Похила (асиметрична постава) виникає при асиметричному положенні плечового поясу і тазу, різній довжині ніг чи похилому положенні тазу. Якщо не прийняти міри для виправлення постави можуть виникнути зміни в міжхребцевих дисках. та кістковій тканині, характерні для важкого захворювання - сколіозу.

Таким чином, різні порушення постави хоча і складають групу функціональних розладів опорно-рухового апарату і не являються в повному розумінні захворюваннями, проте, супроводжуючись порушеннями функцій нервової системи та ряду внутрішніх органів, роблять організм дитини більш придатним до цілого ряду захворювань, і в першу чергу хребта. Тому важливо забезпечити нормальний і правильний розвиток скелету, і особливо хребта – складної динамічної системи, до того ж хребет виконує захисну функцію для спинного мозку.

Не слід довго носити дітей на руках, рано садити дитину, передчасно навчати ходьбі. не рекомендується вкладати спати на м'якому матраці, возити в м'яких колисках (типу шезлонгу). Постіль дитини не повинна бути надмірно м'якою, а подушка високою. Для дітей з порушеннями постави твердий матрац (волосяний, трав'яний чи ватний) кладеться на щит з дошки чи фанери.

Особливо псує поставу неправильне положення при читанні, лежачи на боці, також при грі чи за столом. Потрібно сидіти так, щоб мати опору для ніг, спини і рук в асиметричному положенні голови, плечового поясу, тулуба, рук, ніг. Якщо ноги не дістають до підлоги, підставити під них лавочку, щоб ноги в тазобедрових суглобах і колінних були зігнуті під кутом 90є. Сидіти на стільці потрібно так, щоб спина щільно прилягала до спинки крісла, голова похилена вперед, відстань від очей до столу 30 см.

Для виправлення постави рекомендується певний комплекс вправ, які мають поєднуватись з ранковою гімнастикою, рухливими іграми, систематичним закалюванням.

Формування скелету не закінчується навіть у шкільні роки, тому часто діти, особливо слабо фізично розвинуті мають плоскостопію. Через недостатність розвитку м'язів та зв'язок опорно-рухового апарату чи в результаті перенесення захворювань настає поступове ущільнення ступні. Ущільнена стопа не коригується.

Будь-яка патологічна зміна ступні негативно впливає на опорну функцію нижніх кінцівок. Діти швидше втомлюються, погіршується їх самопочуття, знижується працездатність.

Дошкільнятам, які мають плоскостопість, під час ходьби сильно топають ногами, ходьба невпевнена і напружена.

Плоска стопа характеризується опусканням її продольного і поперечного зведення. При значній деформації ступня торкається опорної поверхні. Слід пам'ятати, що на підошві повних дітей жирова тканина заповнює її зведення і тому можна інколи помилитись в діагнозі, оглядаючи ступню.

Одним з методів обслідування ступні являється плантографія (отримання відбитка зведення ступні після змочування її водою, яка зафарбована марганцем). При ущільненій і плоскій ступні зменшується її внутрішні зведення і внутрішня частина відбитку виходить зафарбованою.

Якщо відбиток підтверджує наявність плоскостопості, дитину показують лікарю-ортопеду.

Батькам слід звертати увагу на взуття дитини. Тісне взуття, з вузьким носком і високим каблуком, грубою підошвою, яка не дає можливості зігнути ступню, може призвести до плоскостопості.

Розрізняють вроджену і набуту плоскостопість. Набута, в свою чергу поділяється на рахітичну, паралітичну, травматичну, статистичну плоскостопість.

Найбільше зустрічається набута плоскостопість у статистичній формі. Слабкість м'язів ступні, як часткове проявлення загальної функціональної слабкості організму являється основною причиною статистичної плоскостопості.

Дітям, які мають схильність до плоскостопості рекомендується супінатори (ортопедичні устілки).

Для укріплення і розвитку м'язів ступні рекомендують масажувати її, обмивати холодною водою, ходити на носках і внутрішній стороні ступні, ходити босому по піску, траві, по колоді боком.

Для профілактики та корекції плоскостопості у дошкільнят існує ряд вправ, які рекомендує лікар.

Розділ Ш. Взаємозв'язок школи з сім'єю.

Загальноосвітня школа займає ведучу роль у фізичному вихованні учнів. Шкільне навчання передбачає систематичний і планомірний вплив на школярів засобами фізичної культури.

Школа тільки в тому випадку зможе виконати свою функцію, якщо процес фізичного розвитку, виховання і навчання буде здійснюватись в сумісній діяльності з батьками, знайде своє логічне продовження дома, в сім'ї.

Найбільш широко форми занять фізичними вправами представлені в загальноосвітній школі. З точки зору їх ролі вони поділяються на чотири групи.

До першої групи належать форми виховної роботи по фізичній культурі, спрямовані на вирішення освітніх і виховних завдань: урок фізкультури; заняття у спортивних секціях, тренування по вибраному виду спорту в дитячо-юнацькій школі.

Другу групу складають форми фізкультурно-оздоровчої роботи в режимі навчального дня учнів; ранкова гімнастика, гімнастика до уроків, рухливі ігри, фізкультурні заняття в групі продовженого дня, фізкультхвилинки та фізкультпаузи під час уроків.

Третю групу заповнюють форми позакласної самодіяльності роботи по фізичному вихованні дітей, підкорені завданням навчально-виховного процесу: фізкультурні заходи, організовані спортивними організаціями, колективом фізичної культури; загальношкільні спортивні заходи, воєнно-спортивні ігри та змагання, туристичні походи.

Четверта група включає найбільш прості, доступні і найрізноманітніші форми фізичних вправ для щоденних і самостійних занять в умовах сім'ї стане ведучою лише в тому випадку, якщо вона зуміє організувати батьків для виконання поставлених цілей.

3.1. Ранкова гігієнічна гімнастика.

Одразу після пробудження, лежачи, зміряйте пульс. привчайте це робити і своїх дітей.

Це робиться на наступний день після інтенсивних занять фізичними вправами, а взагалі вимірювати пульс можна 2 рази в тиждень.

Прибравши постіль, треба мінімум 10-15 хвилин (у вихідні до 30 хвилин).

Не потрібно включати в комплекс ранкової гімнастики багато вправ – їх може бути кілька (1-2) для кожної групи м'язів чи частини тіла.

При цьому упор робиться на їх повторення.

Вправи виконуються в такій послідовності: ходьба і легкий біг (в кімнаті на місці чи з невеликим просуванням, на спортивному майданчику з поступовим збільшенням швидкості); потягування; нахили