Але це не означає, що від фізичних вправ треба відмовитися.

По-перше, і без затримки обміну фізичні вправи роблять величезний оздоровчий ефект.

По-друге, коли говорять про те, що спортсмени не мають значного виграшу в тривалості життя, то не враховують, що навантаження спортсменів часто носять надмірний характер і можуть бути шкідливі, а також те, що багато спортсменів перестають займатися спортом після закінчення спортивної кар'єри, а значить і позитивний вплив вправ закінчується. Якщо ж фізичні вправи грамотно організувати і займатися спортом на протяг усього життя, то природно - ефект буде більш значним.

2. Рухова активність і тривалість життя. Конкретний зміст вправ

При тривалості життя в 100 років, очевидно 5-літнє збільшення повинне вважатися мінімумом. Крім того, гарний настрій і самопочуття, здоровий сон, профілактика ряду захворювань (рак, атеросклероз, інфаркт і т.п.), підвищена розумова і фізична працездатність – все це досягається завдяки руховій активності.

Найкращий ефект, очевидно, дасть сполучення періодичних тренувань з методою Черчілля, тобто між тренуваннями варто побільше відпочивати.

Під час серйозного навантаження в тих клітках, на яких випадає основна робота відбуваються руйнівні процеси. На суб'єктивному рівні людина відчуває стомлення. Після закінчення фізичного впливу в стомлених клітках починаються процеси відновлення. Однак природа мудро розпорядилася так, що функції організму відновлюються на велику величину, чим зруйнувалися. Відбувається так називане зверхвідновлення.

Таким чином, якщо кожне наступне тренування проводити в момент найвищого підйому сил, то результати будуть рости. Якщо займатися раніш, ніж організм устиг відновитися, то може розвитися стан хронічного стомлення. Якщо ж навантаження занадто мале й істотного стомлення не відбулося, то і зверхвідновлення не наступить.

Після закінчення фізичних вправ людина повинна відчути легке, приємне стомлення. Через день або два звичайно настає приплив сил. Людина почуває себе бадьорою, життєрадісною і їй хочеться рухатися. Якщо приплив сил відчувається відразу після тренування, а в наступні дні настає звичайний стан, то швидше за все потрібно збільшити навантаження. Якщо ж у наступних кілька днів після тренування, навпаки, відчувається сильна утома, апатія, не бажання займатися, а приплив сил настає на п'ятий - сьомий день або його зовсім не настає, мабуть, що навантаження варто зменшити.

Висновок: кожне наступне тренування повинне виконуватися в момент найвищого підйому сил.

Що саме необхідно тренувати?

У першу чергу варто зміцнювати серцевий м'яз. Саме сильне і здорове серце потрібно людині для довгого і повноцінного життя . Проте, не слід зневажати тренуванням м'язів. Адже в середньостатистичної людини м'язова маса складає близько 40 % ваги тіла. Так що здорові м'язи ніяк не зашкодять.

Головне тренування для серця - це виконання роботи на витривалість. Витривалість - це така функція, що піддається тренуванню краще інших. Потім випливає сила, а гірше всього розвивається швидкість. Тому зміцнити свій серцевий м'яз не так вуж і складно.

Можна починати з найпростішої вправи. Такою є ходьба. Ученими вже давно встановлено, що швидка ходьба по впливі на організм практично не уступає бігові. Тут важливо лише домогтися визначеного стомлення. Легкий піт і задишка свідчать про те, що навантаження діє ефективно. Однак дуже важлива не тільки інтенсивність роботи, але і її тривалість. Добре, якщо серце постукає хвилин 30. Таким чином, необхідно йти зі швидкістю, що може утримуватися, приклавши визначене зусилля, біля напівгодини. Наступне тренування потрібно повторити в той день, коли відчується істотний приплив енергії. Спочатку це може відбутися через день або більш. В остаточному підсумку бажано вийти на щоденні тренування.

Причому зовсім не обов'язково виділяти для цих вправ якийсь спеціальний час. Якщо людина йде на роботу або з роботи, можна просто вийти із суспільного транспорту на кілька зупинок раніш і проробити шлях до будинку пішки. Тим, хто не має можливості або часу покривати істотні відстані пішки, можна порекомендувати обзавестися велотренажером. Причому підійде будь-який, аби можна було варіювати опір педалей. Принцип тут той же. Необхідно викликати визначене стомлення. До речі, останнім часом фахівці стали більше рекомендувати використовувати саме велотренажери замість ходьби або бігу, тому що це допомагає зберегти суглоби.

Більшості людей є сенс відмовитися від користування ліфтом. Якщо людина живе досить високо, то сам по собі підйом на сходи послужить гарним тренуванням. Недолік тут лише в тім, що тривалість такого навантаження невелика й обмежуватися їй не варто.

Перший час рекомендовані вище навантаження можуть показатися занадто великими. Усе це нормально для малотренованого організму. Однак витривалість тренується досить швидко. Якщо зуміти правильно організувати свої тренування, то незабаром рухова активність буде приносити задоволення. Проте, якщо прикладені зусилля занадто великі, то варто зменшити навантаження.

Той обсяг навантаження, про яке йшла мова, варто вважати мінімально необхідним. Людям же більш рішуче набудованим можна порекомендувати і значно великі обсяги роботи. Так, швидку ходьбу можна замінити бігом. Тривалість навантаження варто збільшити до однієї години.

Але ще більшого ефекту можна досягти якщо вести контроль за власним пульсом. Останнім часом у магазинах спорттоварів стали з'являтися спеціальні приборчики, що складаються з двох частин. Одна частина нагадує наручний годинник, а друга є чим те начебто пластмасового ремінця, що закріплюється навколо грудей, на рівні серця. У цьому ремінці встановлений спеціальний датчик, що уловлює удари серця і посилає сигнал на "наручний годинник", що закріплюються на зап'ясті руки. На маленькому екрані "годинника" увесь час світяться цифри,