Так само цінним є кінотеатр, який, хоч і втратив свій попередній вигляд, однак має багату історію. Маємо пишатися хоча б тим, що його збудовано ще перед Першою світовою війною, невдовзі після демонстрації в Парижі 1895 року першого фільму. Думаю, валити кінотеатр ні в якому разі не можна. Треба покищо зберегти його таким, яким він є, а, розшукавши старі фотографії та кресленики, обдумати можливість наукової реконструкції.

Те ж саме стосується всіх інших забудовань. Нині ані один старий будинок у середмісті валити не вільно, всі вони – кожен зосібна і в комплексі – є пам’ятками. Вважаю, перш ніж розпочинати таку відповідальну справу, як реґенерація, необхідно добре обміркувати всі її сторони, щоб непродуманими діями не заступити потенційні перспективи на майбутнє; аби не знищити основу, в яку закладено потужну животворчу енерґію, здатну поєднати нас із культурою цивілізованого світу.

Якщо хочемо, щоб Косів сподобався туристам і літникам, особливо европейським, мусимо навчитися бути культурними, а це неможливо без уміння шанувати культурну, зокрема архітектурну спадщину.

Не забуваймо, що народ пізнають і цінують насамперед за двома характеристиками – природною вартістю території та культурою. Косів у теперішньому стані – то понівечена природа і занедбана культура; відродити і одне й друге – нелегкі, але конечні й невідкладні завдання.

Ілюстрації

8, 9. Вигляд Манастирської церкви з Міської гори і з боку головного входу.

10. Фіґура (високий хрест з Розп’яттям) 1904 р.

11. Стара дерев’яна дзвіничка – цінна пам’ятка на території колишнього святомиколаївського манастиря, яку навесні 2001 р. розібрано з причини недбалого ставлення до історії та культури колишніх поколінь.

12, 13, 14 Москалівська церква св. Василія Великого: загальний вигляд; деталь із захристієм і плян.

Дзвіниця Москалівської церкви.

17. Вхід лікувально – солянкового закладу в 1938 р. (з домашнього архіву Василя Кіщука); той же вхід у сімдесятих роках (фото з поштівки).

Порівнюючи дві світлини, можемо легко помітити зміну пропорцій, що сталася передовсім через влаштування високого надстінка; ще більше спотворили цей вхід у вісімдесятих роках, коли надбудували дисгармонійний дах з трикутніми вікнами. На передвоєнній світлині впадає в око також професійно виконане багате впорядкування території: тераси з добротними кам’яними підпірними стінками й сходинками, акуратними травниками, декоративними пальмами, іншою рослинністю – до смаку й міри дібраною.

18. Плян вулиць середмістя перед 1939 р. (за матеріялами ЦДІА України у Львові. ф. 247. оп. 3. спр. 102).

19. Давні та сучасні назви головної площі, вулиць і провулка на території середмістя.

20. Реклями закладів у середмісті.

21. Плян збережених і зруйнованих кварталів (бльоків) у ядрі середмістя.

22, 23, 24, 25. Фраґменти середмістя, які збереглися донині.

26, 27. Будинок рабина Гаґера (тепер міська Рада): чільна фасада і різьблена рама вікна.

28. Хата з ґанком Антона Библюка під Міською горою.

29. Мансардовий будинок на Ринку.

30. Старовинний міщанський дім над Рибницею.

31. На розі Пістинської дороги.

32. Будинок з характерним дерев’яним порталем – єдиний, що зберігся.

33. Дерев’яний порталь їдальні, розбитої у вісімдесятих під час будівництва п’ятиповерхових будівель.

34. Давні різьблені двері з кованими ґратницями.

35, 36. Балькони з кованими поруччями.

37. Плян середмістя та валів форталіції на Міській горі (перед 1939 р.).

38, 39. Листування з 1934 року.

40. Один з валів форталіції.

41, 42, 43, 44. На жидівському цвинтарі.

45, 46. Вербовець: церква Благовіщення Пречистої Діви Марії; дзвіниця й брама.

47, 48, 49. Смодне: церква св. Якима й Анни; дзвіниця; вартарня.

50, 51. Город: церква св. Стефана; дзвіниця (згоріла у вісімдесятих).

52, 53, 54 Черганівка: церква Зачаття св. Йоана Христителя; Дзвіниця.

55. Волійця: церква Різдва Пречистої Діви Марії.

56, 57, 58, 59 Адміністративний будинок: загальний вигляд; поруччя ґалерійки та балькона.

60, 61. Їдальня.

62. Купальня.

63, 64, 65. Вілії.

66, 67. Деталі вілій.

68. Альтанка.

69. Реклями відпочинкових закладів.

70. Пансіонат "Ґурка" (вілла Герода) на поштівці 1933 р.; на звороті написано від руки по-польському: " П. Василеві Палійчукові, який працював пильно і ретельно при будові дому – відбитку цю посвячує Герод 12\V 33" (з домашнього архіву Василя Палійчука).

71. Один з майстрів пансіонату "Ґурка" Василь Палійчук з Бабина, 1900 р. н. (світлина 13 липня 1985 р.).

72. Вілла "Надзя" (з домашнього архіву Антона Библюка).

73. Пансіон “Анна” при вул.. Пансіонатовій (тепер Герасимович), який належав Анні Стрийській (з домашнього архіву Ігора Пелипейка)

Передмістя та прилеглі села

Передмістя Манастирське

74. На початку вулиці Шкільної.

75, 76, 77. Мансардові доми.

78. На вулиці Лісній.

Передмістя Москалівка

79. Вілла Мирослава Капія (1888-1949), педагога, письменника, перекладача, фолкльориста, – споруджена за проєктом архітекта Шалевича; у 1938-1940 рр. тут розміщалась жидівська гімназія, а в 1941-1943 рр. – польська школа144.

80. Осередок здоров’я (тепер дитячий садок).

81. Тартак Маяки Дрезнер (тепер пустує).

Передмістя Старокосівське

82. Повітовий суд (тепер гімназія-інтернат).

83, 84. Публічний шпиталь ім. цісаря Франца Йосифа І 1908 р., архітект Іван Левинський (тепер районова лікарня): загальний вигляд головного корпусу з тильного боку; вхід.

Передмістя Вербовецьке

85. Багатий на різьблені деталі містечковий дім, в якому мешкав фризер Гайталович.

86. Міський дім з двоповерховим ґанком і зашкленою ґалерією.

87. Хата з ґанком, у якій мешкав коваль Антон Шмильовський.

88. Стародавнє обійстя Фелещуків.

89. Нова хата