Об'єктивна оцінка поведінки дитини під час гри важлива для ви ховання позитивних моральних і вольових якостей, тому потрібно чіт-ко аргументувати своє ставлення до тих чи інших вчинків дітей, пе-реконувати у правильності оцінки. Це попереджує негативні вияви у поведінці дітей, знижує занадто емоційну збудженість, виключає ба-жання деяких а них отримати перемогу нечесно.

2.2. Систематизація рухливих та народних ігор у відповідності до основних розділів навчальної програми «Малятко»

Науково педагогічні дослідження, практичний досвід фізичного виховання дітей в умовах дошкільного закладу переконливо доводять, що систематичне використання різноманітних варіантів ігор сприяє вихованню у дітей уміння використовувати основні рухові дії у різних ситуаціях; удосконалює фізичні якості; прививає навички поводження з предметами; розвиває увагу, спостережливість, винахідливість; привчає до просторових орієнтацій.

З метою більш ефективного їх використання у навчально виховному процесі необхідно враховувати цілий ряд факторів. Основні з них: вік і підготовленість дітей, види рухів, які є в змісті гри, прояв переважаючих тих чи інших морально-вольових і фізичних якостей в даній грі, принцип взаємовідношень гравців у грі.

Нижче пропонуємо основні організаційно-методичні основи використання рухливих ігор, дотримання яких, на нашу думку, забезпечить їх ефективність (табл.1)

Характерис-

тика

рухливих

ігор | Поперед-

ня робота |

Пояснення

гри |

Розподілен-

ня ролей,

вибір

ведучого | Керівництво

процесом

гри |

Підведення

підсумків

гри

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

Рухливі ігри

ускладню-

ються за змі-

стом, прави-

лами, кількіс-

тю ролей,

введенням

завдань на

колективне

змагання.

При змаганні

Невеликих груп врахо-

вуються фі-

зичний роз-

виток і інди-

відуальні

особливості

дітей. Вико-

ристовують-

ся ігри-еста-

фети, спор тивні ігри.

Кількість

ролей збіль-

шується (до

3-4), ролі

розподіля-

ються між

всіма дітьми |

Виготов-

лення ат-

рибутів до

гри, знайо-

мство зі

змістом

гри, ігрови-

ми діями

персона-

жів, читан-

ням літера-

тури, показ діафільмів,

перегляд

картин,

проведен-

ня бесід,

розмітка майданчи-

ка, призна-

чення по-

мічників |

Бажана така

послідовність

пояснення: на-

звати фу і її

задум, коротко

викласти зміст,

підкреслити

правила, нага-

дати рухи, роз-

поділити ролі,

роздати атри-

ти гравців на

майданчику,

почати ігрові

дії. Якщо в грі

є слова, тоді

спеціально

розучувати їх

під час пояс-

нення не обо-

в'язково, діти

запам'ятають

їх в процесі

гри. Якщо гра

знайома дітям,

то замість по-

яснення необ-

хідно згадати з

ними важливі

моменти. Якщо

гра складна, то

не рекоменду-

ється відразу

докладно по-

яснювати, а

ліпше: спочат-

ку пояснити

головне, а по-

тім в процесі

гри всі деталі.

Вихователь

пояснює пра-

вила перед

грою, а потім

задає питання,

щоб впевни-

тись, що діти

зрозуміли пра-

вила фи. Діти

можуть до фи

розказати пра-

вила чи відпо-

вісти на запи-

тання вихова-

теля. |

Ведуча роль

- завжди

спокуса,

тому під час

розподілення

ролей трап-

ляються різні

конфлікти.

Вибір на

головну роль

діти повинні

сприймати як

заохочення,

як довіру, як

впевненність

вихователя в

тому, що ди-

тина виконає

важливе до-

ручення. Ви-

бір ведучого

повинен бути

обов'язково

мотивованим

Часто вико-

ристовують-

ся лічилки

(рахують са-

мі діти). На

кого попаде

останнє сло-

во, той і буде

ведучий.

Можливий

вибір на

роль за ба-

жанням ди-

тини. Хто

перший від-

гадає, той і

водить).

Можна виби-

рати на роль

за допомо-

гою „чарівної

стрілки". Як

заохочення,

за жеребом.

Для призна-

чення нового

ведучого в

процесі фи

основним

критерієм є

якість вико-

нання рухів і

правил. | Вихователь

керує грою,

спостерігаю-

чи за нею зі

сторони. Але

інколи вихо-

ватель прий-

має участь в

грі, якщо, на-

приклад, за

умовами гри

необхідна відповідна

кількість гра-

вців. Робить

зауваження

фавцям, які

порушують

правила, під-

казує дії роз-

губленому

фавцю, по-

дає сигнали,

допомагає

змінити ве-

дучих,

заохочує ді-

тей, слідкує

за їх діями і

не допускає

статичних

поз, регулює

фізичне на-

вантаження,

яке повинно

збільшувати-

ся поступо-

во. | Відзначає

тих, хто про-

явив сприт-

ність, швид-

кість, дотри-

муючись

правил.

Називає тих,

хто порушив

правила. Ви-

хователь аналізує, як вдалося до-

сягти успіху

в фі. Підве-

дення під-

сумків гри

повинно від-

буватися в

цікавій фор-

мі. До обго-

ворення про-

веденої гри

треба залу-

чати свіх ді-

тей. Це при-

вчає їх до

аналізу своїх

вчинків, вик-

ликає більш

свідоме від-

ношення до

виконання

рухів та до-

тримання

правил фи

Табл.1. Організаційно-методичні засади використання рухливих ігор.

Враховуючи вимоги навчальної чинної програми «Малятко», а також можливості рухливого та народного матеріалу ми зробили відбір тих ігор, які дозволять закріпити основні рухові дії, сприятимуть розвитку фізичних якостей дітей.

Цей ігровий матеріал пропонується нижче. Він буде апробований в умовах подальшого дослідження.

Городки

Спортивна народна гра розвиває окомір, кмітливість, точність рухів, зміцнює м'язи рук і тулуба, підвищує емоційний тонус, виховує наполегливість й витримку.

Підготовча робота | Навчання способам дії | Організація гри

Для гри необхідні битки (довжина 60-70 см) і городки (12-15 см). На землі креслятьдва квадрати (1,5х1 ,5 м) на відстані 2-2,5 м один від одного. На відстані 3 мпроводять риску -півкін, а 6 м - іншуриску - кін. Городкивиставляють на передній стороні „города" у вигляді різноманітних фігур: рак, зірка, ракета, літак, криниця, слон, лист. Кожна фігура будується з п'яти городків. Битку кидають з лінії кону. | Кидати битку необхідно повільно, надаючи їй обертального характеру. При киданні битки гравець стає на лінію кону обличчям до «города». Ліву ногу виставляє вперед, права на крок позаду. При замасі вага тіла переноситься на праву ногу, разом з кидком битки здійснюється енергійний поворот тулуба наліво. Перед тим як проводити гру, слід навчити дітей ліктьовому та плечовому способам кидання битки | Кожний гравець кидає дві битки підряд. Коли буде вибитий хоча б один городок, гравець підходить до лінії півкону. Нова фігура будується, якщо вибиті всі городки за лінії квадрату. Виграє той, хто виб'є городки всіх фігур партії за меншу кількість кидків битки. Кількість фігур в партії довільна (2 - 4). Грати можна командами (по 5 гравців). Роль судді виконує вихователь або хтось з дітей. Під час гри особливу увагу слід приділити заходам безпеки.

Баскетбол

Командна гра. Вона включає в себе біг, стрибки, кидки, передачі, ведення м'яча. В склад команди входить визначена кількість учасників, тривалість гри обмежена часом. Успіх гри залежить від влучності попадання м'ячем у кільце.

Підготовча робота | Навчання способам дії | Підвідні вправи | Організація гри

1 | 2 | 3 | 4

Діти повинні засвоїти техніку гри в баскетбол, яка складається з двох видів дій: дії без м'яча чи з м'ячем