План

ОРГАНІЗАЦІЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Система фізвиховання функціонує і контролюється державним і громадським контролем. Державна форма організації фізичної культури передбачає обов’язкові заняття згідно державних програм для шкіл різного типу, середніх і вищих спеціальних навчальних закладів, дошкільних закладів, шкіл різного типу, середніх і вищих спеціальних навчальних закладів, військових підрозділів та інших категорій. За виконання програмних вимог відповідають керівники і штатні спеціалісти з фізичної культури (вчителі, викладачі, тренери).

За державною формою організації питаннями фізичного виховання займаються такі міністерства:

- Міністерство освіти України: дошкільне виховання, загальноосвітні школи, дитячо-спортивні школи, педагогічні училища, інститути.

- Міністерство охорони здоров'я: медичні училища і інститути; кабінети лікувальної фізкультури, лікувально-фізкультурні диспансери.

- Комітет фізичної культури.

- Міністерство культури (будинки і парки культури, клуби, училища, інститути).

Заняття будуються на основі державних програм і проводяться систематично у відповідності з навчальним планом.

Громадська форма організації фізичного виховання спрямована на масове залучення різних верств населення до спортивної, фізкультурно-оздоровчої роботи.

Безпосередньо таку роботу виконують самодіяльні фізкультурні організації. Громадські фізкультурні організації створюються при навчальних закладах незалежно від фізичного виховання за програмою та у зв’язку з ним.

Впроваджуючи фізичну культуру в навчальні заклади, спортивні організації забезпечують широкий комплекс заходів для використання засобів фізичного виховання у режимі праці і відпочинку, розвивають різні форми масової фізкультурної роботи, забезпечують різнобічну фізичну підготовку дітей і молоді.

Організаційні завдання національної системи фізичного виховання визначені в Законі України "Про фізичну культуру і спорт" (1993) в ст. 2, де зазначено, що основним завданням організації фізичної культури і спорту в учбових закладах є постійне підвищення рівня здоров'я, фізичного та духовного розвитку дітей та молоді, сприяння економічному і соціальному прогресу суспільства, а також утвердження міжнародного авторитету України у світовому співтоваристві.

У процесі конкретизації даної мети необхідно врахувати суб'єктивні та об'єктивні фактори. Суб'єктивні фактори - це інтереси вільного розвитку особистості. Об'єктивні - практичні потреби суспільства. Процес суспільного виробництва змінює місце і функції людини в процесі праці, що закономірно якісно змінює вимоги до трудових умінь, навичок, здібностей, а це викликає і певну зміну фізичної підготовки людини.

Мета організації фізичного виховання конкретизується в завданнях. У процесі організації фізичного виховання в учбових закладах вирішується багато завдань, але всі вони можуть бути умовно об'єднані в три групи: оздоровчі, освітні, виховні.

Оздоровчі завдання спрямовані на:

зміцнення і збереження здоров'я;

оптимальний розвиток основних фізичних якостей;

пропорційний фізичний розвиток дітей і молоді;

профілактику захворювань;

забезпечення творчого довголіття.

Освітні завдання полягають в:

формуванні системи спеціальних знань в галузі фізичного виховання;

формуванні життєво необхідних рухових умінь і навичок.

У результаті засвоєння освітніх завдань молодь набуває певний рівень фізичної освіти. Фізичною освітою називається процес і результат оволодіння спеціальними систематизованими знаннями, фізичними вправами, а також способами їх самостійного вивчення і використання в житті. Фізична освіта передбачає не тільки накопичення учнями знань і рухових вмінь, але і формування вміння користуватися в житті (включаючи вміння передавати свої знання і досвід іншим) і самостійно володіти фізичними вправами.

Виховні завдання забезпечують соціальне формування особи, виховання свідомих членів суспільства. Вирішення виховних завдань передбачає:

моральне виховання молоді;

розвиток інтелекту і патріотизму;

естетичне і трудове виховання дітей.

При організації фізичного виховання в учбових закладах широко використовується демонстрація наочних посібників, плакатів, малюнків, кінофільмів, схем, макетів, звукової і зорової сигналізації (свисток, сплеск, різноманітні обмеження). Без застосування підручних матеріалів дуже важко створити якісну організацію фізичної культури.

Наочні посібники доцільно показувати у вільний від занять час. Розглядаючи їх, діти уточнюють свої зорові уявлення про фізичні вправи, правильне виконання їх на фізкультурних заняттях, чітко відтворюють у своїх малюнках.

Плакати повинні відображати ті моменти в дії, які дуже важко акцентувати при показі, тим більше доступно пояснити. Тому зображення необхідно звільняти від деталей, які можуть відволікати учнів від головного. Єдиних вимог до техніки демонстрації плакатів не існує. В залежності від завдань навчання, розвішувати плакати можна перед уроком для попереднього ознайомлення з ними, або під час уроку по мірі необхідності концентрувати увагу учнів на конкретному завданні.

Малюнки на дошці, якщо вчитель може їх виконувати достатньо естетично, мають деякі переваги перед плакатами, хоч і не можуть замінити їх повністю.

Замальовки виконуються учнями у вигляді контурних фігурок, дозволяють графічно виразити власне розуміння рухової дії, образно продумати виконання, знайти свої помилки.

Кінофільм - при всіх технічних труднощах його демонстрація в ході педагогічного процесу має величезні дидактичні можливості. За допомогою кіно можна багаторазово демонструвати виконання дії на рівні вищої спортивної майстерності, при чому в різних площинах, в загальному плані і крупному плані для акцентування деталей.

Звукова і світлова сигналізації створюють необхідні слухові і зорові орієнтири для початку і закінчення рухової дії, направлення амплітуди. Простими способами подібної сигналізації є удари метроному, відмітки на ґрунті, кілочки, прапорці, які визначають довжину і напрямок розбігу і метань.

Головним осередком організації фізичного виховання більшу частину року виступає спортивний зал, який і повинен бути гарно оснащений спортивним устаткуванням та інвентарем. Прикладом вдалого та об’єктивного оснащення спортзалу для ефективної організації фізичної культури в школі може бути наступний приклад.

Оснащення спортивного залу в школі

У спортивному залі 24x12 м установлена така кількість гімнастичних