До сьогодні від згаданих вілій, пансіонів, прекрасного Банського мосту, елементів упорядкування майже нічого не залишилося; річка зміліла, водоспади здрібніли. В сімдесятих роках на березі Рибниці збудували великий ресторан "Водограй", на схилі горба над річкою – турбазу "Карпатські зорі" та ресторан "Колибу".

Загалом, колишнє літнище над Гуком – ансамбль цінних пам’яток. Серед них три пам’ятки природи – одна геологічна (водоспад Гук ) і дві гідрологічні (р. Рибниця та солянкове джерело), а також пам’ятка археології та історії (залишки старого соляяного шибу). Крім того, вся територія літнища має високу ляндшафтну цінність, тому її доцільно взяти під охорону як ляндшафтну пам’ятку природи, з частковим використанням як літникарсько - туристичної місцевости з обмеженою забуловою – виключно котеджового типу.

Розділ ІІІ

ОХОРОНА

МІСТОБУДІВНОЇ

СПАДЩИНИ

У справі охорони містобудівної спадщини * Косова зроблено покищо дуже мало. Пам’яткові об’єкти які взято на облік, - це здебільшого окремі будівлі, а не містобудівні комплекси. Офіційно зареєстрованими є такі пам’ятки: церкви та дзвіниці на Москалівці, Вербівці, Смодному, Черганівці та в Городі (1979 р.); городище в Городі (1988 р.); комплекс будівель природолікувалного закладу Аполікарія Тарнавського (1993 р.); будинок польського стрільця ("районний народний дім"), купальня, будинок рабина Гаґера, будинок лікаря Ґертнера, публічний шпиталь ім. цісаря Франца Йосифа І, повітовий суд (1994 р.). 1996 року обласним науково реставраційним управлінням виявлено низку інших пам’яток: школу при вулиці Шкільній та п’ятнадцять житлових будинків на вулиці Незалежности. До Зводу пам’яток Івано – Франківщини, який опрацьовує від 1992 рокуредакційна колеґія обласного управління культури, підготовлено описи таких нововиявлених пам’яткових комплексів: жупа та баня (копальня і варильня соли), середмістя, форталіція, жидівський цвинтар. Ціле місто Косів занесено до "Списку історичних населених місць України (міста і селища міського типу)", котрий затвердив Кабінет Міністрів постановою від 26 липня 2001 року №878; згідно з постановою протягом 2001 – 2003 років має бути розроблена науково – проєктувальна документація з визначення меж історичних ареалів Косова !!! Пелипейко І. Косів: люди..., с. 94. Див. п. 1.. 14 серпня 2001 року на сесії міської Ради вирішено заборонити приватизацію територій історичних комплексів Косова та звернутися до обласної Ради в справі надання цим комплексам статусу пам’яткових.

Усі ці заходи належать до "пасивної" охорони, кінцевою метою якої є впровадження правил, що забороняють зносити й перебудовувати бережені об’єкти, визначають спосіб формування забудови на ділянках, розміщених у межах пам’яткових ансамблів та поряд з ними й т. п. Ostrowski W. Op. cit., s. 27.. Ясна річ – таких правил стосовно пам’яток Косова ще не встановлено. Разом з тим треба наголосити, що самих лише заборон теж недосить. У деяких випадкахвони є повністю безрезультатними. Тому охорону "пасивну", базовану на забоорнах і обмеженнях, має супроводити значно складніша – така, що оперує різноманітними засобами дії, тобто охорона "дійова"; ґрунтується вона на широкосяжній реґенерації (відродженні, відтворенні) історичного середовища поселення та його окремих частин Ibid, s. 27-28.. Поняття реґенерації є закріплене в українських законах і нормативно – законодавчих актах Закон України „Про основи містобудування” від 16 листопада 1992 р.; Державні будівельні норми України ДБН 360-92 „Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень” від 17 квітня 1992 р.; Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 26 лютого 2001 р. „Про затвердження порядку визначення меж зон охорони пам’яток”., а навчання основ реґенерації відбувається в Національному університеті "Львівська політехніка", на кафедрі реконструкції та реставрації архітектурних комплексів, яку засновано відразу ж по здобуттю Україною незалежности Рудницький А. Кафедра реконструкції та реставрації архітектурних комплексів. „Вісник Національного університету „Львівська політехніка” 2001, № 429, с. 142-146..

Питання про необхідність здійснення реґенерації західньоукраїнських містечок загалом Петришин Г., Топилко С. Чи повернемось до містечок? (Структурна будова та часова деструкція ренесансних містечок Галичини). „Архітектурний вісник” 1999, № 2(8), с. 13-15; Бевз М. Проблеми регенерації заповідних територій історичних міст. „Вісник Національного університету...” 2001, № 429, с. 146-155. і Косова зокрема порушувала не раз преса Стеф’юк В. Косів у перспективі. Пропозиція створення на території Косова міста-парку. „Гуц. край” 1995, 23 вересня; його ж. Як упорядкувати древній Косів. „Архітектурна спадщина України” 1996, вип. 3, част. 2, с. 226-238; його ж. Заховалось місто між горами. „Галичина” 1998, 28 квітня; його ж. Просторове планування Івано-Франківщини. „Туризм сільський зелений” 1998, № 4, с. 23; його ж. З історії просторового планування Івано-Франківщини. „Архітектурний вісник” 1999, № 1(7), с. 20; його ж. Просторова структура Косова-міста. Історія Гуцульщини. Під ред. Домашевського М. Т. IV. Львів 1999, с. 538-547; його ж. Косівське середмістя і його проблеми. „Гуц. край” 2000, 2