Національний музей сучасного мистецтва, розташований на території мальовничого парку до півдня від Сеула, має багату колекцію предметів корейського і західноєвропейського мистецтва XX в. В останні роки на тлі зростаючого інтересу широкої публіки до образотворчого мистецтва кількість художніх галерей у країні різко збільшилося.

Одним з останніх великих подій у культурному житті Кореї стало завершення будівництва Сеульського центра мистецтв у південній частині Сеула на схилі гори Розумний. З відкриттям у лютому 1993 р. сеульского Будинку опери завершився десятилітній цикл будівництва центра.

Загальна площа земельної ділянки, займана центром, складає 234385 кв.м, а загальна площа будинків — 120951 кв.м. У нього входять два концертних зали витончених архітектурних пропорцій, чудова художня галерея, зал каліграфії, бібліотека літератури по мистецтву й архів киноматеріалів.

Головне приміщення Концертного залу розраховано на 2600 місць. Малий зал розрахований на 400 місць. У найбільшому будинку всього комплексу — Фестивальному залі — розміщаються три театри: Будинок опери на 2346 місць, драматичний на 800 місць і театр-студія на 300 місць. У програму виступів включені драматичні, оперні і балетні спектаклі, , а також сполучення всіх цих видів сценічного мистецтва у виконанні корейських і закордонних виконавців і колективів./14/

Короткий висновок: Через багато історію та дбайливість Корейців країни має досить розвинутий природний по тенціал та численні пам”ятки, які щорічно приваблюють мілійони туристів. Культура Азія достатньо відрізняється від Європейської, що зумовлює значний інтерес до пам”ятників культури та мистецтва корейського народу.

3. ХАРАКТЕРИСТИКА ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ КОРЕЇ. СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВА РОЗВИТКУ

3.1 Основні етапи розвитку Корейського туризму

У Південній Кореї донедавна туризм був слабко розвитий, і тільки в 1989 р. почав дуже швидко розвиватися; при цьому кількість корейських туристів, що виїжджають за кордон, збільшилося відразу на 67%. Політичні зміни, що відбулися в країні (у 1988 р. пройшли перші вибори на багатопартійній основі), і Олімпійські ігри, що проводилися в столиці країни Сеулі в тому ж році сприяли росту кількості закордонних гостей, що прибували, на 25%. Надалі, поки виїзний туризм продовжував рости, і витрати корейців за кордоном збільшувалися, ріст в'їздного туризму разом з витратами закордонних гостей сповільнився. Ця обставина привела до виникнення дефіциту в балансі міжнародного туризму країни, і уряд був змушений переглянути свої витрати на заохочення виїзного туризму. Це призвело до стрімкого розвитку Корейського туризму.

Самим великим партнером Південної Кореї з обміну туристами є сусідня Японія. Японські туристи приїжджають для того, щоб провести тут відпустку, а корейці їдуть у Японію як для відпочинку, так і з діловими цілями, а також для того, щоб відвідати своїх родичів і друзів. Іншим великим ринком для виїзного і в'їздного туризму є США, однак подорожі носять діловий чи характер відбуваються для зустрічей із друзями і родичами.

Графік 1

Приріст прибутку від туристично – рекреаційних послуг у період 1994-2002 рр.

Історія корейської готельної справи зв'язана з Росією. Перший готель європейського зразка, що з'явився в Сеулі в 1902 р., належав російській підданий, родичці консула К.Вебера пані Зонтаг, що, до речі, зіграла чималу роль в історії корейського побуту (саме вона у своєї час познайомила корейців з кавою і відкрила в корейській столиці перше кафе). Дозвіл на будівлю готелю їй дав особисто король Кочжон, з яким Зонтаг зв'язувало старе знайомство. Втім, на той час готелю європейського типу вже існували за межами столиці - у так званих "відкритих портах", тобто портах, у яких була дозволена діяльність іноземних підприємців. Перша з них з'явилася в 1888 р. у Інчхоне, що уже тоді був морськими воротами Сеула.

Однак по-справжньому історія корейських готелів нового типу почалася восени 1914 р., коли перших постояльців прийняв побудований японцями готель "Чосон" (у японській вимові - "Тесен"). Протягом декількох десятиліть цей будинок залишався центром "світського життя Сеула". Там організовувалися бали і концертні вечори на європейський лад, у його панах були нечисленні в ті часи іноземні журналісти, а в кафе обговорювалися екпортно-імпортні угоди. Під час корейської війни і недовгої окупації Сеула південнокорейськими військами, в отеленні "Чосон" розташовувався штаб "червоних". Старий готель був знесений у 1967 р., але зведений на його місці новий готель Chosun зберіг стару назву й організаційну наступність зі своїм попередником і дуже пишається своєю історією.

Взагалі, будинки корейських готелів не розраховані на довгу службу. Подібно більшості інших корейських будинків, їх експлуатують на межі наявних можливостей, до повного зносу, а потім без особливих церемоній розбирають. Капітальний ремонт - явище в Кореї рідке, і фахівці з готельної справи вважають, що залізобетонний будинок готелю повинен служити не більш 35-40 років. В тім, до чого приводить подібний підхід, легко переконатися, глянувши на побудовані в 1960-і рр. і готелі "Асторія", "Метро", "Савой". Колись вони вважалися розкішними, але зараз виглядають ці готелі досить непрезентабельно.

За своїм інтер'єром кімнати корейських готелів, особливо першого і вищого класів, мало відрізняються від кімнат дорогих готелів в інших країнах світу. Найбільш розкішні із сеульских готелів належать прославленим міжнародним готельним фірмам ("Хайяат", "Хілтон", "Маріот", "Софітель"). Більшість цих розкішних готелів з'явилося в середині і кінці вісімдесятих років, перед Олімпійськими Іграми 1988 р. Зрозуміло, що ціни в подібних готелях - теж на цілком міжнародному рівні та іноді виміряються сотнями доларів.

Однак, крім постояльців, у готелях - особливо великих, міжнародних - завжди повно