Існування найбільшого готельно-туристичного комплексу (більше 7% від загальної кількості підприємств по Україні).

Проведення міжнародних конгресів, симпозіумів, семінарів, виставок, ярмарків, фестивалів як бази розвитку в столиці ділового і конгресного туризму.

Міжнародний культурний центр для розвитку пізнавального та подієвого туризму.

Найбільший центр Православ’я – передумова для розвитку релігійного туризму.

У Києві проводяться міжнародні змагання з різних видів спорту (спортивно-оздоровчий туризм).

Поїздки туристів до столиці можуть поєднуватись з річковими і морськими круїзами.

Акваторія Дніпра є основою для розвитку яхтинг туризму [4].

За останні три роки зафіксовані стабільні темпи зростання в’їзного туризму в м. Києві, що складає 14% щорічно (загальний показник по Україні за цей період складав (1,5% щорічно) [23].

У той же час, незважаючи на комплекс вжитих заходів (в тому числі проведення міжнародних туристичних виставок у Києві, участь у закордонних виставках, створення відповідних серверів у мережі Інтернет, видання ряду двомовних путівників по Києву, іншої рекламної літератури), приріст туристських потоків може бути набагато вищим, що особливо важливо, оскільки в’їзний туризм є експортним напрямом в економіці міста.

Аналіз факторів, що стримують розвиток туризму в м. Києві мають як зовнішній так і внутрішній характер.

Причини зовнішнього характеру:

економічна нестабільність в країні;

недостатня підтримка туризму як галузі економіки (недосконалість державної нормативно-правової бази, відсутність належного фінансування програм тощо);

негативна інформація щодо Україні в засобах масової інформації (злочинність, низький рівень розвитку інфраструктури та обслуговування та ін.).

Причини внутрішнього характеру:

недостатня координація діяльності галузей міського господарства, а також нерозвиненість внутрішньогалузевих зв’язків в умовах стихійної ринкової економіки;

відсутність необхідної законодавчої бази і, як наслідок, відсутність гнучкої системи стимулювання (в тому числі, відсутність податкових пільг);

недостатня кількість засобів розміщення різних категорій;

брак коштів для комплексу рекламних заходів щодо просування туристичного продукту Києва на міжнародний туристичний ринок.

Туризм розглядається як складна соціально-економічна система, в якій матеріально-речову її базу становить інфраструктура туризму – сукупність підприємств, що забезпечують виконання основних послуг щодо переміщення (транспортні засоби); розміщення (готелі, пансіонати, турбази, кемпінги, мотелі та ін.); харчування (ресторани, бари та ін.); екскурсійного обслуговування (тур бюро); додаткових послуг: банківських, валютно-фінансових, спортивно-оздоровчих, побутових, торгівельних, культурно-розважальних, а також суміжних, що охоплюють бронювання квитків, комплекс інженерних споруд, які забезпечують функції туристського виробництва.

У порівнянні з областями України та АР Крим Київ має найбільш розвинену сучасну туристську інфраструктуру, яка забезпечує перевезення, прийом та обслуговування туристів.

Транспортна інфраструктура є однією з найважливіших галузей національної економіки і однією із основних складових функціонування туристської галузі.

Київ є важливішим транспортним вузлом України, який включає:

залізничний вузол, утворений п’ятьма радіальними підходами та внутрішнім кільцем. В ньому розташовані станції Київ-Пасажирський та Київ-Південний, сортувальна станція Дарниця, 26 станцій та зупинених пунктів;

автодорожній вузол складають дванадцять радіальних автодорожніх підходів, у тому числі 7 – державного значення;

авіа вузол, до складу якого входять аеропорти міжнародного значення „Бориспіль” і „Київ”, а також аеропорт „Гостомель”, який спеціалізується на вантажних перевезеннях;

водно-транспортний вузол з вантажним річковим портом та Річковим вокзалом.

Місто Київ та Київська область розташовані в центрі Європи, на перехресті численних міжнародних транспортних артерій: водних, залізничних, автомобільних, повітряних. Це створює сприятливі передумови для розвитку зовнішніх та внутрішніх зв’язків із зацікавленими партнерами.

Готельне господарство м. Києва. У структурі готельної бази міста Києва переважають об’єкти (що отримали сертифікат), які можна віднести до категорії „дві зірки”, - 15 (45%) за кількістю об’єктів і 44% за кількістю місць. [4]

Частка високо комфортабельних готелів у структурі підприємств, що пройшли сертифікацію (чотиризіркові) становить – 3 (9%) і 1214 (10%) за кількістю місць.

Одинадцять готелів отримали категорію „три зірки”, що становить 33%, і мають 2298 місць (20%).

Один готель отримав категорію п’ять зірок.

За формою власності та організацією готельні підприємства розподілили на 4 групи:

державні – 38 (41,3%);

колективні – 45 (48,9%);

приватні – 6 (6,5%);

комунальні – 3 (3,3%) [23].

На сьогоднішній день готелі Києва за кількістю номерного фонду можна поділити на малі (від 10 до 100 місць), середні (від 101 до 500 місць) і великі – понад 500 місць. Кількість великих готелів у Києві становить 12%, середніх і малих – 44% [23, 38].

В місті створена потужна матеріально-технічна база для занять фізичною культурою та спортом: 29 стадіонів на 186 тис. місць, 612 спортивних залів, 46 плавальних басейнів, 1366 спортивних майданчиків, 471 приміщення для фізкультурно-оздоровчих занять, 5 кінно-спортивних баз, 5 споруд зі штучним льодом [23].

Таким чином, як бачимо м. Київ має величезний туристський потенціал і необхідність розвитку цього потенціалу обумовило прийняття програми розвитку туризму в м. Києві до 2020 р. Аналіз процесів у сфері туризму дозволив розробити два варіанти прогнозу перспективного туристського попиту: відповідно до тенденцій туристської діяльності, що склались, та з урахуванням змін, які очікуються в структурі рекреаційних потреб.

Збільшення туристського потоку, що прогнозується, за двома варіантами складе до 2020 р. відповідно 120 та 175% відносно до рівня 1990 р. [4].

Для забезпечення росту туристського потоку, що прогнозується, підвищення якості та розширення асортименту основних і додаткових послуг передбачається більш повне використання протягом року (за рахунок реконструкції) тих, що існують, та будівництво нових туристських закладів. Загальний прогнозний приріст місткості може скласти до 2020 р. біля 24,0 тис.місць, у т.ч. в туристських базах і готелях - 17,0 тис.місць. Попит на місця розташування туристів буде задовольнятись за рахунок оренди готелів інших відомств, використання житлового фонду населення, кооперативних і приватних готелів [4].

За світовими стандартами в Києві має бути до 5 готелів п'ятизіркових (наразі відсутні),