відновлення експлуатаційних, історичних, мистецьких і культурних вартостей, а також запевнення доступу спільноти до пам’яток і пам’яткових ансамблів; крім того реґенерація полягає в достосуванні пам’яток до сучасних експлуатаційних потреб, очищенні від пізніших нестильних нашаровань, а також поверненні їм форми, виявленої в результаті наукових досліджень. У ряді країн реґенерацію прийнято називати ревальоризацією (від італ. ??? та фр.??? ??? – відновлення або збільшення вартости пам’яткових ансамблів), ревіталізацією (поверненням до життя, від лат. Vita – життя) або просто відновою пам’яток; суть реґенерації також співпадає з дещо ширшим поняттям консервації (від лат. conservatio – зберігання) або реставрації (від лат. restauratio – відновлення) пам’яток, а також із терміном "комплексна реконструкція", детально описаним у київському довіднику 1995 р. Szolginia W. Op. cit., s. 171(konserwacja zabytkow), 268 (oеhrona zabytkow arеhitektury i budownictwa); Ostrowski W. Op. cit., s. 7 – 256; Бевз М. Проблеми реґенерації…; Вечерський В. Ревалоризація. Ревіталізація. Реґенерація. Реконструкція комплексна. Архітектура. Короткий словник.., с. 250 – 252; Відтворення втрачених пам’яток. Історичний та правовий аспекти [матеріяли наукового семінару Міністерства культури 4 – 6 квітня 1994 р.] "Пам’ятки України" Р. ХХVІ: 1994, ч. 3 – 6 (104 – 107), с. 139 – 140 (Вечерський В.); Wielka Internetowa Encyklopedia Multimedialna. Onet. pl wiem 1996 – 2001, hasla: Rewaloryracja zabytkow, Restauraеja..
Важливі поради у сфері ревальоризації подає Комітет історичних міських осередків Міжнародньої федереції житлового та просторового плянування в "Тезах щодо охорони та ревальоризації міських пам’яткових ансамблів", де зокрема записано: "Архітектурну ревальоризацію пам’яткових ансамблів повинна визначати турбота про автентизм. Реставрування та реконструювання первісної забудови, а також давнього міського краєвиду допускається, однак з умовою, що базується на наукових дослідах і не спричиняє нищення цінної історичної тканки […] Будинки [нові], які зводяться в пам’ятковому середовищі, мусять у це середовище гармонійно вписуватися, навіть якщо це тягне за собою оперування формою, яка в інших випадках не була б обґрунтована Ostrowski W. Op. cit., s 139, 158..
Питання охорони в просторовому плянуванні
а) Генеральний плян міста має передбачити насамперед збереження клясичної схеми трьох основних зон: середмістя, як історичний і громадськокультурний центр, із суцільною (квартальною, бльоковою) забудовою, не вищою за три поверхи; передмістя Манастирське, Старокосівське, Вербовецьке, Москалівка, разом із прилеглими селами Вербовець, Старий Косів, Смодне, Черганівка, Город, - із розкиданою забудовою, не вищою за два поверхи; зелений пояс (гірські околиці), повністю вільний від забудови. До зеленого поясу, що є також частиною реґіонального ляндшафтного (у перспективі національного) парку "Гуцульщина", треба приєднати природні об’єкти на території передмість і середмістя: ліси, гайки, чагарники, парки, сквери, громадські сади, Міську гору, ріку Рибницю, Банське озеро. У перелічених трьох зонах необхідно забезпечити охороною всі об’єкти матеріяльної культури і природи на підставі рекомендацій та напрямних двох базових проєктів: "Визначення меж історичних ареалів Косова" та "Національний парк "Гуцульщина".
Схему транспортово – пішохідних комунікацій потрібно вирішити таким чином, щоб автомобілям була відведена скромна роля, а жителі чи гості могли всюди ходити пішки: на роботу, до крамниці, церкви. Необхідно створити також кілька замкнутих пішохідних маршрутів для прогулянок, які пролягали б алеями, доріжками і стежками через сквери, сади, парки, переліски та уздовж берегів Рибниці і з’єднували місто з найвіддаленішими гірськими околицями. Такі маршрути частково вже існують, і їх треба тільки впорядкувати. Головними мають бути наступні три маршрути, кожен з яких починається і закінчується на Міській горі: 1)навколо історичного середмістя (завдовжки 2 км); 2) уздовж Рибниці (скорочений 4 км, повний – 8 км); 3) внутрішнім краєм "малого" зеленого поясу – в адміністративних межах міської ради (16 км) і "великого" – включно з територіями прилеглих сіл (30 км).
Крім схем зонування і транспортово – пішохідного руху, необхідно розробити засадничу схему просторової композиції Косова (з прилеглими селами), основу якої повинен становити краєвид, дуже багатий і різноманітний, що вже сам по собі неперевершено формує простір; уся забудова має тільки органічно доповнювати цей краєвид і ні в якому разі не входити з ним у суперечність. Загальне вирішення просторової композиції слід зафіксувати на пляні, макеті, а також – графічно опрацьованих світлинах макета з низьким краєвидних точок, висота яких відповідає зростові людини, та світлинах реального пейзажу з різних пунктів зорового сприйняття, виконаних фототеодолітом, із побудовою на них перспективних зображень проєктованої та упоряджуваної забудови.
б) Проєкт реґенерації середмістя, - ключового містобудівного об’єкта Косова, - має виготовлятися рівночасно з генеральним пляном. У даному проєкті на основі всіх доступних матеріялів – літературно – архівних (мапи, будівельні кресленики, рисунки, світлини, описи, різні документи), натурних (фотофіксація, поміри, аналіза будівельних матеріялів і конструкцій, археологічні дослідження за допомогою шурфів) і опитувальних – необхідно: 1) відтворити етапи розвитку плянувальної та об’ємно – просторової структури середмістя у цілому, виконавши схеми плянів, сильвети і перспективні панорами відповідно до кожного історичного періоду (під річчю посполитою, Австрією, Польщею); 2) відтворити такі ж етапи розвитку кожного кварталу зосібна, виконавши пляни всіх поверхів та перії (ряди фасад); 3) провести аналізу композиційних засобів, насамперед пропорційних систем і архітектурно – стильових ознак.
Результати всіх цих досліджень потрібно співставити і порівняти, критично проаналізувати їх і за допомогою прийнятої шкали вартости вибрати з культурних надбань найкраще, найцікавіше і найдоцільніше, що варто відновити; це буде, безумовно, вулична мережа з поділом на квартали на основі модульної сітки, містечковий кольорит забудови й інші