай він краще спить 2 рази по 40-60 хвилин, ніж раз 2,5-3 години, оскільки при цьому неперервної бадьорості залишається протяжним.

Після 1,5 року діти сплять один раз, бажано 3-3,5 години протяжність бадьорості збільшується до 4,5-6 годин, а добовий сон до 3-х років зменшується до 13-12 годин. На другому, третьому році життя діти отримують їжу 4 рази на добу.

Слід будувати режим так, щоб дитина була бадьорою зразу після годування і спала після того, як пограється.

Але малюк не може розвиватися правильно без достатньої фізичної активності. Встановлено, що у 2-х річних дітей на активні рухи припадає 70% часу бадьорості, а в 3-х літніх – не менше 60%.

Включаючи в режим дня заняття фізичною культурою (вправами), слід строго зберігати відповідні дозування і послідовність виконання різних вправ.

1.3 Закалювання.

Закалювання дітей – основне профілактичне міпорпиємство, яке сприяє вихованню здорового покоління. Діти дуже чутливі до недостатності свіжого повітря. Знаходячись довгий час в погано провітрюваному приміщенні, вони стають в'ялими, роздратованими. порушується сон, знижується апетит, появляються головні болі, підтошнювання, розвивається малокрів'я. Пристосування дитини до фізичних факторів навколишнього середовища вироблюється поступово, оскільки захисні реакції у новонародженого розвинуті слабо. З віком проходить розвиток і диференціація центральної нервової системи, удосконалення ряду функціональних систем організму, в тому числі і системи теплорегуляції, особливо важливої для закалювання організму. Закалювання дитини треба починати з перших днів життя і проводити систематично, обережно, враховуючи, що ряд органів і систем дитини ще функціонально незрілі.

Закалені діти легко переносять холод, жару, менше здатні до простудних захворювань, не хворіють рахітом, вони рухливі і життєрадісні. Проте використання засобів закалювання для оздоровлення хворих і ослаблених дітей потребують особливого підходу. Свіже, чисте повітря гарно діє при любих захворюваннях, його широко застосовують під час денного сну. Особливо корисне перебування на відкритому повітрі і літом і зимою дітям зі захворюваннями органів кровообігу і дихання. Загальні повітряні ванни в приміщенні, в залежності від стану дитини скорочують і обмежуються частковими і короткочасними оголеннями тіла під час зміни одягу.

Для грудної дитини температура повітря, як в кімнаті так і на вулиці при повітряній ванні не нижче 22єС. Після відповідних перебувань температур при повітряній ванні може бути 20є і 18є. Повітряні ванни слід проводити обережно, протяжність їх спочатку не повинна перевищувати 2-3 хв. Поступово час збільшувати, і для дітей до 6 місяців доводять до 15 хв., а для дітей 6-12 місяців до 20-25 хв. Процедуру можна повторювати 2 рази в день.

Дуже корисно закалювання водою. Роблять це з допомогою гігієнічних ванн, вмивання, обмивання стоп, а також обтирання і обливання. До закалювання водою приступають поступово і обережно. з 3-4 місяців можна використовувати вологі обтирання. Перш ніж приступати до процедури необхідно порадитись з лікарем, а потім попередньо підготувати шкіру дитини до цієї процедури. Для цього сухою фланеллю чи кусочком м'якої шерстяної тканини щоденно ранком розтирають тіло, руки і ноги дитини до рожевого кольору. Через 1,5-2 тижня можна переходити до обтирання водою. Рукавицею з мохнатої тканини, змоченій у воді і віджатій, обтирають спочатку руки, потім груди, живіт, спину, ягодиці, ноги дитини.

Одразу ж витирають змочену частину